Здавалка
Главная | Обратная связь

Склад, чисельність та заробіток персоналу цеху



 

Групи та професії працівників Наявна чисельність, люд Усереднений заробіток одного працівника, грн Річний фонд зарплати, тис.грн
на зміну на добу за місяць за рік
1.Робітники 1.1.Основні робітники 632.67 7592.04 7592,040
1.2.Допоміжні та чергові робітники 918,000
1.3.Молодший обслуговуючий персонал 151,200
Разом робітників   8661,24
2.Спеціалісти та керівники 1056,000
3.Службовці 279,000
УСЬОГО ФЗПф= 9996,240

 

2.3 Розрахунки собівартості 1т і всієї продукції виконуються у таблиці 3 на основі інформації, що міститься у додатках Е, Ж, К, Л.

Таблиця 3

Калькуляція собівартості продукції (фактична)

Найменування продукції – сірчана кислота

Обсяг виробництва за рік (фактичний)

Калькуляційна одиниця – 1 (т, м3, м, шт. або інш. натур, од.)

№ п/п Калькуляційні статті Ціна за одиницю ресурсів, грн Витрати
На одиницю продукції На річний обсяг виробництва
У натураль-ному вимірюванні Сума, грн У натураль-ному вимірюванні Сума, тис.грн
Сировина 175,00 1 333909,5
Основні матеріали 130,00 0,7 231210,98
Допоміжні матеріали 1000,00 0,33 838457,4 838457,4
Напівфабрикати та комп. - - - - -
Зворотні відходи (відраховуються) - - - - -
Разом за відрахуванням(1-5)       2 403577,8
Паливо 1300,0 0,70 910,00 1 778546 2 312109,80
Електроенергія 0,30 4,8 40 652480 12195,74
Пара 1,10 7,00 7,70 17 785460 19564,01
Вода 0,7 5,00 3,5 12 703900 8892,73
Стисле повітря - - - - -
Разом (статті 6-10)       2 352762,28
Основна заробітна плата виробничих робітників     3,41   8661,24
Додат. заробітна плата виробн. робітників 10%     0,34   866,12
Відрахування із заро-бітної плати до фондів     1,42   3620,40
Витрати на підготовку і розвиток виробництва     177,11  
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування     7,08  
-амортизація виробни-чого устаткування     55,08  
-знос пристосувань цільового призначення та інші спец. витрати     157,43  
Цехові витрати     21,65  
РАЗОМ цехова собівартість     2295,52   5 832435,72
Загальногосподарські витрати     44,87  
Попутна продукція     -   -
Усього загальновиробнича собівартість     2340,39   5 946435,7
Довідково: ціна за одиницю продукції визначається за методом «середні витрати + 5%»     2340,39 + 117,02 = 2457,41   6 243732,7

На підставі наведеної в таблицях 1, 2 і 3 інформації виконуються аналітичні розрахунки головних показників фактичної роботи цеху:

а) надається перелік та обчислюється сума змінних витрат у собівартості продукції:

Узмін = ∑ВЗі, тис.грн

 

де ВЗі – витрати і-ої статті змінних витрат на виробництво продукції

 

Узмінпит = 946 + 926 + 3,41 + 0,34 + 1,42 = 1877,17 грн/т

 

Узмінріч = 2403577,88 +2352762,28+8661,24+866,12 +3620,40 =

= 4 769487,92 тис.грн

 

б) надається перелік та обчислюється сума постійних витрат у собівартості продукції без амортизації:

 

Упост = ∑ВПj, тис.грн

 

де ВПj – витрати j-ої статті постійних витрат у собівартості продукції.

 

Упостпит = 177,11 + 7,08 +157,43 + 21,65 + 44,87 = 408,14 грн/т

 

Упостріч = 450000 + 18000 + 400000 +55000 +114000 = 1 037000 тис.грн

 

в) загальна сума річних відрахувань на амортизацію (напівпостійні витрати) (див. табл. 1, додаток Л):

Аріч= (ОФп – ОФл) / Тн, тис.грн

 

де ОФп, ОФл – відповідно первісна та ліквідаційна вартість основних фондів

Тн – нормативний строк служби основних фондів.

Аріч = (1 599300-1000*180-19820) / 10 = 139948 тис.грн..

Значення відрахувань на амортизацію (питома) визначається за формулою:

А = 139948: 2540,78 = 55,08 грн/т

 

г) загальновиробнича собівартість продукції (С) на одиницю продукції та на весь річний обсяг виробництва визначається за формулою:

С = Узмін + Упост + А

 

Спит = 1877,17 + 408,14 + 55,08 = 2340,39 грн.

Сріч = 4 769487,92 + 1 037000 + 139948 = 5 946435,92 тис.грн

2.4. На підставі одержаної калькуляції розраховується критичний обсяг продаж (Вкр) для умов діючого цеху:

 

де Упостріч – сума умовно-постійних витрат на виробництво річного обсягу продукції, тис.грн

Аріч – сума річних відрахувань на амортизацію, тис.грн

Узмін пит – сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю продукції, грн/1т,

Ц – ціна одиниці продукції, грн..

 

 

За підсумками розрахунків виконується рисунок 1

 

 

Доходи та витрати,

тис.грн./рік Ціна

6 243732,7

 

5 946435,7 + Собівартість

П=0

 

1 037000 -

Упост

 

 

0

Обсяг вир-ва,

тис.т/рік

Вкр=2028,38 Вф=2540,78

 

 

Рис. 1. Залежність збитків та прибутків від обсягів виробництва та ціни продукції

 

2.5 Розрахунок ефективності виробництва продукції та використання основних фондів:

а) фактична рентабельність продукції обчислюється за допомогою формули:

 

Rф = ∙ 100%

де Ц – ціна даного виду продукції, грн./т

С – собівартість цієї продукції, грн./т

 

Rф= ∙ 100% = 5%

 

б) фактична сума прибутку на весь річний обсяг обчислюється:

 

Пф = (Ц – С) ∙ Вр, тис.грн

 

Пф = (2457,41-2340,39) ∙ 2540,78 = 297322, 07 тис.грн

 

в) обчислюється фактична рентабельність основних фондів (ефективність капіталу або норма прибутку на капітал):

 

RОФ = ∙ 100%

де ОФ заг – загальна вартість усіх груп основних фондів (див.таб. 1)

 

RОФ = ∙ 100% = 18,6 %

Висновки

Розрахунки техніко-економічних показників дали можливість проаналізувати роботу цеху. Виробництво продукції, використання основних фондів (ОФ) заключається у наступному:

фактична рентабельність продукції складає 5 %

сума прибутку на весь річний обсяг 297322,07 тис.грн.;

норма прибутку на капітал 18,6 %;

Але для ефективності виробництва пропонуються наступні заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок вводу в дію ще одного додаткового агрегату;

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого досягається:

- зменшення норми витрат сировини та основних матеріалів;

- застосування більш дешевих допоміжних матеріалів;

- зниження витрат електроенергії на технологічні потреби;

в) удосконалення використання головного технологічного устаткування що дозволяє підвищити коефіцієнт використання потужності до 0,9.

3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Після аналізу підібраної літератури і фактичного матеріалу можна приступати до написання тексту курсової роботи. При цьому слід пам'ятати, що загальна оцінка роботи залежить не тільки від її змісту, але й від оформлення.

Текст пояснювальної записки повинен бути написаний грамотно, чітко, без повторень. Не слід наводити довгих цитат з підручників та спеціальної літератури.

Результати дослідження мають бути викладені у вигляді висновків та пропозицій. Обсяг курсової роботи повинен складати 20-25 рукописних аркушів, або 20-25 друкованих формату А-4 (включаючи таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо).

 

У готовому (чистовому) тексті не дозволяється робити правки, закреслення, вставки, а також скорочувати слова та використовувати абревіатури (крім загальноприйнятих).

Основними етапами виконання курсової роботи є:

-вибір теми курсової роботи;

-підбір літератури і складання бібліографії з обраної теми;

-ознайомлення зі змістом теми і складання попереднього плану роботи;

-вивчення літературних джерел, уточнення плану і підготовка матеріалів до написання тексту, підбір матеріалу для обробки на ПК;

-написання тексту і оформлення курсової роботи.

 

1. Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи. Зразок титульної сторінки подається у додатку М.

 

2. Зміст. Зміст включає найменування всіх розділів і підрозділів курсової роботи з зазначенням сторінок, на яких розміщується початок матеріалу розділів (підрозділів).

 

3.Текстова частина. Текст курсової роботи може бути написаний або надрукований з інтервалом півтора рядкових інтервали та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм (шрифт 14).

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менше 20 мм, а праве - не менше 10 мм.

Сторінки нумерують арабськими цифрами з титульною сторінкою, бланком індивідуального завдання та змістом включно, але на них номер не ставлять. Нумерація починається з 4-го аркуша. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша.

 

3.1. Рубрикація. Текст роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в юнці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів друкують з абзацу (15-17 мм, або п'ять друкованих знаків, або 1,27 пт) маленькими літерами, крім першої великої. Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Номер розділу ставлять після слова "Розділ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Кожний розділ слід починати з нового аркуша.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, які розділяються крапкою. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера пункту повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Такі частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не нумерують.

Наприклад:

 

РОЗДІЛ 1.

 

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇЇ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

 

1.1. Ринок цінних паперів в Україні, його структура та функції

1.2. Фінансові інвестиції зарубіжних країн

 

Відстань між заголовками та текстом при виконанні документа друкарським способом повинна дорівнювати 3 інтервали (18 пунктів); при виконанні рукописним способом - 15 мм. Відстань між заголовком розділу і підрозділу - 2 інтервали (не менше, ніж 12 пунктів), при виконанні рукописним способом - 8 мм.

 

3.2. Ілюстрації. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Всі рисунки, якщо їх в тексті більше одного, слід нумерувати послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, "Рис. 1.2. Класифікація норм праці за змістом" (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації та її назву розміщують під ілюстрацією.

Якість ілюстрації повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації повинні бути роздруковані або виконані чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору.

В залежності від об'єкта дослідження, задач та розмірів порівнювальних показників можуть бути використані графіки та діаграми.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об'ємні. Площинні діаграми поділяються на стовпчикові, кругові, секторні, квадратні. Стовпчикові діаграми використовуються для порівнювання однойменних величин, для зображення динаміки, а також структури явищ. Стовпчикові діаграми будують у вигляді прямокутників вертикально або горизонтально. При побудові цих діаграм слід дотримуватись таких правил:

- Стовпчики повинні бути однакової ширини;

- їх слід розміщувати на однаковій відстані один від одного або щільно;

- Поряд з масштабною шкалою слід розташовувати цифрові написи.

Секторна діаграма - це коло, поділене на сектори. Цей вид діаграм

використовується для характеристики структури або структурних зрушень.

Лінійні діаграми широко використовуються для характеристики виконання плану, розвитку явищ упродовж часу, при вивченні зв'язку між ознаками та законами розподілу. Лінійні діаграми будуються на координатному полі чи на числовій сітці. На осі абсцис слід відкладати у вибраному масштабі час, на осі ординат - значення показників на цей період часу.

Після назв діаграм, рисунків, графіків ставиться крапка.

 

3.3. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розмішують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Діагональне ділення головок таблиць не допускається.

Розмір головки таблиці не регламентується, але висота рядка повинна бути не менша 8 мм (шрифт №10)

На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1. - перша таблиця другого розділу

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її головки або бойовиків відповідними номерами, нумеруючи арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово "таблиця " вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф та рядків таблиць слід писати з великої літери, а підзаголовки з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Якщо вони мають самостійне значення, то пишуться з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Заголовки і підзаголовки граф вказуються в однині. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. У разі необхідності допускається перпендикулярне розташовування заголовків граф.

Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розташовувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Графу "номер за порядком" в таблицю включати не допускається. При необхідності нумерацію показників, параметрів або інших даних слід вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх назвою.

Таблицю (залежно від її розміру) розташовують під текстом, у якому вперше надається посилання на неї, а при необхідності - у додатку. Допускається розташування таблиці уздовж довгого боку аркуша документа.

Якщо всі параметри (показники), що наведені в графах таблиці виражені в одній і тій же одиниці величин, тоді її позначення можна розташувати над таблицею справа, а при поділі таблиці на частини - під кожною її частиною. Якщо у більшості граф таблиці наведені показники (параметри), що виражені одними і тими ж одиницями фізичних величин (наприклад, у тисячах гривень), але є графи з показниками, що виражені в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею слід писати найменування переважаючого показника і позначення його фізичної величини, а в підзаголовках інших граф наводити розмірність інших параметрів.

Якщо чисельні значення величини в графах таблиці виражені в різних одиницях фізичної величини, їх позначення (розмірність) показують у підзаголовку кожної графи. Позначення одиниці фізичної величини, загальної для усіх даних в рядку, слід вказати після її найменування.

Числове значення показника проставляють на рівні останнього рядка найменування показника. Значення показника у графі, яке наводиться у вигляді тексту, записують на рівні першого рядка найменування показника. Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи та складається з однозначних слів, які чергуються з цифрами, замінюють лапками. Якщо текст, що повторюється, складається із двох і більш слів, при першому повторені його замінюють словами "те ж", а далі - лапками. Якщо попередня фраза є частиною наступної, то допускається заміна її словами «те ж» і додати додаткові відомості.

Не допускається заміняти лапками цифри, які повторюються, математичні знаки, знаки процента і номера, позначення нормативних документів. У разі відсутності окремих даних, в таблицю слід поставить прочерк.

Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел по всій графі були розташовані один під другим, якщо вони відносяться до одного показника. В одній графі повинна бути дотримана, як правило, однакова кількість десятинних знаків для всіх значень величин.

Таблиці, за необхідністю, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

 

3.4 Формули. Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3.) - третя формула першого розділу.

Номер формули зазначають на рівні формули у дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під нею у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад:

"Відомо, що

Нт=Нтр х Нч (1.3)

 

де Нт- норма часу (трудомісткість операції);

Нтр- норма тривалості для робітників;

Нч - норма чисельності робітників, які виконують операцію.

Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Усі формули, якщо їх у роботі більше однієї, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, за винятком формул, які розміщені у додатках. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку, номер формули складається із номера розділу та порядкового номера формули, які розділені крапкою (як показано вище для формули 1.3.).

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, які виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюється. При перенесенні формули на знаку множення використовують знак "х".

Формули, які розташовані у додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатку. Наприклад, «формула А.2.»

3.5. Додатки. Ілюстраціііний матеріал, таблиці, роздрукування з комп'ютера або текст допоміжного характеру можуть бути оформлені у вигляді додатків. Додатки вміщуються після роботи на наступних її сторінках, у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки з позначенням зверху посередині слова "Додаток". Додатки слід позначати великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, І, И, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Він розташовується під словом "додаток".

Додатки мають спільну з рештою курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок.

 

4. ПОРЯДОК ПОДАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завершена робота компонується наступним чином. Обкладинка повинна бути твердою. Далі йдуть титульний аркуш; аркуш із завданням, а на його звороті - календарний план, зміст, вступ, розділи курсової роботи, висновки, рекомендована література, додатки. Зразок оформлення титульних аркушів дивись у додатку М.

Зміст - у ньому мають бути тільки назви розділів і підрозділів, а також вступ, висновки та додатки.

Вступ - хоч це і розділ, він не нумерується.

Розділи роботи (зі своїми підрозділами, пунктами і підпунктами).

Висновки (не нумеруються).

Перелік посилань(не нумеруються).

Додатки - якщо їх декілька, кожен з них повинен мати назву

Завершена курсова робота підписується студентом на останній сторінці і подається керівникові не пізніше строку, вказаного у завданні.

Після цього ніякі виправлення та доповнення в тексті курсової роботи не дозволяються.

Робота, яка заслуговує попередньої позитивної оцінки, допускається до захисту. Якщо робота оцінена "незадовільно", то видається інше завдання і встановлюється новий строк для його виконання.

Важливо практикувати різноманітні форми захисту курсових робіт. Найбільш поширеним є захист перед спеціально створеною на кафедрі комісією, в присутності студентів групи. Студентам, які за рекомендацією викладача підготували курсову роботу на високому науково-практичному рівні, надається право виступити з доповіддю на науковій конференції або перед студентами свого потоку.

У ході короткої доповіді (5-10 хвилин) треба обгрунтувати тему дослідження, його цілі і практичне значення, розкрити зміст теми з викладенням своєї особистої точки зору до питань, що порушені. Захист курсової роботи передбачає і ґрунтовні відповіді на питання, поставлені викладачем або усно присутніми студентами.

Критерії, за якими курсова робота оцінується на "відмінно":

- робота виконана на високому теоретичному рівні і свідчить, що автор глибоко інформований щодо ступеня теоретичної розробки проблеми, яка досліджується, вміло орієнтується у відповідних альтернативних теоретичних підходах, має свою особисту позицію і вміє аргументовано і послідовно її викласти;

- робота свідчить, що студент, який її виконав, володіє науковим економічним мисленням, вміло застосовує інструменти економічного методу, сучасні теоретичні концепції;

- робота містить самостійні обгрунтовані висновки, міркування і цікаві

пропозиції, які мають теоретичне або практичне значення: - правильно оформлена та викладена грамотною літературною мовою.

Оцінки "добре" та "задовільно" відображають ступінь відхилення курсової роботи від цих вимог.

Оцінку "добре" одержує та робота, яка відзначається високим теоретичним рівнем, повно і всебічно висвітлює питання теми; оцінку "задовільно" - робота, в якій правильно і досить впевнено висвітлюються основні питання теми. У тих випадках, коли робота не відповідає цим вимогам, вона оцінюється оцінкою "незадовільно".

Студентам, які одержали незадовільну оцінку за курсову роботу, встановлюється новий строк для її доробки з подальшим захистом.

Позитивно оцінена та захищена курсова робота залишається на кафедрі. Остаточна оцінка має бути занесена в екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Горфинкель В.Л. Экономика предприятий, 1996 г.

2. Економіка підприємства. Підручник. За ред. Покропивного С.Ф. - К.: КНЕУ, 2005. - 608 с.

3. Економіка підприємства. Навчальний посібник. Е.І.Гончаров. - Дніпропетровськ: Пороги, 2003 - 174 с.

4. Економіка підприємства. Підручник. Бойчик І.М. - К.: Атіка, 2004. -528 с.

5. Економіка підприємства. Підручник. За ред. І.М. Петровича. - Львів: «Магнолія», 2007. - 580 с.

6. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. 4-е вид. – К.: Каравела, 2007. - 584 с.

7. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства К.: Каравелла, 2003.

8. Типовое положение по планированию, учету и калькуляции себестоимости продукции (работ, услуг), Постановление КМУ №473 от 26.04.1996г.


Додаток А

Вихідні дані для обчислення потужності на початок року

№ варіанту Кількість виробничих агрегатів, од. n Паспортна годинна потужність одного агрегату, тон По Режим роботи цеху Перерви в роботі головних агрегатів за рік, год
змін на добу Nзм днів на тиждень Дт тривалість зміни, год технологічно- немінучі перерви Ттнп планово- запобіжні ремонти Тпзр
3,2
3,1
3,0
2.9
2,8
3,0
2,7
3.2
3,1
3,0
2,9
2,4
2,8
2,9
3,3
2,4
3,0
2,8
2,7
2.6
3.1
3.0
2,4
3,6 б
2,5
2,5
2,6
2,7
3,7
2,9

Додаток Б

Вихідні дані для обчислення середньорічної потужності

№ вар     Потужність Коефіцієнт використання потужності Термін використання потужності (№ місяця у році)
М1вв тис.т М2вв тис.т М3вив тис.т М4вив тис.т Квп Т1вв Т2вв Т3вив Т4вив
0,8
0,7
0,8
0,7
0,7
0,8
0,7
0,6
0.8
0,7
0,7
0,7
0,6
0,7
0,6
0,8
0,7
0,6
0,8
0.6
0,7
0,6
0.7
0.6
0,8
0.7
0.8
0.8
0,7
0.8

Додаток В

Вихідні дані для розрахунку чисельності заробітної плати основних робочих

№ варінта Тривалість відпустки, днів Трудомісткість річної виробничої програми, нормо-год/рік Норма виробітку, т/год Коефіцієнт виконання норм виробітку Тарифна ставка 1 розряду, грн./год Розряд Тарифний коефіцієнт  
 
 
1,393 1,10 2,0 1,892  
2,000 1.15 1,5 2,000  
1,856 1.05 1,2 1,800  
1,456 1,10 1,3 1,892  
1,258 1,10 1.8 1.892  
1.468 1,10 2,0 1.892  
2,000 1,05 2,2 1.800  
1.894 1,05 1,6 1.800  
1,456 1,05 2,1 1.800  
1.357 1.15 1.3 2.000  
1,679 1,10 1.4 1.892  
1,469 1,10 1.9 1.892  
1,465 1,10 2.0 1.892  
1,200 1,00 2,2 1,531  
1,500 1.05 2.3 1.800  
1,462 1,05 1.3 1.800  
1,430 1,00 2.0 1.531  
1,461 1,10 1,9 1,892  
1,439 1,10 1,8 1.892  
1.130 1,05 1,6 1,800  
1,429 1,05 1,5 1.800  
1.123 1.05 2.3 1,800  
1.456 1,05 1,4 1.800  
1.789 1,00 1,7 1.531  
1,649 1,00 2,1 1.531  
1,321 1,00 2,4 1.531  
1,963 1,10 2,1 1.892  
1,852 1,10 1.9 1.892  
1,741 1,10 2.0 1.892  
1,159 1,05 2,3 1.800  

Додаток Д

Вихідні дані для розрахунку фонду заробітної плати  
№ варіанту Наявна чисельність, люд. Середня заробітна плата за місяць, грн.  
Допоміжні та чергові робітники Молодший обслуговуючий персонал Спеціалісти та керівники Службовці Допоміжні та чергові робітники Молодший обслуговуючий персонал Спеціалісти та керівники Службовці  
на зміну на добу на зміну на добу на зміну на добу на зміну на добу  
 
б  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Е

Вихідні дані для розрахунку матеріальних витрат

 

№ варіанту Сировина Основні матеріали Допоміжні матеріали Паливо  
 
Норма витрат, т/г Ціна однієї тони, грн. Норма витрат, т/г Ціна однієї тони, грн. Норма витрат, т/т Ціна однієї тонн, грн. Норма витрат, т/т Ціна однієї тони. грн.  
 
 
 
0.7 0.33 0.7  
0.6 0,31 1,0  
0,8 0,26 1,0  
0.4 0,01 0.6  
і 0,5 0,09 0.2  
0.2 0,31 0,4  
0,7 0.15 0.3  
0.6 0,08 0.3  
0,7 0.16 0.6  
0,5 0.32 0.5  
0,6 0,24 0,7  
0.7 0.17 0,5  
0.3 0.18 0,4  
0.5 0,12 0.6  
0.1 0,10 0,7  
0.6 0,03 1,0  
0,7 0,12 0,6  
0,4 0,16 0.5  
0.5 0.05 1,0  
0,4 0,11 0.3  
0,7 0,14 0,5  
0.3 0,10 0.7  
0.9 0.24 0.8  
0.8 0.26 1,0  
0.7 0,27 0.6  
0,5 0.14 0.5  
0,6 0,25 0.7  
0,2 0,06 1.1  
0,6 0.15 0.7  
0.7 0.04 0.8  

Додаток Ж

Вихідні дані для розрахунку матеріальних витрат

№ варіанту Електроенергія Пара Вода
Норма витрат. кВт-год/т Тариф за 1 Квт, грн. Норма витрат. Гкал/т Ціна за 1 Гкал, грн. Норма витрат, т/т Ціна,
rpн./м3
0,30 1.1 0,7
0.32 1.8 0,4
0.4 1.5 0,5
0.3 1,6 0.6
0,25 1,4 0,7
0,30 1,7 0,8
0,35 1,6 0,5
0,38 1,8 0.4
0,26 1,7 0.5
0,34 1,5 0,7
0,36 1.7 0.7
0.25 1.8 0,7
0,31 1,9 0.7
0.34 2,0 0,6
0,33 1,6 б 0,8
0.32 1.7 0.4
0,35 1.8 0.4
0.36 2,0 0,5
0,34 1,9 0,6
0.33 2,0 0,7
0,32 1.9 0,6
0.3 1.7 0,8
0.31 1,6 0.4
0,34 2.1 0,5
0.35 1,9 0,5
0,36 1,8 0,3
0,37 2,1 0,3
0.38 1,8 0,6
0.35 1.7 0,3
0,39 1,6 0,7

Додаток К

Вихідні дані для розрахунку річної суми умовпо-постійних витрат, тис. грн

№ варіанту Витрати на підготовку і Витрати па утримання і експлуатацію устаткування, тис.грн. Знос пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати, тис.грн. Цехові витрати, тис. грн. Загально- господарські витрати, тис.грн.
розвиток виробництва, тис.грн.






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.