 |
|
Основними поняттями, що використовуються для дослідження феномену організації, є:
1) організаційна теорія, організаційна культура, організаційна структура, організаційна поведінка, організаційна система, організаційна форма
2) система, стратегія, стан, структура, саморегулювання, самореалізація
3) економічні відносини, управлінські комунікації, соціальні трансформації, організаційні інновації, системна взаємодія, політична монодія
4) соціально-економічна сисетма, система управління, організаційна форма системи, організаційна структура системи, організаційна форма управління, організаційна структура управління
$OM00104,3,1,1,0,1
Дайте визначення терміну “ідентифікація тематичних сфер”:
1) визначення пріоритетних напрямів діяльності організації та зацікавлених груп (організацій), дії яких можуть позитивно або негативно вплинути на її стан
2) виявлення першочергових проблем у просуванні бізнес-ідеї на ринок
3) виявлення пріоритетів фінансування, напрямів розвитку, джерел залучення ресурсів та ринків ефективного збуту
4) визначення пріоритетних груп товарів, споживачів, постачальників та працівників
$OM00105,3,1,1,0,1
Серед основних видів міжнародної економічної діяльності, що складають міжнародне середовище організацій, є:
1) регулювання міжнародної торгівлі, економічні інтеграційні об’єднання, національна культура
2) імпорт та експорт, ліцензування, стратегічне партнерство, прямі інвестиції
3) міжнародна торгівля, іноземні валюти, міжнародні інвестиції, міжнародні послуги
4) міжнародна торгівля, міжнародне кредитування, міжнародні інвестиції, міжнародний туризм
$OM00106,4,1,1,0,1
У "колі менеджменту" виділяють таку послідовність функцій:
1) планування, організація, рішення, оперативний вплив, мотивація, ціле встановлення, контроль
2) ціле встановлення, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль
3) ціле встановлення, планування, організація, мотивація, рішення, оперативний вплив, контроль
4) планування й ухвалення рішень, організація, лідерство, контролювання
$OM00107,4,1,1,0,1
В межах функції планування П. Лоранж до основних видів управлінської діяльності відносить:
1) цілевстановлення, організація, мотивація, рішення, оперативний вплив, контроль
2) розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, організаційно-стратегічне передбачення
3) розподіл ресурсів, прийняття управлінських рішень, оперативний вплив
4) організаційно-стратегічне передбачення, прийняття управлінських рішень, оперативний вплив
$OM00108,4,1,1,0,1
До основних видів цілей належать:
1) довготермінові, середньотермінові і короткотермінові
2) кількісні і якісні
3) стратегічні, тактичні, оперативні
4) глобальні і локальні
$OM00109,4,1,1,0,1
Під стратегічними цілями розуміють:
1) фундаментальні, унікальні завдання, які започатковують відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначають структуру операційної діяльності у термінах продукції та ринку
2) цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних питаннях
3) цілі, що ставляться середньою ланкою менеджменту організації
4) цілі, що повязані з короткотерміновими завданнями, які потрібні для виконання тактичних цілей
$OM00110,4,1,1,0,1
Тактичні цілі –це :
1) фундаментальні, унікальні завдання, які започатковують відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначають структуру операційної діяльності у термінах продукції та ринку
2) цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних питаннях
3) цілі, що ставляться середньою ланкою менеджменту організації
4) цілі, що повязані з короткотерміновими завданнями, які потрібні для виконання тактичних цілей
$OM00111,4,1,1,0,1
До операційних цілей відносять:
1) фундаментальні, унікальні завдання, які започатковують відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначають структуру операційної діяльності у термінах продукції та ринку
2) цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних питаннях
3) цілі, що ставляться середньою ланкою менеджменту організації
4) цілі, що повязані з короткотерміновими завданнями, які потрібні для виконання тактичних цілей
$OM00112,4,1,1,0,1
Місія організації – це:
1) фундаментальні, унікальні завдання, які започатковують відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначають структуру операційної діяльності у термінах продукції та ринку
2) цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних питаннях
3) цілі, що ставляться середньою ланкою менеджменту організації
4) цілі, що повязані з короткотерміновими завданнями, які потрібні для виконання тактичних цілей
$OM00113,4,1,1,0,1
Цілі за періодом досягнення поділяють на:
1) глобальні і локальні
2) довготермінові, середньо термінові і короткотермінові
3) кількісні і якісні
4) первинні та вторинні
$OM00114,4,1,1,0,1
Компоненти стратегії включають:
1) особливу компетентність, сферу дії, розміщення ресурсів
2) стратегію бізнесу, корпоративну стратегію
3) методику SWOT – аналізу
4) усі відповіді правильні
$OM00115,4,1,1,0,1
Під стратегія бізнесу розуміють:
1) сукупність варіантів, з яких організація вибирає, діючи у конкретній галузі чи на конкретному ринку
2) набір стратегічних варіантів, з яких організація вибирає, коли керує своєю діяльністю одночасно в кількох галузях чи на кількох ринках
3) сукупність процесів з розробки чи визначення стратегії організації
4) сукупність методів, за допомогою яких здійснюється провадження стратегії організації
$OM00116,4,1,1,0,1
Корпоративна стратегія – це:
1) сукупність варіантів, з яких організація вибирає, діючи у конкретній галузі чи на конкретному ринку
2) набір стратегічних варіантів, з яких організація вибирає, коли керує своєю діяльністю одночасно в кількох галузях чи на кількох ринках
3) сукупність процесів з розробки чи визначення стратегії організації
4) сукупність методів, за допомогою яких здійснюється провадження стратегії організації
$OM00117,4,1,1,0,1
Під формуванням стратегії розуміють:
1) сукупність варіантів, з яких організація вибирає, діючи у конкретній галузі чи на конкретному ринку
2) набір стратегічних варіантів, з яких організація вибирає, коли керує своєю діяльністю одночасно в кількох галузях чи на кількох ринках
3) сукупність процесів з розробки чи визначення стратегії організації
4) сукупність методів, за допомогою яких здійснюється провадження стратегії організації
$OM00118,4,1,1,0,1
Стратегічне забезпечення – це:
1) сукупність варіантів, з яких організація вибирає, діючи у конкретній галузі чи на конкретному ринку
2) набір стратегічних варіантів, з яких організація вибирає, коли керує своєю діяльністю одночасно в кількох галузях чи на кількох ринках
3) сукупність процесів з розробки чи визначення стратегії організації
4) сукупність методів, за допомогою яких здійснюється провадження стратегії організації
$OM00119,4,1,1,0,1
Вкажіть, які стратегії належать до загальних стратегій Портера:
1) стратегії диференціації
2) стратегіяї керування затратами
3) стратегії фокусування
4) усі відповіді вірні
$OM00120,4,1,1,0,1
Особливістю стратегії фокусування є те, що вона:
1) зосереджує увагу на специфічному регіональному ринку, асортименті виробів чигрупі споживачів
2) досягає конкурентних переваг завдяки зниженню власних витрат до нижчого рівня, ніж у конкурентів
3) полягає у забезпеченні високої якості товарів та послуг
4) правильна відповідь відсутня
$OM00121,4,1,1,0,1
Стратегія керування затратами:
1) зосереджує увагу на специфічному регіональному ринку, асортименті виробів чигрупі споживачів
2) досягає конкурентних переваг завдяки зниженню власних витрат до нижчого рівня, ніж у конкурентів
3) полягає у забезпеченні високої якості товарів та послуг
4) правильна відповідь відсутня
$OM00122,4,1,1,0,1
Стратегія диференціації:
1) зосереджує увагу на специфічному регіональному ринку, асортименті виробів чигрупі споживачів
2) досягає конкурентних переваг завдяки зниженню власних витрат до нижчого рівня, ніж у конкурентів
3) полягає у забезпеченні високої якості товарів та послуг
4) правильна відповідь відсутня
$OM00123,4,1,1,0,1
Модель, яка відображає, як рівень продажу змінюється протягом існування продукту називають:
1) стратегією одного продукту
2) циклом існування продукту
3) стратегією пов’язаної диверсифікації
4) стратегією непов’язаної диверсифікації
$OM00124,4,1,1,0,1
Організація, яка виробляє лише один продукт або послугу та продає на єдиному географічному ринку дотримується стратегії:
1) одного продукту
2) існування продукту
3) пов’язаної диверсифікації
4) непов’язаної диверсифікації
$OM00125,4,1,1,0,1
Фірми, що займаються кількома видами бізнесу, що не пов’язані між собою, використовують стратегію:
1) одного продукту
2) існування продукту
3) пов’язаної диверсифікації
4) непов’язаної диверсифікації
$OM00126,4,1,1,0,1
Фірми, що займаються видами бізнесу, які якимось чином пов’язані між собою, використовують стратегію:
1) одного продукту
2) існування продукту
3) пов’язаної диверсифікації
4) непов’язаної диверсифікації
$OM00127,4,1,1,0,1
Тип бізнесу, який займає дуже малу частку ринку, що не зростає називаємо:
1) “Собаки”
2) “Дійні корови”
3) “Знаки запитання”
4) “Зірки”
$OM00128,4,1,1,0,1
Тип бізнесу, який займає велику частку ринку, що суттєво не зростає – це:
1) “Собаки”
2) “Дійні корови”
3) “Знаки запитання”
4) “Зірки”
$OM00129,4,1,1,0,1
Тип бізнесу, який має незначну частку ринку, що швидко зростає називаємо:
1) “Собаки”
2) “Дійні корови”
3) “Знаки запитання”
4) “Зірки”
$OM00130,4,1,1,0,1
Тип бізнесу, який володіє найбільшою часткою ринку, що швидко зростає:
1) “Собаки”
2) “Дійні корови”
3) “Знаки запитання”
4) “Зірки”
$OM00131,4,1,1,0,1
Організована послідовність дій, розроблених з метою виконання стратегічного плану – це:
1) стратегічне планування
2) тактичне планування
3) оперативне планування
4) бізнес планування
$OM00132,4,1,1,0,1
План багатьох заходів визначається як:
1) план одноразового використання
2) тактичний план
3) програма
4) постійний план
$OM00133,4,1,1,0,1
Детальна оцінка внутрішніх слабких і сильних сторін організації, а також можливостей і перешкод середовища здійснюється під час формування стратегії за допомогою:
1) економічного аналізу
2) стратегічного аналізу
3) SWOT-аналізу
4) BCG-матриці
$OM00134,4,1,1,0,1
М. Портер виділяє наступні загальні стратегії бізнесу:
1) стратегія диверсифікації
2) стратегія управління затратами
3) стратегія фокусування
4) усі відповіді вірні
$OM00135,4,1,1,0,1
До корпоративних стратегій відносять:
1) стратегію циклу існування продукту
2) стратегію пов’язаної диверсифікації
3) стратегію конкурентних переваг
4) стратегія фокусування
$OM00136,4,1,1,0,1
Видами постійних планів є:
1) програма
2) проект
3) політика
4) норми
$OM00137,4,1,1,0,1
Видами планів одноразового використання є:
1) програма
2) норми
3) політика
4) правила та інструкції
$OM00138,4,1,1,0,1
Сукупність альтернативних дій, які потрібно виконати у разі, коли чинний план непередбачено порушений або його виконують неправильно називають:
1) альтернативне планування
2) оперативне планування
3) стратегічне планування
4) бізнес-планування
$OM00139,4,1,1,0,1
До етапів стратегічного планування відносять:
1) загальна місія, організаційні цілі
2) дослідження сильних та слабких сторін в організації
3) оцінка стратегії та її реалізація, вибір стратегії
4) усі відповіді правильні
$OM00140,4,1,1,0,1
Дії, які повинні застосовуватися у конкретних випадках, називають:
1) тактика
2) політика
3) процедури
4) правила
$OM00141,5,1,1,0,1
Вкажіть варіант повного визначення поняття «управлінське рішення»:
1) це формалізований на альтернативних засадах метод менеджменту, за допомогою якого керуюча система організації отримує можливість безпосередньо впливати на керовану
2) це вольовий акт керівника, який направлений на досягнення поставленої цілі
3) це засіб адміністративно-господарського впливу керівника на колектив працівників з метою підвищення ефективності їх діяльності
4) офіційний документ, відправний пункт при розробці, прийнятті та реалізації планів, який стосується майбутньої діяльності організації
$OM00142,5,1,1,0,1
Наведіть варіант лаконічного визначення поняття «управлінське рішення»:
1) це узагальнюючий продукт управлінської діяльності
2) це кінцевий результат (продукт) управлінської діяльності
3) це наказ, що вимагає від працівників виконання певних дій
4) це проміжний продукт управлінської діяльності
$OM00143,5,1,1,0,1
Які вимоги не ставляться до управлінських рішень:
1) повнота
2) кількісна і якісна визначеність
3) економність
4) цілеспрямованість
$OM00144,5,1,1,0,1
Які управлінські рішення не виділяють за ознакою сфери охоплення:
1) проміжні
2) часткові
3) правильний варіант відсутній
4) загальні
$OM00145,5,1,1,0,1
Які управлінські рішення не виділяють за ознакою способу обгрунтування:
1) обов’язкові до виконання
2) раціональні
3) аналітичні
4) на суб’єктивних судженнях
$OM00146,5,1,1,0,1
З якого етапу розпочинається процес прийняття управлінських рішень:
1) збір та обробка інформації про проблему, яка вимагає вирішення
2) виникнення ситуації, яка вимагає вирішення
3) обговорення проекту рішення
4) усунення невизначеностей по проблемі
$OM00147,5,1,1,0,1
Яким етапом завершується процес прийняття управлінських рішень:
1) контроль за виконанням рішення
2) видача розпорядження про виконання рішення
3) звіт про виконання рішення
4) затвердження управлінського рішення
$OM00148,5,1,1,0,1
Який чинник не впливає на процес прийняття управлінських рішень:
1) особисті якості менеджера
2) відповідність структури управління цілям і місії організації
3) середовище прийняття рішень
4) рівень підготовки та кваліфікації підлеглих працівників
$OM00149,5,1,1,0,1
Від чого залежать інформаційні обмеження в процесі прийняття управлінських рішень:
1) від рівня професійної підготовки та компетенції керівника
2) від зростання витрат на одержання додаткової інформації по даній проблемі
3) від терміну прийняття рішення по проблемі
4) від поведінки менеджера
$OM00150,5,1,1,0,1
Що таке оптимізація управлінських рішень:
1) складання плану реалізації конкретного рішення
2) вибір найефективнішого варіанта рішення із можливих альтернатив
3) ґрунтовний аналіз інформації по проблемі, яка вимагає прийняття рішення
4) правильний варіант відсутній
$OM00151,5,1,1,0,1
Управлінські рішення ухвалюють в умовах:
1) стандартних і нестандартних
2) визначеності і невизначеності
3) визначеності, невизначеності і ризику
4) визначеності, невизначеності і прогнозування
$OM00152,5,1,1,0,1
Наукова обґрунтованість управлінських рішень передбачає:
1) наявність сукупності елементів, що охоплюють техніку, технологію, організацію господарських процесів і праці, матеріальні, грошові та інші ресурси а також результати господарювання
2) потребу у кожному конкретному випадку вибору такого варіанту рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності господарської діяльності: максимум прибутків при мінімумі витрат
3) розробку рішень з врахуванням об'єктивних закономірностей розвитку об’єкту управління, які знаходять своє відображення у технічних, економічних, організаційних та інших аспектах його функціонування
4) раціональність їх прийняття
$OM00153,5,1,1,0,1
Класична модель ухвалення рішень:
1) передбачає, що менеджери повинні діяти логічно і раціонально та ухвалювати рішення, що дадуть користь організації
2) ґрунтується на поведінкових аспектах, що впливають на менеджерів під час ухвалення рішень. Ця модель зосереджує увагу не на тому, як повинно ухвалюватись рішення, а на тому, як це, зазвичай відбувається.
3) передбачає, що менеджери ухвалюють рішення в умовах ризику
4) ґрунтується на ухваленні рішень в умовах визначеності
$OM00154,5,1,1,0,1
Адміністративна модель ухвалення рішень:
1) ґрунтується на поведінкових аспектах, що впливають на менеджерів під час ухвалення рішень. Ця модель зосереджує увагу не на тому, як повинно ухвалюватись рішення, а на тому, як це, зазвичай відбувається
2) передбачає, що всі рішення самостійно ухвалює керівник
3) передбачає, що менеджери ухвалюють рішення в умовах невизначеності
4) ґрунтується на ухваленні рішень в умовах кризових ситуацій відповідно до інтуїції менеджера
$OM00155,5,1,1,0,1
До методів групового ухвалення рішень відносять:
1) групи взаємодії (колективне обговорення проблем), метод "дельфі", номінальні групи
2) комітети, комісії, консиліуми
3) теорію черг, теорію ігор, дерево рішень, платіжну матрицю
4) фізичні, аналогові, математичні
$OM00156,5,1,1,0,1
Який найпоширеніший і найпопулярніший сучасний метод колективної підготовки управлінських рішень:
1) збори
2) «мозковий штурм» («мозкова атака»)
3) дерево рішень
4) засідання
$OM00157,5,1,1,0,1
Що не належить до способів моделювання управлінських рішень:
1) матриця черг
2) дерево рішень
3) теорія ігор
4) аналітичний метод
$OM00158,5,1,1,0,1
Недолік методу «дельфі» при ухваленні управлінського рішення:
1) необ’єктивний
2) надто громіздкий, дорогий та повільний
3) неточний
4) неефективний
$OM00159,5,1,1,0,1
У чому позитивні сторони такого способу моделювання управлінських рішень як «дерево рішень»:
1) враховує думку багатьох працівників
2) дуже об’єктивний
3) дає змогу краще оцінити наявні альтернативи
4) оперативність прийняття рішення
$OM00160,5,1,1,0,1
Що не належить до якісних методів прогнозування при ухваленні управлінських рішень:
1) думка журі
2) аналіз минулих досягнень
3) передбачення запитів споживачів за результатами опитування
4) метод експертних оцінок
$OM00161,6,1,1,0,1
Вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління організацією, називають:
1) плануванням
2) структуруванням
3) проектуванням
4) організуванням
$OM00162,6,1,1,0,1
Організація взаємодії передбачає реалізацію таких елементів:
1) повноваження, відповідальність, делегування
2) спеціалізація, структуризація, звітність, повноваження, координація
3) цілі, завдання, структура, технологія, працівники
4) середовище, базова технологія, розмір організації та цикл її існування
$OM00163,6,1,1,0,1
До ситуаційних чинників впливу на проектування організації належать:
1) повноваження, відповідальність, делегування
2) спеціалізація, структуризація, звітність, повноваження, координація
3) цілі, завдання, структура, технологія, працівники
4) середовище, базова технологія, розмір організації та цикл її існування
$OM00164,6,1,1,0,1
Обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля її працівників на виконання встановлених завдань називають:
1) посадою
2) повноваженням
3) делегуванням
4) відповідальністю
$OM00165,6,1,1,0,1
Покладений на посадову особу обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне розв’язання називають:
1) посадою
2) повноваженням
3) делегуванням
4) відповідальністю
$OM00166,6,1,1,0,1
Процес передачі завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання, називають:
1) посадою
2) повноваженням
3) делегуванням
4) відповідальністю
$OM00167,6,1,1,0,1
Організаційна структура управління – це:
1) здійснення прямого безпосереднього впливу на розподіл функцій управління
2) реальне первинне організаційне утворення керуючої системи – діяльність структурного підрозділу чи окремого виконавця на певному рівні управління
3) впорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки та дозволяють управляти організацією
4) сукупність елементів, які взаємодіють між собою
$OM00168,6,1,1,0,1
Елементами організаційної структури управління є:
1) земля, капітал, праця
2) ланки, щаблі, зв'язки елементів організаційної структури, органи, ієрархія управління
3) продуктивні сили, виробничі і соціальні відносини
4) структура, задачі, люди
$OM00169,6,1,1,0,1
Ланка управління – це:
1) реальне первинне організаційне утворення керуючої системи – структурний підрозділ чи окремий виконавець на певному рівні управління
2) зв'язки між окремими функціями управління, окремими частинами загальної управлінської діяльності, які існують, змінюються і розвиваються разом із розвитком керуючої системи
3) горизонтальне просторове розташування сукупності органів управління
4) елемент організаційної структури
$OM00170,6,1,1,0,1
Рівень (щабель) управління – це:
1) реальне первинне організаційне утворення керуючої системи-структурний підрозділ чи окремий виконавець на певному рівні управління
2) зв’язки між окремими функціями управління, окремими частинами загальної управлінської діяльності, які існують, змінюються і розвиваються разом із управлінням розвитком керуючої системи
3) горизонтальне просторове розташування сукупності ланок (органів) управління
4) елемент організаційної структури
$OM00171,6,1,1,0,1
Зв'язки елементів організаційної структури управління – це:
1) реальне первинне організаційне утворення керуючої системи, структурний підрозділ чи окремий виконавець на певному рівні управління
2) зв'язки між окремими функціями управління, окремими частинами загальної управлінської діяльності, які існують, змінюються і розвиваються разом із розвитком керуючої системи
3) горизонтальне просторове розташування сукупності ланок (органі3) управління
4) поєднання структурних елементів і підрозділів
$OM00172,6,1,1,0,1
Американський менеджмент виділяє такі дві концепції процесу передачі повноважень:
1) централізовану та децентралізовану
2) функціональну і цільову
3) класичну та концепцію обмежених повноважень
4) маркетингову та цільову
$OM00173,6,1,1,0,1
Класична концепція передачі повноважень передбачає:
1) передачу повноважень від вищого до нижчого рівня
2) можливість підлеглого відхиляти вимогу керівника
3) передачу завдань особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання
4) формування лінійно-функціональних структур управління
$OM00174,6,1,1,0,1
Концепція обмежених повноважень передбачає:
1) передачу повноважень від вищого до нижчого рівня
2) можливість підлеглого відхиляти вимогу керівника
3) передачу завдань особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання
4) формування лінійно-функціональних структур управління
$OM00175,6,1,1,0,1
Передаються безпосередньо від вищої посадової особи до підлеглого і далі до інших підлеглих:
1) лінійні повноваження;
2) функціональні повноваження;
3) вертикальні повноваження;
4) комбіновані повноваження
$OM00176,6,1,1,0,1
Делегуються менеджером вищого рівня, який керує певною функцією управління, менеджеру нижчого рівня управління, який керує аналогічною функцією:
1) лінійні повноваження;
2) функціональні повноваження;
3) вертикальні повноваження;
4) комбіновані повноваження
$OM00177,6,1,1,0,1
Виділяють такі типи апарату керівника:
1) обслуговуючий, особистий, консультативний, інформаційний
2) штабний, лінійний, функціональний, комбінований
3) фінансовий, маркетинговий, кадровий, операційний
4) горизонтальний, вертикальний, діагональний
$OM00178,6,1,1,0,1
Обслуговуючий апарат керівника:
1) виконує певні конкретні функції
2) формується із працівників, які безпосередньо працюють із керівником
3) надає керівнику усі необхідні комунікаційні послуги
4) усі відповіді правильні
$OM00179,6,1,1,0,1
Особистий апарат керівника:
1) виконує певні конкретні функції
2) формується із консультантів керівника, що спеціально запрошені на постійну або тимчасову роботу
3) формується із працівників, які безпосередньо працюють із керівником
4) усі відповіді правильні
$OM00180,6,1,1,0,1
Основними типами організаційної структури є:
1) економічна, соціальна, організаційна, технічна, наукова і т п
2) лінійна, лінійно-функціональна, секційна, орієнтована на колектив
3) лінійна, функціональна, комбінована
4) лінійно-функціональна, лінійно-штабна
$OM00181,6,1,1,0,1
Лінійна структура управління характеризується:
1) концентрацією всього комплексу функцій управління в одній ланці управління
2) диференціацією функцій управління
3) порушенням принципу єдиноначальності
4) всім вищенаведеним
$OM00182,6,1,1,0,1
Функціональна структура управління характеризується:
1) високою компетентністю спеціалістів;
2) можливістю централізованого контролю стратегічних результатів;
3) зменшенням рівня відповідальності виконавців;
4) всім вищенаведеним
$OM00183,6,1,1,0,1
Лінійно-функціональна структура управління характеризується :
1) поєднанням принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва;
2) негнучкістю при вирішенні нових завдань;
3) надмірним розвитком системи взаємодії по вертикалі
4) всім вищенаведеним
$OM00184,6,1,1,0,1
Продуктовий тип організаційної структури управління характеризується:
1) чітким розподілом обов’язків та повноважень, високою дисципліною, жорсткістю та негнучкістю
2) бюрократичним підходом до управління
3) здатністю швидко реагувати на зміну умов конкуренції, технології, попиту
4) всім вищенаведеним
$OM00185,6,1,1,0,1
Регіональний тип організаційної структури управління має такі переваги:
1) єдність і чіткість розпорядництва
2) оперативність у прийнятті рішень
3) простота формування політики одноманітності
4) наявність можливостей для підготовки менеджерів стратегічного рівня
$OM00186,6,1,1,0,1
Модель проекту організації, що ґрунтується на легітимній та формальній системі влади – це:
1) віртуальна організація
2) бюрократія
3) матрична структура
4) конгломератна форма
$OM00187,6,1,1,0,1
Автором концепції бюрократії є:
1) Макс Вебер
2) Абрахам Маслоу
3) Фредерік Тейлор
4) Анрі Файоль
$OM00188,6,1,1,0,1
Матрична структура управління характеризується:
1) подвійним підпорядкуванням підлеглих
2) формуванням проектних груп в рамках існуючих функційних структур
3) можливістю застосування у великих компаніях
4) всім вищенаведеним
$OM00189,6,1,1,0,1
Перевагами матричних організаційних структур є:
1) сприяння розвитку організаційної бюрократії
2) можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи
3) встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами
4) оперативність у прийнятті рішень
$OM00190,6,1,1,0,1
Недоліками конгломератних організаційних структур управління є:
1) проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достатньої стратегічної свободи
2) високий рівень централізації влади
3) порушення існуючих у конгломераті міцних зв’язків у разі диверсифікації
4) зменшення рівня відповідальності виконавців через подвійне підпорядкування
$OM00191,6,1,1,0,1
До нових форм структури організації належать:
1) лінійна, функціональна, комбінована
2) географічна, споживча, продуктова
3) групова, віртуальна, навчальна
4) функційна, конгломератна, філіальна
$OM00192,6,1,1,0,1
До принципів формування організаційних структур управління не належать:
1) єдність мети організації
2) первинність структури і вторинність функцій
3) єдність розпорядництва
4) простота організаційної структури.
$OM00193,6,1,1,0,1
Органіграма – це:
1) процес створення ієрархії рівнів управління через делегування лінійних повноважень;
2) взаємовідносини рівнів управління та видів робіт, які виконують підрозділи організації
3) схематичне відображення структури управління та зв’язків між органами та службами управління;
4) обмежене право використовувати ресурси організації і керувати людьми
$OM00194,6,1,1,0,1
Процес систематичної передачі повноважень по усій організації до менеджерів середнього і нижчого рівня, коли право ухвалення рішень делегується зверху вниз називається:
1) децентралізацією
2) централізацією
3) груповим ухваленням рішень
4) делегуванням
$OM00195,6,1,1,0,1
Процес, який передбачає систематичне утримання влади в руках менеджерів вищого рівня, коли право ухвалення рішень і влада належать вищому рівню менеджменту, називається:
1) децентралізацією
2) централізацією
3) груповим ухваленням рішень
4) делегуванням