 |
|
Тема 8. Основи менеджменту якості
177. Кваліметрія – це:
а) наука, яка вивчає принципи і методи оцінювання рівня якості;
б) наука, яка вивчає кількісні методи оцінювання рівня якості, що використовуються для обґрунтування рішень, які приймаються при управлінні якістю;
в) наука, яка вивчає аналіз ефективності проведення заходів щодо поліпшення якості продукції на підприємстві з метою забезпечення її конкурентоспроможності;
г) наука, яка вивчає варіанти запропонованих виробів для вибору кращого.
178. Якість продукції (послуг) – це:
а) можливість товару (послуги) задовольняти суспільні потреби;
б) сукупність властивостей і характеристик продукції (послуги), здатних задовольняти певні потреби споживачів відносно їх призначення;
в) ступінь придатності продукції (послуг) задовольняти певні потреби споживачів та забезпечення рівня, на який розраховує ринок;
г) здатність продукції (послуги) задовольняти вимоги споживачів краще ніж аналогічна продукція (послуги) конкурентів.
179. Індексом якості продукції називається:
а) показник якості продукції, що визначає основні функції, для виконання яких вона призначена, і зумовлює галузь її використання;
б) показник, який характеризує корисний ефект від експлуатації чи споживання продукції;
в) комплексний показник якості різнорідної продукції, виготовленої за певний період, який дорівнює середньому зваженому відносних показників якості;
г) показник, який характеризує властивість технічного об'єкта зберігати працездатність до настання граничного стану.
180. В залежності від властивостей продукції розрізняють наступні показники якості:
а) експериментальні, соціологічні, експертні, органолептичні, діалектичні;
б) одиничні, комплексні, інтегральні, екологічні, естетичні;
в) стандартизації та уніфікації, ергономічні, надійності, естетичні, екологічні;
г) базові та відносні.
181. Політика у сфері якості – це:
а) скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості;
б) загальні наміри та спрямованість організацій пов'язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим управлінням, до якого належать особа чи група осіб, які спрямовують та контролюють діяльність організації на найвищому рівні;
в) те, чого прагнуть або до чого прямують у сфері якості;
г) складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей.
182. Управління якістю – це:
а) скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості;
б) загальні наміри та спрямованість організації, пов'язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим управлінням, до якого належать особа чи група осіб, які спрямовують та контролюють діяльність організації на найвищому рівні;
в) те, чого прагнуть або до чого прямують у сфері якості;
г) складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей.
183. Контроль якості – це:
а) складова управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги щодо якості;
б) складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей;
в) складова управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості;
г) складова управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги щодо якості буде виконано.
184. Забезпечення якості – це:
а) складова управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги щодо якості;
б) складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей;
в) складова управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості;