 |
|
Службові слова мови Паскаль
ПОНЯТТЯ ПРО МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ.
Мова програмування –це система позначень, за допомогою яких можна точно описати алгоритм для виконання його комп’ютером.
Програма – це алгоритм, записаний мовою програмування.
Системи програмування – це засоби, які надають можливість автоматизації процесу створення та опрацювання програм користувача.
Інтегровані середовища програмування – це засоби, які об’єднують редактор текстів програм, транслятор, засоби складання та налагоджування програм (Turbo Pascal, Turbo Basic).
Системи візуального програмування – це засоби, що надають можливість швидкого створення програм шляхом візуального проектування макету у графічному вигляді (Visual Basic, Delphi).
Машинна мова – це мова для запису команд у машинних кодах.
Мови програмування поділяються на:
1) мови високого рівня – мови, на яких програми складаються з операторів
· для навчання (Basic, Pascal)
· професійні (Ci)
· для задач штучного інтелекту (Пролог, ЛИСП)
· для Інтернету (JavaScript, РНР, ASP).
2) мови низького рівня – мови машинних кодів
· мова мікрокоманд;
· машинна мова;
· асемблер.
Транслятори– здійснюють переклад з мови програмування в мову машинних кодів. Є двох видів: інтерпретатори та компілятори.
МОВА ПРОГАМУВАННЯ ПАСКАЛЬ (PASCAL)
Створена в 1970 році Ніклаусом Віртом як мова навчального призначення. Мову названо на честь Блеза Паскаля, винахідника і розробника перших в історії людства обчислювальних машин. Мова орієнтована на структурне програмування.
Алфавіт мови Паскаль
Алфавіт – це сукупність символів, що дозволені до використання при записі програми певною мовою програмування. Алфавіт мови Паскаль складається з
· великих та малих літер латинського алфавіту та знаку підкреслення;
· десяткових цифр 0, 1, 2, …9 ;
· спеціальних символів + – * / < > = ; # , . : ; {} [ ] ()
· комбінації спеціальних :=, <>, <=, >=
Слова мови програмування Паскаль
· Зарезервовані (службові) – слова, що є складовою частиною мови. Вони мають заздалегідь визначене написання та завжди однаковий зміст.
· Стандартні – слова, призначені для заздалегідь визначених розробниками мови типів даних, сталих величин, певних процедур або функцій.
· Ідентифікатори (іменакористувача) – слова, що визначає користувач для імен сталих та змінних величин, власних процедур або функцій. Ідентифікатор утворюється як послідовність символів, що розпочинається з літери, складається з літер, цифр і знака підкреслення, має довжину не більше 127 символів; не може співпадати з будь яким зарезервованим словом або стандартним іменем, у програмі не може існувати двох об’єктів з одним і тим самим іменем.
Службові слова мови Паскаль
| and | – і | function | - функція | procedure | - процедура |
| array | – масив | goto | - перейти до | program | - програма |
| begin | – початок | if | - якщо | record | - запис |
| case | – вибір | in | - в | repeat | - повторювати |
| const | - сталі | label | - позначка | set | - множина |
| div | - ділення без остачі | mod | - остача | then | - то |
| do | - виконати | nil | - нуль | to | - до |
| downto | - униз до | not | - ні | type | - тип |
| else | - інакше | of | - з | until | - доки |
| end | - кінець | or | - або | var | - змінні |
| file | - файл | packed | - стиснутий | while | - доки |
| for | - для |