Оператор присвоювання

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Питання для вивчення

1. Алфавіт Turbo Pascal.

2. Ідентифікатори.

3. Змінні та сталі величини. Типи величин.

4. Стандартні функції.

5. Структура програми.

6. Оператор присвоювання.

7. Оператори вводу та виводу інформації.

Теоретичні відомості

Алфавіт ТР

Мова програмування – система позначень для опису даних (інформації) та програм (алгоритмів) та обробки на ЕОМ.

Алфавіт включає в себе:

1. 26 великих та маленьких літер латинського алфавіту, та знак підкреслення.

2. Десяткові цифри 0,1,2,..,9.

3. Спеціальні символи: + - * / = > < [ ] { } ( ) @ . ; : ‘ # ; $ ^

4. Комбінація спеціальних символів: := <> .. (..) <= >=

5. Службові слова.

8. Ідентифікатори.

Ідентифікатори

Ідентифікатори (імена) існують для позначення констант, змінних, типів, процедур, функцій, файлів та програм.

Правила запису ідентифікаторів:

1. Починаються лише з літери або знаку підкреслення (виняток складають мітки, що можуть починатись з літери та цифри).

2. Можуть складатись з літер, цифр, знаку підкреслення.

3. Між двома ідентифікаторами повинен бути хоча б один пробіл.

4. Максимальна довжина – 127 символів, ЕОМ відрізняє перші 63 символи.

5. Не може співпадати за написанням ні з одним із службових слів.

6. Великі та маленькі літери не розрізняються.

Змінні та сталі величини.Типи величин

Константи– величини, значення яких встановленні в описуваній частині програми та в процесі виконання програми не змінюються. Для визначення констант служить службове слово CONST

Формат:

CONST<ім’я константи>=<Значення константи

Наприклад:

CONST N=1000;

e=2.7;

Зарезервовані константи:

Ідентифікатор	Тип	Значення	Описання
True	Boolean	True	“істинне”
False	Boolean	False	“хибне”
Maxint	Integer		Максимальне ціле

Константам в програмі не можна присвоювати значення після того, як вони були описані. ЕОМ сама визначає тип констант по їх значенню.

Змінниминазиваються величини, значення яких змінюються в процесі виконання програми. Для описання використовується службове слово VAR.

Формат:

VAR <список змінних>:<тип>;

Наприклад:

VAR s,g,max:real;

Змінна повинна бути описана лише один раз, та належати до одного типу.

Тип даних – це множина значень однакової природи разом із набором операцій, що над ними можна виконувати.

Кожна змінна повинна бути описана один раз на початку програми після слова VAR. При цьому визначається тип змінної. Користувач сам вибирає тип (з урахуванням діапазону значень та розміру пам’яті).

Числові змінні та константи діляться на цілі і дійсні за формою запису та типом значення. Вони можуть бути наступних типів, які розрізняють в мові програмування Turbo Pascal:

· цілим числом в межах від 0 до 255 – типу Byte;

· цілим числом в межах від 0 до 65 535 – типу Word;

· цілим числом в межах від –32 768 до 32 767 – типу Integer;

· цілим числом в межах від –2 147 483 648 до 2 147 483 647 – типу Longint;

· дійсним числом в межах від 2.9'10^-39 до 1.7'10³⁸ – типу Real;

· дійсним числом в межах від 1.5'10^-45 до 3.4'10³⁸ – типу Single;

· дійсним числом в межах від 5.0'10^-324 до 1.7'10³⁰⁸ – типу Double;

· дійсним числом в межах від 3.4'10^-4932 до 1.7'10⁴⁹³² – типу Extended;

При використанні дійсного типу для відокремлення цілої частини від дробової використовують крапку, а не кому. При оперуванні з дійсними числами користуються числами з фіксованою крапкою та плаваючою. З фіксованою крапкою числа представляються у звичайному вигляді десяткового дробу. З плаваючою крапкою числа представляються в експоненціальному вигляді: Х=10ⁿ*Y, де Y – мантиса числа, виводяться на екран у вигляді «1.7*10E3», де 1.7 – мантиса числа, а 10Е3 – це 10³.

Символьні константи та змінні бувають двох типів:

· одного символу, взятого з двох сторін в апострофи – типу Char;

· групи символів, записаних на якій завгодно мові, також взятих з обох сторін в апострофи – типу String.

Логічний тип Boolean може примати лише два значення True (істинно), False (хибно).

Стандартні функції

При виконанні всіх математичних операцій, вони виконуються в тому порядку, що й у математиці, якщо нам потрібно змінити порядок виконання операцій, то слід використовувати дужки ( ), але у нашому розпорядженні є тільки круглі дужки. Крім того, потрібно пам’ятати про запис виразів тільки в один рядок. Для того, щоб уникнути помилок, рекомендуємо запам’ятати правила запису математичних виразів:

· математичний вираз обов’язково записується в один рядок;

· забороняється ставити підряд два знаки арифметичних операцій;

· знак множення ставиться обов’язково;

· з усіх видів дужок можна використовувати лише круглі;

· математичні операції виконуються в такому порядку – спочатку виконуються дії в дужках, потім обчислюються функції, виконується множення і ділення (зліва направо), і лише потім додавання і віднімання (якщо вони не виконались раніше в дужках.

У мові Pascal визначені такі математичні операції:

+ – додавання;

– – віднімання;

* – множення;

/ – ділення;

div – ділення націло (повертає цілу частину);

mod – остача при діленні націло.

Крім шести арифметичних операцій, у мові Pascal є ще ряд математичних функцій.

Функція	Параметри	Дія	Значення
Abs(x)	x:real(integer)	абсолютна величина	real
Exp(x)	x:real	е^x	real
Ln(x)	x:real	Ln(x)	real
Sin(x)	x:real	Sin(x)	real
Cos(x)	x:real	Cos(x)	real
Arctan(x)	x:real	Arctg(х)	real
Sqr(x)	x:real	x²	real
Sqrt(x)	x:real(x>=0)		real
Random(x)	x:word	Вибираються випадково дійсні числа з проміжку [0; x], якщо х відсутнє то з проміжку [0;1]	real
Odd(x)	x:longint	Якщо х - парне то false, якщо х - непарне то true.	boolean
Inc(x,[n])	х,n:longint	Значення х збільшується на n, якщо n відсутнє - то на 1 х:=х+n	longint
Del(x,[n])	x,n:longint	Значення Х зменшується на n, якщо n відсутнє - то на 1 x:=x-n	longint
Int(x)	x:real	Ціла частина x	real
Frac(x)	x:real	Дробова частина x	real
Trunc (x)	x:real	Ціла частина x	longint
Round (x)	x:real	Округлення до найближчого цілого числа	longint

Структура програми

{Блок містить 7 розділів, які записуються в такому порядку}

Program <ім’я>; {Ім’я довільне}

Uses crt, graph; {Розділ підключення модулів}

Label {Розділ опису міток}

Const {Розділ опису констант}

Type {Розділ опису типів даних}

Var {Розділ опису змінних}

Розділ текстів процедур та функцій

Розділ основного блоку програми

Begin {Операторні дужки}

{Розділ команд - тіло програми}

End.

В програмі є не обов’язкові розділи: Program, Uses, Label, Const, Type, Var. Ми використовуємо їх за потребою, тобто, якщо в програмі є константи то використовуємо розділ Const, якщо ж немає констант , то ми його не описуємо. Так само працюємо з іншими розділами. Кожний розділ закінчується знаком “;”.

Для пояснення операторів або команд в програмі користуються коментарями. Коментарі не впливають на виконання програми і записуються в фігурних дужках {} або (*…*).

Оператор присвоювання

Є прості оператори та складні оператори. Прості оператори – оператор присвоювання, оператори вводу та виводу інформації.

Оператор присвоювання має вигляд:

<ім’я змінної>:=<вираз>

Наприклад: а:=а+с;

Вираз та змінна повинні бути одного типу. Операція присвоєння дозволяє замінити біжуче значення змінної, яка стоїть зліва від знаку присвоювання, новим значенням, що задається виразом, який стоїть праворуч. Вираз може включати в себе всі операції, подані в таблиці, та стандартні функції.

Наприклад:

12 Следующая ⇒