Здавалка
Главная | Обратная связь

Стратегічний, тактичний, оперативний рівень упр-ня операціями



Стратегічний рівень упр-ня операціями передбачає визначення цілей, розподіл стратегічних ресурсів, формування організаційної структури, упр-ня прибутком. Визначається апаратом упр-ня підприємством: головою правління, президентом, генеральним директором, директором, заступником директора, головним спеціалістом.

Організація упр-ня вир-вом на рівні підприємства здійснюється планово-економічним та виробничо-диспетчерським відділами. Спеціалісти цих відділів організують розробку виробничої програми підприємства, її економічне обгрунтування, розподіл за цехами та при необхідності відповідне корегування. Цей вид роботи відноситься до функції упр-ня виробничою програмою підприємства та реалізує по суті міжцехове планування та регулювання вир-ва.

Тактичний рівень упр-ня операціями передбачає надання завдань, планування, прийняття рішень, підбір кадрів, навчання персоналу контроль та координацію робіт, підтримку самостійності у роботі підлеглого. Визначається начальником відділу, начальником цеху, заступником начальника цеху по вир-ву. На рівні цехів здійснюється розробка серії виробничих програм та завдань для цеху, виробничих дільниць, бригад, тобто реалізується функція упр-ня виробничою програмою цеху. Цю роботу виконують спеціалісти виробничого бюро цеху.

Оперативний рівень упр-ня операціями включає функції календарного планування та диспетчеризації вир-ва, разнарядки робіт та контролю строків їх виконання. Оперативне упр-ня має велике значення як у сфері вир-ва, так і у сфері послуг. В оперативне упр-ня вир-вом на рівні виробничої дільниці, планово-управлінський персонал визначає об'єм партії одночасно виробляємої продукції, видачу нарядів на виконання робіт, розміщення замовлень на матеріали, контроль строків виконання та завершення робіт. В сфері надання послуг, оперативне упр-ня частіше за все визначає які роботи будуть виконуватись у той чи інший день, в якому порядку та хто їх буде виконувати.

86. Система планування операційної діял-ті; сфери, що охоплюються плануванням

Планування - це процес визначення цілей діял-ті і розвитку підприємства та обгрунтування шляхів і засобів їх досягнення. Планування охоплює пос-тановку конкретних задач на визначе-ний період та встановлення порядку та умов їх виконання. В процесі пла-нування визначаються напрямки роз-витку підприємства, види та об'єми випускаємої продукції, потребав ресу-рсах, ефективність їх використання та ін. Основні цілі планування: отриман-ня максимального прибутку; усунення негативної дії невизначеності, зміни сфери функціонування підприємства; зосередження уваги на головних зада-чах на визначеному етапі; забезпече-ння контролю і відповідного коригува-ння дій. Основні задачі планування: максимальне задоволення потреб споживачів у випускаємій продукції та підвищення ефективності вир-ва. Ці задачі визначають кінцеві результати діял-ті підприємства та реалізуються шляхом постановки та вирішення та-ких взаємопов'язаних окремих задач, як нарощування об'ємів вир-ва про-дукції, що користується попитом, ос-воєння нових та підвищення якості випускаємих виробів, механізація та автоматизація вир-ва, вдосконалення організації вир-ва, праці та упр-ня, покращення умов праці, підвищення кваліфікаційного та загальноосвітньо-го рівня працівників, виявлення резер-вів покращення використання вироб-ничих ресурсів, зниження собівартості продукції та збільшення прибутку. Си-стема планування на підприємстві включає планування діял-ті підприєм-ства в цілому та внутрішньовиробниче планування, тобто планування діял-ті структурних підрозділів підприємства - виробничих одиниць, цехів, дільниць, бригад.

87. Принципи, види та методи планування вир-ва (операцій)

Принципи планування вир-ва (операцій):

- участь максимальної кількості числа співробітників в роботі над пла-ном уже на самих ранніх етапах;

- безперервність - планування розглядається не як поодинокий акт, а як процес складання планів, що постійно поновлюється.Цей процес включає встановлення цілей, розробку стратегій, розподіл ресурсів, створення проектів перебудови організації у відповідності до зміни умов;

- координація та інтеграція; економічність; створення умов для виконання плану; науковий характер планування; пропорційність; обґрунтованість цілей; оптимальність використання ресурсів; комплексність; сбалансованість; органічна єдність планів та ін.

Види планування вир-ва (операцій):

- в залежності від тривалості планового періоду:

- перспективне

- поточне

- за змістом на підприємсві розрізняють:

- техніко-економічне

- оперативно-календарне.

Методи планування вир-ва (операцій):

балансовий, нормативний, математико-статистичні методи, методи лінійного програмування; екстраполяції, пофакторний.

88. Взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій

Стратегічне планування операцій, що допомагає менеджерам вирішува-ти питання виробничих потужностей та визначати стратегії випуску продук-ції, є прерогативою вищих рівнів мен-ту. При цьому вирішуються такі питан-ня, як розширення та розміщення вир-ва, впровадження нових виробів та науковий пошук, а також визначають-ся періоди та об'єми необхідних інве-стицій на протязі декількох років. Ета-пом реалізації стратегічного планува-ння є тактичне планування операцій.

Тактичне планування операцій охоплює часовий горизонт в один рік Та більш короткі періоди - квартал та місяць, в яких ураховуються коливання попиту. Воно існує у формі розробки поточних (короткострокових та оперативних) планів, що містять тактику рішення проблем, які стоять перед фірмою на даний плановий період: планування продажу, виробниче та фінансове планування, планування трудових ресурсів, запасів та субпідряду, аналіз оперативних планів та ін.

Оперативне планування операцій охоплює період від одного до десяти робочих днів (до двох календарних тижнів), але частіше за все воно є добовим. Таке планування звичайно складається з трьох основних елементів: виробничих програм цехів, дільниць, ліній, відображаючих реальне загруження виробничих потужностей; оперативних завдань цим підрозділам; планів-графіків руху виробів та їх окремих частин за технологічним ланцюгом. Оперативне планування визначає завантаження устаткування, послідовність виконання окремих операцій технологічного циклу; час, що відводиться для цього; розташування людей з урахуванням наявних виробничих потужностей, матеріальних ресурсів, персоналу.

89. Агреговане планування. "Чисті стратегії" в агрегованому плануванні вир-ва

Агреговане планування базується на розробці прогнозу попиту на продукцію, на певний проміжок часу - період від 6 до18 місяців, в середньому на рік. Агреговане планування містить інформацію про обсяг сукупного попиту на продукцію за визначений період, та дані щодо розподілу попиту по місяцях в рамках періоду. Агреговане планування застосовується в обмеженій кількості ситуацій: коли підприємство діє не по конкретному замовленню, а само займається і вир-вом і реалізацією продукції на вільному ринку. Ця модель є ефективною коли попит на продукцію циклічно коливається протягом року або обраного періоду.

Існує 2 варіанта планування рівня вир-ва на підприємстві:

1. постійний рівень вир-ва кожного місяця, не зважаючи на зміни попиту. Він встановлюється на різних рівнях, наприклад: на рівні середньорічного попиту (перевага - ОС функціонує стабільно); на рівні мінімального попиту (перевага - гарантія реалізації всієї продукції, недолік - втрати продажу); на рівні максимального попиту (недолік - нереалізація всієї продукції);

2. вир-во точно відповідає обсягам попиту в кожному місяці - присутня нестабільність функціонування: від завантаження виробничих потужностей та понаднормових годин, до простоїв. Основна ідея агрегованого планування полягає в виборі оптимальної, за критерієм мінімуму сукупних додаткових витрат, чистої або комбінованої операційної стратегії, і формуванні на її базі плану вир-ва на визначений період. Чиста стратегія передбачає зміну у часі тільки однієї змінної, наприклад, рівня використання праці.

Чисті стратегії в агрегованому плануванні вир-ва бувають:

- з постійним обсягом вир-ва, та з постійною чисельністю персоналу;

- зі змінним обсягом вир-ва, та з постійною чисельністю персоналу;

- зі змінним обсягом вир-ва, та зі змінною чисельністю персоналу.

Види чистих стратегій:

- пасивні стратегії: упр-ня рівнем запасів (заділів); зміна чисельності працівників шляхом найму та звільнення; зміна темпів вир-ва шляхом використання понаднормового часу та часових простоїв; субпідряд; використання тимчасово найнятих працівників;

- активні стратегії: вплив на попит; затримка виконання замовлення в період високого попиту; вир-во різносезонних виробів.

90. Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів

Виробнича програма - головний розділ перспективного та річного бізнес-плану розвитку підприємства, в якому визначається об'єм виготовлення та випуску продукції за номенклатурою, асортиментом та якістю в натуральному та вартісному вираженні. Виробнича програма відображає основні напрямки та задачі розвитку підприємства у плановому періоді, виробничо-господарські зв'язки з іншими підприємствами, профіль та ступінь спеціалізації та комбінування вир-ва. Основні розділи виробничої програми для підприємств, зайнятих вир-вом матеріального продукту:

- план по вир-ву товарної (валової) продукції;

- план випуску продукції на експорт;

- план по підвищенню якості продукції;

- план реалізації продукції.

При розробці виробничої програми та споріднених планів, користуються одним з двох підходів:

1 підхід: планування виробничої програми та споріднених планів здійснюється на основі зовнішніх потреб та можливостей, тобто маркетинг привалює над вир-вом. Послідовність: маркетингові дослідження, операційний комплекс дій, складання плану по збуту, складання плану вир-ва, складання плану матеріально-технічного постачання, складання плану по виробничих потужностях, по трудовим ресурсам, по реконструкції, по ремонту та ін.

2 підхід: планування виробничої програми та споріднених планів здійснюється на основі внутрішніх потреб та можливостей, тобто вир-во привалює над маркетингом. Послідовність: аналіз виробничих можливостей, складання плану по збуту та ін. Застосовується підприємствами-монополістами. Цей підхід популярний у Японії.

91. Оперативне упр-ня операційною діял-тю.

Під системою оперативного упр-ня вир-вом треба розуміти єдину і взаємо обумовлену сукупність методів організації, планування, обліку, аналізу і регулювання ходу вир-ва з метою забезпечення комплексного та своєчасного виконання плану поставок продукції при накращому використанні існуючих ресурсів

Оперативне упр-ня вир-вом має на меті забезпечення чіткого виконання заданого плану випуску продукції за кількістю кожної номенклатури і в за-даний час на основі раціонального ви-користання виробничих ресурсів, а та-кож за допомогою виявлення і мобілі-зації внутрішніх резервів. Для реаліза-ції мети підсистема оперативного упр-ня вир-вом вирішує завдання, що по-лягає у забезпеченні ритмічної діял-ті переробної підсистеми в ефективному перетворенні ресурсів у кінцевий продукт ( товари, послуги) для задоволення потреб споживачів.

ЗмістОУ вир-вом полягає: у визначенні місця ( цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів; в обліку фактичного часу виробничого процесу; установленні відхилень від виробничого процесу; у регулюванні ходу вир-ва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного упр-ня

Розглядаючи системи оперативного упр-ня вир-вом треба знати загальни-ми вимогамищо до їх висуваються. Такими вимогами є: наукова обгрунтованість, оптимальність управлінських рішень, точність та оперативність управлінських рішень.

Розрізняють три рівніоперативного планування: міжцеховий (заводський), внутрішньоцеховий, дільничний

За характером методів, які використовуються, планові роботи поділяються на три послідовні етапи:

ОУ являє собою складну організа-ційно-планову систему, в яку входять такі підсистеми як функціональна, по-елементна, організаційна Складовими елементами ОУ називають її взаємо-пов’язані функції: планування, облік, контроль, аналіз та регулювання. Центральною ланкою всієї системи оперативного упр-ня вир-вом є оперативно-виробниче планування. А чотири останні часто об’єднують в систему оперативного контролю, яку ще називають диспетчеризації.

92. Види систем оперативного планування.

Під системою оперативного планування розуміється методика і техніка планової роботи, що визначається ступенем її централізації, вибраною планово-обліковою одиницею, складом і точністю календарно-планових нормативів. Розрізняють 3 основних види систем оперативного планування: 1.подетальна, 2.покомплектна 3.позамовна. Вибір та область використання визначається типом вир-ва.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.