 |
|
Визначення рівня повторення замовлення та максимального рівня запасу
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни:
“Операційний менеджмент”
на тему:
“ Вибір системи управління запасами і
розрахунок необхідних площ для їх зберігання ”
Варіант 3
Виконав
ст. гр. МЕ-35
Вовк Андрій
Перевірив:
викл. Кулиняк І.Я.
Львів-2013
Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання наведені в табл. 6.1.
Витрати на підготовку замовлення С = 211 грн.
Вартість зберігання протягом року S= 14 %
Рівень сервісу – 99 %.
Таблиця 1
Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання
| Код запасу | Ціна за одини-цю, грн. | Попит за квартал, шт./квартал | Середній час постачання, днів | Коефі-цієнт варіації часу пост., % | Об’єм запасу, м3 | Питома вага виробу, т/м3 | |||
| 1 квартал | 2 квартал | 3 квартал | 4 квартал | ||||||
| 11,76 | 19,16 | 0,055 | 0,373 | ||||||
| 47,77 | 5,39 | 0,097 | 1,918 | ||||||
| 22,41 | 14,88 | 0,054 | 2,22 | ||||||
| 111,03 | 3,01 | 0,242 | 2,971 | ||||||
| 11,88 | 19,82 | 0,016 | 1,789 | ||||||
| 38,34 | 2,44 | 0,078 | 1,786 | ||||||
| 111,73 | 19,52 | 0,097 | 1,258 | ||||||
| 32,58 | 21,48 | 0,062 | 1,229 | ||||||
| 93,28 | 4,77 | 0,076 | 2,609 | ||||||
| 211,3 | 22,18 | 0,21 | 2,338 | ||||||
| 110,17 | 20,77 | 0,2 | 2,418 | ||||||
| 27,27 | 9,7 | 0,028 | 1,541 | ||||||
| 116,12 | 1,13 | 0,134 | 0,172 | ||||||
| 76,88 | 23,99 | 0,07 | 1,104 | ||||||
| 64,83 | 3,52 | 0,092 | 2,133 | ||||||
| 55,61 | 13,67 | 0,094 | 1,744 | ||||||
| 111,29 | 5,98 | 0,068 | 2,606 | ||||||
| 91,58 | 18,01 | 0,068 | 1,862 | ||||||
| 11,5 | 20,33 | 0,041 | 1,159 | ||||||
| 30,78 | 9,72 | 0,097 | 2,694 | ||||||
| 211,86 | 21,71 | 0,152 | 2,53 | ||||||
| 109,75 | 2,71 | 0,077 | 1,495 | ||||||
| 39,76 | 15,54 | 0,086 | 0,526 | ||||||
| 18,04 | 6,59 | 0,02 | 1,654 | ||||||
| 96,38 | 17,86 | 0,07 | 1,883 | ||||||
| 117,23 | 11,51 | 0,101 | 1,485 | ||||||
| 110,27 | 14,97 | 0,073 | 1,592 | ||||||
| 34,77 | 25,55 | 0,097 | 0,724 | ||||||
| 24,96 | 4,75 | 0,05 | 1,76 | ||||||
| 211,63 | 22,92 | 0,096 | 1,443 | ||||||
| 16,55 | 6,94 | 0,038 | 1,1 | ||||||
| 122,95 | 21,09 | 0,087 | 0,068 | ||||||
| 37,3 | 3,62 | 0,076 | 2,322 | ||||||
| 11,91 | 20,02 | 0,031 | 1,331 | ||||||
| 20,07 | 21,66 | 0,025 | 0,959 | ||||||
| 55,18 | 11,27 | 0,082 | 2,691 | ||||||
| 52,46 | 11,4 | 0,087 | 0,973 | ||||||
| 59,43 | 7,05 | 0,085 | 2,644 | ||||||
| 14,8 | 25,55 | 0,041 | 0,908 | ||||||
| 111,8 | 25,13 | 0,082 | 0,458 |
Послідовність виконання завдання:
1. Визначити для кожного коду запасу:
– оптимальний розмір замовлення;
– рівень повторення замовлення;
– максимальний рівень запасу;
– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;
– корисну площу складу.
2. На основі ABС-аналізу підібрати системи управління запасами для кожного коду запасу.
3. Побудувати кумулятивну криву щільності розподілу відсотка вартості використання та відсотка предметів.
Таблиця 2
| Код запасу | Оптимальний розмір замовлення (ОРЗ), шт. | Дисперсія часу постачання
| Дисперсія попиту 
| РПЗ, шт. | МРЗ, шт. |  , т
| Корисна площа |
| 964,46 | 1,32 | 61,48 | 8,26 | ||||
| 454,80 | 0,07 | 0,91 | 56,03 | ||||
| 731,85 | 1,08 | 144,64 | 57,47 | ||||
| 326,39 | 0,07 | 18,31 | 296,16 | ||||
| 932,08 | 1,41 | 30,65 | 10,39 | ||||
| 573,40 | 0,07 | 242,90 | 77,71 | ||||
| 315,99 | 3,09 | 82,03 | 53,54 | ||||
| 562,51 | 7,80 | 27,09 | 30,58 | ||||
| 342,35 | 0,15 | 70,73 | 82,83 | ||||
| 226,68 | 3,15 | 148,25 | 222,28 | ||||
| 308,52 | 2,11 | 17,78 | 175,10 | ||||
| 651,93 | 0,76 | 14,11 | 17,30 | ||||
| 335,03 | 0,01 | 36,74 | 10,75 | ||||
| 360,08 | 3,68 | 4,11 | 25,95 | ||||
| 411,79 | 0,21 | 52,48 | 85,57 | ||||
| 463,71 | 2,69 | 35,42 | 74,24 | ||||
| 317,04 | 0,51 | 132,22 | 84,80 | ||||
| 336,15 | 6,36 | 37,03 | 52,43 | ||||
| 993,67 | 9,30 | 99,65 | 23,42 | ||||
| 617,45 | 1,60 | 155,68 | 134,02 | ||||
| 224,61 | 5,70 | 57,88 | 162,78 | ||||
| 329,54 | 0,12 | 20,61 | 50,68 | ||||
| 529,56 | 6,18 | 94,80 | 22,03 | ||||
| 764,95 | 0,73 | 18,76 | 13,03 | ||||
| 348,35 | 8,17 | 27,59 | 61,57 | ||||
| 300,50 | 2,60 | 78,70 | 66,83 | ||||
| 324,45 | 5,74 | 249,66 | 65,31 | ||||
| 564,82 | 9,40 | 80,24 | 32,12 | ||||
| 674,12 | 0,23 | 25,19 | 36,03 | ||||
| 241,63 | 8,88 | 81,73 | 70,19 | ||||
| 820,57 | 0,48 | 134,36 | 19,49 | ||||
| 293,72 | 11,39 | 15,22 | 2,49 | ||||
| 556,26 | 0,22 | 97,77 | 84,75 | ||||
| 996,68 | 5,77 | 220,73 | 22,08 | ||||
| 715,96 | 6,76 | 11,77 | 9,12 | ||||
| 453,33 | 1,54 | 76,30 | 99,70 | ||||
| 450,75 | 2,20 | 16,93 | 33,63 | ||||
| 438,79 | 0,84 | 16,83 | 94,70 | ||||
| 876,72 | 21,15 | 161,83 | 20,24 | ||||
| 310,72 | 9,09 | 155,96 | 18,02 |
1. Визначення оптимального розміру замовлення
Мінімум загальних витрат досягається в точці, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання, і визначається за формулою:
, (6.1)
де 
– оптимальний розмір замовлення, шт.; С – витрати на замовлення (чи підготовку), грн.; А – річне споживання, шт.; Р – ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.; S – вартість зберігання протягом року, %.
, (6.2)
де М – кількість днів у році, днів; 
– середній попит, одиниць/добу.
Визначення рівня повторення замовлення та максимального рівня запасу
Рівень повторення замовлення – це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу, або
, (6.3)
де L – середній час постачання, днів; D – середній попит, одиниць/добу; Lv – дисперсія часу постачання, Dv – дисперсія попиту; z – середньоквадратичне відхилення. Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95 %, z =2,3 – 99 %.
, (6.4)
де 
– коефіцієнт варіації часу постачання, %.
, (6.5)
де 
– коефіцієнт варіації попиту, %.
Максимальний запас визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит (у системі з фіксованою кількістю дефіцит може виникнути тільки при зростанні попиту протягом часу постачання). Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, це L (час постачання) + Т (час циклу), і формула розрахунку максимального рівня запасу (МРЗ) виглядає так:
, (6.6)
Визначення корисної площі. Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням:
, (6.7)
де 
– максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню, т; sд – допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м2 [sд = 2 т/м2].
, (6.8)
де МРЗ – максимальний рівень запасу, шт.; 
– об’єм запасу, м3; 
– питома вага виробу, т/м3.
Цей спосіб застосовують для розрахунку площ під матеріали, що зберігаються в засіках, штабелях, ємностях і т. п.
2.Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС-аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80 % вартості використаного запасу приходиться тільки на 20 % предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30 % предметів можуть складати 15 % від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50 % предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу “двох кошиків”. Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки. Також слід зазначити, що правило Парето не завжди забезпечує чіткі результати.
Таблиця 3