Главная | Обратная связь

Європейський кінематограф в контексті нацистської і фашистської ідеології (1930-ті – середина 1940-х років)

4.1.1. Кіно Німеччини

Відображення моральної кризи та безпорадності перед силами зла в картині Фріца Ланга «М». Інтерпретація нацистських доктрин як нападу божевілля у фільмі «Заповіт доктора Мабузе».

Інтерпретація мотивів влади та всевладдя «основного інстинкту» у фільмі Джозефа фон Штернберга «Блакитний янгол» (1930, з Емілем Яннінгсом та Марлен Дитрих у головних ролях).

Прояви расизму в екранних творах: фільм «Єврей Зюс» режисера Ф.Харлана.

Тріумф «режисури» в нацистській Німеччині. Документальні фільми Лені Ріфеншталь «Олімпія», «Тріумф волі», їхня підкреслена монументальність. Використання асоціативних монтажних фраз, нетривіальних пластичних рішень. Трансформація концепту людини від боголюдини до «частини орнаменту». Екранні інтерпретації ідеології третього рейху через вогняну символіку Шамбали, запровадження окультних технологій, безпосереднє втілення волі у художні форми.

Розвиток розважального кіно у Німеччині часів Другої світової війни, прояви есканізму у музичних комедіях. Маріка Рьокк у фільмі «Дівчина моєї мрії» (1944). Мелодрами з Царою Леандер.

 

4.1.2. Кіно Італії

Антиреалізм салонних драм «білих телефонів». Домінування у жанрово-стилістичній моделі доби комедії ситуацій, кіноопер та кінооперет. Спроби відмовитись від канонів дозволеного. Каліграфізм як спроба відійти від панівної ідеології : «Одержимість» Лукіно Вісконті та «Діти дивляться на нас» Вітторіо де Сіки як предтечі неореалізму.

 

 

4.2. Антифашистські тенденції у світовому кінематографі

 

Місце фільму Майкла Кьортіца «Касабланка» (1943) у соціально-політичному контексті доби.

Виникнення жанру «чорного фільму» в Голівуді. Створення атмосфери безвиході у фільмі Дешела Хаммета «Мальтійський сокіл» (1941).

Зародження американського кіноавангарду. Сюрреалістичний фільм «Полуденні тенета» (1943) та інші кінотвори Майї Дерен.

Документально-ігрові стрічки режисерів британської студії «Краун». Наслідування Голівуду у відмові від проектів з низьким бюджетом. Виникнення імперії Дж. А. Ренка.

Рух Опору у Франції. Бойкотування німецьких фільмів. Героїко-патріотичні алюзії у фільмі «Вечірні відвідувачі» Марселя Карне. Риси оптимістичного світовідчуття у кіноромані «Діти райка» (1944).

Наступні модулі надішлю пізніше. Тобто ДАЛІ БУДЕ…

І.Б.Зубавіна

 

5. Список рекомендованої літератури:

1. Айснер Л. Демонический экран. – М., 2010.
2. Базен А. Что такое кино? – М., 1972.

3. Балаш Б. Становление и сущность нового искусства. – М., 1968.

1. Божович В. Рене Клер. – М., 1985.

5. Вайсфельд И. Кино как вид искусства. – М., 1983.

6. Годар Ж.-Л. Мидзогути// Киноведческие записки, 2005, вып.75, с.167-169.

1. Дробашенко С. Мир Роберта Флаэрти. «Вопросы киноискусства», – М., 1966.
2. Жан Виго. Сб. – М., 1979.
3. Жан Ренуар. Сб. – М., 1972.
4. Жан Ренуар. Статьи, интервью, воспоминания. – М., 1972.
5. Зубавіна І.Б. Екранна культура. Засоби моделювання художньої реальності – К., 2006.
6. Зубавіна І.Б. Час і простір в кінематографі. – К., 2008.

13. Ивасаки А. История японского кино. – М: 1966.

14. Из истории французской киномысли. Немое кино. 1911-1933. – М., 1988.

1. Карцева Е. Вестерн. Эволюция жанра. – М., 1976.
2. Карцева Е. Сделано в Голливуде. – М., 1964.

17. Кэндзи Мидзогути: Ретроспектива фильмов. М.; СПб, 2002

18. Кино Великобритании. Сб. статей. – М., 1970.

19. Кино: Энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1986. – 638 с.

1. Клер Р. Кино вчера, кино сегодня. – М., 1981.
2. Клер Р. Размышления о киноискусстве. – М., 1958.
3. Комаров С. История зарубежного кино, т.1-3. – М., 1965-1981.
4. Комики мирового экрана. – М., 1964
5. Кракауэр 3. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. – М., 1974.
6. Кракауэр 3. Психологическая история немецкого кино. – М., 1977.
7. Кухаркин А. Чарли Чаплин. – М., 1988.

27. Лотман Ю., Цивьян Ю. Диалог с экраном. – Таллинн, 1984.

28. Луис Бунюэль. Сб. – М., 1979.

1. Лукино Висконти. Сб. – М., 1986.
2. Маркулан Я. Кино Польши. – Л., 1967.

31. Маркулан Я. Киномелодрама. Фильм ужасов. – Л., 1978.

32. Михалек Б. Заметки о польском кино. – М.: Искусство, 64.

33. Мусієнко О. Перетин паралельних: «камершпіль» і українська революційна драма // Мистецькі обрії / Науково-теоретичні праці та публіцистика. – К.: Академія мистецтв України. – Вип. 7. – 2004 – С. 223-232.

34. Немешкюрти И. Краткая история венгерского кино. – Будапешт: Корвина, 1980.

35. Орсон Уэллс. Сб. – М., 1978.

1. Разлогов К. Искусство экрана и проблемы выразительности. – М., 1982.
2. Ренуар Жан. Моя жизнь и мои фильмы. – М., 1981.
3. Садуль Ж. Всеобщая история кино, т.1-6. – М.,1958.
4. Сато Т. Кино Японии. – М., 1988.

40. Скуратівський В.Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Ґенеза. Структура. Функція: У 2-х ч. – К.: Іван Федоров, 1997.

1. Сокольская А. Марсель Карне. – М., 1972.
2. Теплиц Е. История киноискусства, т.1.
3. Трауберг Л. Дэвид Уорк Гриффит. – М., 1981.
4. Трюффо Ф. Кинематограф по Хичкоку. – М., 1996.
5. Уэллс об Уэллсе. – М., 1990.

46. Утилов В. Режиссеры английского кино // Кино Великобритании. – М., 1970. – С.169-181.

47. Флаэрти Р. Статьи. Свидетельства. Сценарии. – М., 1980.

1. Экранное искусство и литература. Звуковое кино: Сб. статей. – М., 1994.
2. Экранное искусство и литература. Немое кино: Сб. статей. – М., 1991.
3. Юренев Р. Краткая история мирового кино. – М.: 1983.
4. Ямпольский М. Видимый мир: Очерки ранней кинофеноменологии. – М., 1993.
5. Ямпольский М. Память Тиресия. Интертекстуальность и кинематограф. – М., 1993.