 |
|
Практичне заняття №9.
Тема: Суспільство у вимірах філософського аналізу.
Мета: сформувати знання студентів про суспільство, його структуру та основні функції, розкрити зміст категорії соціальне й окреслити аспекти впливу суспільства на людину, на природу і проблеми, породжені цим впливом.
Хід заняття:
Теоретичний блок.
- Елементи, з яких складається суспільство.
- Підходи до визначення суспільства.
- Суспільство як система.
- Соціальний редукціонізм та соціальний дарвінізм.
- Людина й суспільство: основні аспекти співвідношення.
Практичний блок.
- Виділити спільне та відмінне у природних та соціальних процесах.
- Окреслити аспекти взаємних впливів людини та суспільства функціонуванні суспільних процесів.
- Пояснити, чому настільки складними постають процеси взаємодії суспільства і природи і чому людина не може прагнути панувати над природою.
Практичне заняття №10.
Тема: Філософська антропологія.
Мета: Ознайомити студентів зі змістом основних концепцій походження людини та їхніми сучасними оцінками, розкрити сутнісні сили людини та основні складові людського способу буття.
Хід заняття:
Теоретичний блок.
· Життя, буття та існування: сутність та співвідношення понять.
· Проблематичність людського буття.
· Проблема походження людини.
· Діяльність та екзистенціалізм людського буття.
· Сутнісні сили людини та багатство її проявів.
Практичний блок.
· Які перспективи відкриває людині усвідомлення нею проблематичності людського буття?
· Зв’язок між концепціями походження людини та їх сучасними оцінками.
· Поєднання між собою сутнісних сил людини та побудова ієрархії складових способу буття.
· Пояснення способу і якості життя.
· Самостійне окреслення студентами основних проявів свободи для пояснення складних ситуацій людського життя.
Практичне заняття №11.
Тема: Філософія історії.
Мета: сформувати знання студентів про предмет і завдання філософії історії, про основні підходи до окреслення моделі історичного процесу та суб’єкта історії. Формувати вміння студентів пояснювати конкретними прикладами прояви прогресу і регресу в історії, робити узагальнення, формувати власну чітку позицію.
Хід заняття:
Теоретичний блок.
- Філософія історії як напрям філософського знання.
- Історичний процес як реальність.
- Моделі історичного процесу.
- Людина та історія.
- Роль особи в історії.
Практичний блок.
- Застосовувати ознаки особи та особливості для пояснення проблеми суб’єкту історії.
- На сучасних прикладах продемонструвати реальні прояви проблеми співвідношення людини та історії.
- Зафіксувати здобутки та недоліки циклічної та лінійної моделі історії.
- Порівняти природні та історичні процеси.
САМОСТІЙНА РОБОТА
Змістовий модуль 1.
Варіант № 1.
І РіВЕНЬ.
1. Першим термін «філософ» вжив:|зміст,рація|
а) Піфагор|відбивати| б) Фалес; в) Сократ.|товариства|;
2. Виберіть характерні риси східної цивілізації:
а) Наявність єдиного духовного канону життя, якому підпорядковані всі основні сфери;
б) Відносна автономність різних сфер суспільного життя;
в) Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє;
г) Домінування індивідуального над загальним;
д) Відданість традиціям, цінування старого, освяченого віками, орієнтація на минуле;
е) Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей;
ж) Домінування цілого індивідуальним;
з) Раціональне, аналітичне, логічно послідовне мислення;
и) Образний, притчовий, афористичний стиль мислення;
к) Активізм, прагнення змінювати дійсність.
2. Теорія пізнання це:
а) Аксіологія; б) Онтологія; в) Гносеологія.
4. Вихід за межі світу це:
а) трансценденція; б) екзистенція; в) логіка.
5. Положення, в силу якого все в світі відносно є:
а) суб’єктивізмом; б) скептицизмом; в) релятивізмом; г) агностицизмом.
7. «Мокша» це:
а) стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігли злу;
б) закон універсального причинного зв’язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її актуального існування у певному тілі, становить її життєвий контекст: нічого не губиться, нічого не зникає, тому все погане і все добре впливає на долю душі в її подальших втіленнях;
в) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу;
г) індивідуальні, конкретні виявлення брахмана;
д) уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті.
7. Філософський метод інтерпретації це:
а) діалектика; б) герменевтика; в) феноменологія.
8. Схоластика – це:
а) напрямок у древній філософії; б) філософська діяльність батьків церкви;
в) синтез релігії та філософії; г) заперечення ролі філософії.