 |
|
Трудові свята та обряди
І.Як потрібно було поводитись, виходячи навесні перший раз у поле орати, сіяти? Що брав з собою в поле господар (хліб, рушник)?
2.Які дні вважались хорошими, вдалими для початку тих чи інших робіт?
3.Чи існували якісь звичаї, що їх дотримувались при садінні капусти, картоплі (приплескати землю коліном тощо)?
4.В який день, як правило, зажинали хліб? Кому доручали зажинати?
5.Що робили із жменею колосся (горсткою), яку зажинали першою (клали навхрест, несли додому)?
6.Які дії виконували з першим снопом?
7.Чи не було у вас звичаю колядувати на першому снопові?
8.Як називались закручені стебла хліба (закрутка)? Що з ними робили (обминали, виривали, спалювали)? Як пояснювали їх походження?
9.Чи залишали по закінченню жнив на полі невижаті стебла хліба? Як вони називались ("коза", "борода", перепілка)? Яку форму мали, що під них клали?
10. Чи відомий був у Вас звичай обирати "царівну", "постадницю" жнив?
11.Які дії виконувались з останнім снопом? Чи виготовляли обжинковий вінок або Дідух та кому їх передавали женці?
12.Як проходили обжинки в давнину і тепер?
13.Чи був у Вас звичай по закінченню роботи в полі (кінець жнив, вибирання картоплі) качатися по ниві? Які слова при цьому примовлялися? Навіщо це робили?
14. З якого, і по який час дозволялось робити на землі, а коли вважали, що земля спить? Запишіть існуючі повір'я.
Обряди, пов’язані з домашніми тваринами
1.Чи поділяли в народі тварин на чистих і нечистих? Як і чому? Чи м'ясо усіх тварин можна було їсти?
2.Коли вперше виганяють худобу на пасовисько, то які дії відбуваються при цьому, чим виганяють корову, що кладуть їй під ноги?
3.Чи не пам'ятають старожили, до яких дій вдавалися пастухи, господарі, щоб худоба не розбігалась (кидали постола поміж череду, обходили її із замком)?
4.Чи відомі у Вас повір'я про те, що домашню худобу, особливо коней, потрібно було добирати в масть домовому? Як визначали цю масть?
5.Чи дотримувались якихось особливих звичаїв при купівлі- продажу худоби (продавати без налигача, не брати грошей в голу руку тощо)?
6.Як привчали худобу до нового обійстя?
7.Чи існували свята, коли корів прикрашали вінками?
8.Як захищали домашню худобу од відьми?
9.Чи існував у Вас звичай заводити до хати коня, вола, корову під Різдво, Новий рік? Для чого це робилося? Як цей звичай і цю тварину називали?
10.Чи давали тваринам свячену їжу?
11.Чи існують повір'я, що домашні тварини можуть розмовляти? Коли це відбувається (під Різдво, Водохреща)? Чи можна слухати ці розмови?
12.3апишіть легенди та перекази про вужів, які живуть у хліві біля корів. Це добре чи зле?
Некрополістика
(вивчає поховання людей, індивідуальні та цвинтарі,
могильні пам’ятники та надписи)
1. Вказати кількість кладовищ у населеному пункті, їх розташування, час заснування, площу, наявність документації щодо цвинтарів у органах місцевого самоврядування.
2. Присутність чи відсутність поділу кладовища на частини: старе, нове, польське, єврейське тощо. Дати загальну характеристику кожній такій частині.
3. Звернути особливу увагу на старі цвинтарі. Якщо на них є кам’яні нагробки або хрести дореволюційного часу – заміряти їх, описати, зафіксувати написи.
Антропоніміка
(вивчає іменування людей, включаючи індивідуальні й групові,
у тому числі родів, сімейні й династичні)
1. Скласти повний перелік прізвищ родин, які сьогодні проживають у селі. Необхідно підрахувати скільки сімей і окремих осіб носить те чи інше прізвище. Цю роботу можна виконати за допомогою посімейних книг, які зберігаються у сільській раді.
2. Описати факти використання поруч з офіційними прізвищами інших антропонімів – прізвиськ, „назв по-вуличному”, яскравих індивідуальних прізвиськ. Якщо відомі, зафіксувати легенди походження таких назв.
УВАГА! Всі матеріали мають бути проілюстровані давніми та сучасними фото.