Організація виробничого процесу в часі.
Основою організації виробничого процесу в часі є виробничий цикл. Виробничий цикл– це інтервал від початку до закінчення виготовлення продукції, тобто час, протягом якого предмети праці, що запускаються у вир-во (сировина, матеріали, напівфабрикати) перетворюються у готову продукцію. До вступу у виробничий цикл предмети праці знаходяться деякий час у вигляді виробничих запасів. Цей час у виробничий цикл не входить. Для визначення розмірів незавершеного вир-ва, правильної розробки виробничої програми і забезпечення її виконання окремими цехами розраховується тривалість виробничого циклу Тц. Час вир-ва Тпр складається з тривалості виконання технологічних операцій Ттех, природних процесів Те, допоміжних операцій – підготовчо-заключних Тп-1, транспортних tТ, контрольних Тк. Час перерв Тпер ділиться на перерви в робочий і неробочий час, так звані регламентовані перерви. Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності і перерв міжопераційного tмо і міжцехового Тмц очікування. Структура виробничого циклу залежить від особливостей продукції, технологічних процесів її виготовлення, типу вир-ва тощо. Тривалість виробничого циклу може визначатися для окремих деталей, вузлів, виробів, а також для їх партій. 65. Потоковий метод організації вир-ва. Потокове вир-во є високоефектив-ним методом організації виробничого процесу. В умовах потоку виробничий процес здійснюється у відповідності з принципами його раціональної організації - прямоточністю, безперервністю, пропорційністю. Для потокового вир-ва характерні наступні основні ознаки: 1) за групою робочих місць зак-ріплюється обробка або зборка пред-мета одного найменування або обме-женої кількості найменувань предме-тів, які є спорідненими в конструктив-но-технологічному відношенні; 2) робочі місця розташовуються за рухом технологічного процесу; 3) технологічний процес виготовлення виробів розбивається на операції і на кожному робочому місці виконується одна або декілька споріднених операцій; 4) предмети передаються з операції на операцію поштучно або невеликим передаточними партіями у відповідності з заданим ритмом роботи потокової лінії, завдяки чому досягається висока ступінь паралельності і безперервності; 5) основні і допоміжні операції внаслідок вузької спеціалізації робо-чих місць відрізняються високим рів-нем механізації і автоматизації. Широ-ко застосовується спеціальний міжо-пераційний транспорт, який виконує не тільки функції переміщення оброб-люємих предметів, але і підтримки ритму вир-ва. Основною ланкою потокового вир-ва є потокова лінія, яка являє собою групу робочих місць, за якими закріплене виготовлення одного або обмеженої кількості найменувань предметів праці і виробничий процес на яких здійснюється у відповідності з ознаками потокового вир-ва. В залежності від конкретних вироб-ничих умов застосовуються різні види потокових ліній: за ступенем непере-рвності – безперервні, перервні (пря-моточні); за номенклатурою виробів – однопредметні, багатопредметні; за способом підтримки ритму – регла-ментований ритм, вільний ритм; за способом транспортування пред-метів між операціями – конвеєрні, неконвеєрні; в залежності від місця виконання операцій – робочі конвеє-ри, конвеєри із зняттям предметів; в залежності від характеру переміще-ння – конвеєри з безперервним рухом, конвеєри з пульсуючим рухом. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|