 |
|
Німе кіно: від видовища до мистецтва.
Міністерство культури і туризму України
Київський національний університет театру, кіно і телебачення
Імені І.К.Карпенка-Карого
Інститут екранних мистецтв
Кафедра
Кінознавства
Рекомендовано до друку Вченою радою університету
Протокол № 8 від 31 березня 2009 р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОГО КІНО
для спеціалізації_______кінорежисура________________________
УХВАЛЕНО
На засіданні кафедри кінознавства
Протокол № 7 від 27 березня 2009 р.
Завідувач кафедри
_________________О.С.Мусієнко
Київ-2009
Укладач: __________І.Б.Зубавіна, кандидат мистецтвознавства, доцент__________
Рецензенти: ______О.Ю.Клековкін, доктор мистецтвознавства, професор ________
______Г.І.Веселовська, доктор мистецтвознавства, доцент__________
Зміст навчально-методичного комплексу:
1. Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни
2. Зміст дисципліни
3. Основні розділи навчальної програми (модулі, кожен з яких містить: зміст теми, план лекцій, завдання для індивідуальних занять, питання для самоконтролю, список літератури).
5. Список літератури (основної та додаткової)
1. Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни
Мета:сформувати професійну обізнаність студентів у сфері становлення, розвитку та актуальних тенденцій кінематографа, його місця і значення в контексті художньої культури ХХ століття. Започаткувати стійке усвідомлення особливостей кінематографічних версій різних художніх течій і напрямів, специфіки кінематографічних шкіл світу та авторських екранних практик у їх історичному розвиткові, взаємозв’язках та взаємовпливах.
Завдання:
– розглянути етапи становлення та розвитку кіно як синтетичного виду мистецтва, простежити генеалогічні зв’язки кінематографа з традиційними видами мистецтва (пластичні мистецтва, музика, театр, література), а також дослідити закономірності формування своєрідної «мови» кіно, засобів художньої виразності в історико-культурологічному контексті;
– проаналізувати творчу «спадковість» арсеналу ідей мистецьких течій і напрямів, приділивши увагу етико-естетичним та психологічним мотиваціям творців, філософсько-теоретичному підґрунтю їх творів;
– продемонструвати закономірності розвитку кіно як виду мистецтва, що складає елемент єдиної художньої картини світу;
– показати народження кінематографічних професій; дослідити певні напрямки в режисурі, а також характерні риси творчих почерків окремих кіномитців – яскравих особистостей, які визначили подальший хід розвитку мистецтва кіно;
– дати огляд основних художніх напрямів, шкіл, течій, неповторних режисерських стилістик та естетик, а також творів, що стали принциповими для розвитку кіномови, визнані найбільш значимими явищами в історії світового кіно, презентуючи художньо-естетичну своєрідність кінематографій Європи, Азії та Америки;
– дослідити особливості розвитку національних кінематографій світу у діалектичному зв’язку явищ мистецтва та масової культури.
Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять відповідно до робочого навчального плану
Програмою курсу «Історія зарубіжного кінематографа» передбачено читання лекцій за тематикою кожного з розділів та проведення семінарів з переглядом кіноматеріалів за темою занять та наступним обговоренням, а також практичних занять з метою формування навичок аналізу кінотворів та індивідуальних режисерських «почерків». Втім, обсяг матеріалу передбачає при вивченні курсу доповнення аудиторних занять самостійною роботою студентів з спеціальною літературою, а також перегляд фільмів.
Зміст дисципліни
| № | Назви розділів, тем | Кількість годин | У тому числі | Форми контролю | |
| Лекції | Семінарські, практичні заняття | ||||
| Вступ. Історичні передумови виникнення кінематографа | |||||
| Зародження кінематографа на стику науково-технічних досягнень і синтезу мистецтв наприкінці ХІХ ст. | - | ||||
| Модуль 1 | Німе кіно: від видовища до мистецтва. | Залік (по темах 1-4) | |||
| Тема 1 | Початок кінематографічної доби | ||||
| 1.1. | Перше десятиліття кіно у Франції: лінії Люм’єра і Мельєса. Становлення мови кіно. Особливості жанрової системи | ||||
| 1.2. | Ранній кінематограф Великої Британії | - | |||
| 1.3. | Кінематограф Європи та Америки 1910-х років Кінематограф Франції, Італії, Німеччини, Данії, Швеції, Великобританії та США. | ||||
| Тема 2. | Світовий кінематограф 20-х років ХХ ст. Пошук нових засобів виразності, експериментування з можливостями нової техніки. Зв'язок з модерністичними течіями, з образотворчим мистецтвом «авангарду». Вплив психоаналітичної концепції на екранні версії експресіонізму та сюрреалізму | ||||
| 2.1. | Кінематограф Німеччини. Дух «Нового мистецтва» в експресіонізмі | ||||
| 2.3. | Кінематограф Франції. Симптоми зради реалізмові в імпресіонізмі. Перший «авангард». Другий авангард: радикальний пошук нових пластичних цінностей, антологія самодостатніх художніх форм. Екранні версії сюрреалізму: візуалізація несвідомого | ||||
| 2.4. | Кінематограф Великобританії 1920-х років | - | |||
| 2.5. | Кінематограф США 1920-х років | ||||
| Модуль 2 | Кінематограф 1930-х – 1940-х років. Еволюція виражальних засобів у кіно. | ||||
| Тема 3. | Світовий кінематограф 30-х років ХХ ст. Початок звукової ери в кіномистецтві Трансформація часопросторової єдності кадру в звуковому кінематографі. Становлення глибинної мізансцени як нової концепції кінематографічного часопростору. | ||||
| 3.1. | Кінематограф Франції 1930-х років | ||||
| 3.2. | Кінематограф Великої Британії 1930-х років | ||||
| 3.3. | Кінематограф США 1930-х років | ||||
| Тема 4. | Кінематограф років Другої світової війни (1939-1945) | ||||
| 4.1. | Європейський кінематограф в контексті фашистської ідеології (1930-ті – середина 1940-х років) | - | |||
| 4.2. | Пропагандистський потенціал фільмів воєнної доби. Особливості кінематографа після фашистського перевороту в Італії, Німеччині. Антиреалізм салонних драм. Антифашистські настрої та їх екранна інтерпретація. Антифашистські тенденції у світовому кінематографі | ||||
| Модуль 3 | Кінематограф 1950-х – 1960-х років | Залік (по темах 5-7) | |||
| Тема 5. | Друга половина ХХ ст. Провідні напрями розвитку повоєнного кінематографа. Прагнення до оновлення кіномови | ||||
| 5.1. | Антифашистська тема та мотивація «достовірності» в неореалізмі. Вплив концепцій А.Базена та З.Кракауера на стилістику кінотворів італійського неореалізму | ||||
| 5.2. | Повоєнний кінематограф Франції | ||||
| 5.3. | Особливості кінопроцесу повоєнної Великобританії | - | |||
| 5.4. | Кінематограф США | - | |||
| Тема 6. | Особливості кінопроцесу 50-х – 60-х років ХХ ст. Бурхливий розвиток мови кіно. Стилеві напрями, потужні творчі індивідуальності. | ||||
| 6.1. | Множинність авторських концептів у кінематографі другої половини ХХ століття. Художнє переосмислення естетичних принципів неореалізму у творчості Ф.Фелліні і Л.Вісконті. Інтерпретація ідей екзистенціалізму у фільмах М.Антоніоні. Феномен «комедії по-італійськи» | ||||
| 6.2. | «Нова хвиля»» у французькому кіно. | ||||
| 6.3. | Виникнення групи «Нове німецьке кіно». Оберхаузенський маніфест: його апологи та послідовники | ||||
| 6.4. | Кінематограф Великобританії 1950-х – 1960-х років. Рух «молодих розгніваних», маніфест «вільне кіно». Пріоритети естетики документалізму у британському кінематографі | - | |||
| 6.5. | Кінематограф США 1950-х – 1960-х років | ||||
| 6.6. | Скандинавський кінематограф | ||||
| 6.7. | Кінематограф Іспанії | ||||
| 6.8. | Кіно Японії | ||||
| Тема 7. | Кінематограф Східної Європи 1950-х – 1960-х років | ||||
| 7.1. | Художні пошуки кінематографістів Чехословаччини | ||||
| 7.2. | Особливості кінопроцесу Угорщини | - | |||
| 7.3. | Кіно Польщі | ||||
| Модуль 4 | Особливості кінопроцесу 70-80-х років ХХ ст. | Іспит (по матеріалам тем 8-12 ) | |||
| Тема 8. | Кінематограф Західної Європи і Америки 1970-х – початку 80-х років ХХ ст. | ||||
| 8.1. | Політичний фільм та його місце у структурі італійського кінематографа 1970-х – початку 1980-х років. Трансформації творчого шляху режисерів італійського кіно | - | |||
| 8.2. | Кінематограф Німеччини. Творчість режисерів-представників другого покоління «Нового німецького кіно» | ||||
| 8.3. | Кінематограф США 70-х – початку 80-х років ХХ ст. | ||||
| Модуль 5 | Кінематограф схилку ХХ ст. в контексті культурних процесів доби | ||||
| 9. | Кінематограф постмодернізму в контексті світової культури кінця ХХ століття (кінець 1980-х – 1990-ті роки). Вплив інформаційних технологій на трансформацію кіномови | - | |||
| 10. | Кінематограф Європи та США кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття | ||||
| 10.1. | Кінематограф США кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття | ||||
| 10.2. | Кінематограф Західної Європи кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття | ||||
| 10.3 | Кінематограф Східної Європи кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття: режисери і фільми | ||||
| 11. | Специфіка розвитку кінематографій країн Східної Азії, Південної Азії, Близького Сходу | ||||
| 11.1. | Найвідоміші режисери сучасного кіно Японії, Гонконгу, Китаю та Південної Кореї | ||||
| Модуль 6 | Кінопроцес початку третього тисячоліття | ||||
| Тема 12. | Кіно першого десятиліття ХХІ ст. Тенденції розвитку | ||||
| 12.1 | Спецефект як характерний виражальний засіб цифрової доби | ||||
| 12.2. | Гіперреальні екранні світи: спроби їх естетичного освоєння | - | |||
| 12.3. | Кіно і комп’ютерна гра – практика взаємовпливів | - |
Курс вибудовується як лекційно-семінарський. На семінарах передбачено перегляд фільмів та інших кіноматеріалів за відповідною темою лекційного курсу з наступним обговоренням стилістичних особливостей переглянутих творів у художньо-історичних контекстах країни і часу їх творення, з подальшим аналізом виражальних та мовних засобів, найбільш характерних для творчої манери режисера, а також виявленням ознак його належності до певної школи, художньої течії або напряму.
Плани лекцій
Вступ. Історичні передумови виникнення кінематографа. Прагнення людства закарбувати «рух життя»: від наскальних малюнків та зображень на колоні Траяна до «рухомої фотографії». Зародження кінематографа на стику науково-технічних досягнень і синтезу мистецтв наприкінці ХІХ ст. Короткий огляд винаходів, що передували винаходу кінематографа (Даггер, Ньєпс, Етьєн-Жюль Марей, Едвард Мейбрідж), винахід знімального і проекційного апарату Йосипом Тимченком (1893), кінетоскоп Томаса Едісона (1894). Демонстрація стрічок «піонерів» німецького кіно братів Складановських в Берліні (листопад 1895).
Модуль № 1.
Німе кіно: від видовища до мистецтва.