 |
|
Фактори виробництва. Виробнича функція – сутність та види. Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва
Фактори виробництва. В економічній теорії факторами виробництва називають блага природного та штучного походження, використовувані для виробництва необхідних людям продуктів і послуг. Фактори виробництва: земля, праця і капітал, пізніше виділили такий фактор як підприємницький талант. З розвитком суспільства фактори виробництва вдосконалюються і збільшується їх кількість. Дедалі зростаюче значення має енергія. економістами було виокремлено ще один фактор виробництва — інформацію. Інформаційні ресурси підприємства — це знання про підприємство як про виробничо-економічну систему (внутрішні нформаційні ресурси) і про середовище її функціонування — ринки, конкурентів, покупців, законодавчі акти і т. ін. (зовнішні інформаційні ресурси), інформаційно-комунікаційні технології та ін.
У 21 ст. з’явилися такі фактори як екологічний та інтелектуальний, а саме знання.
Виробнича функція показує максимально можливий випуск продукції, що може бути досягнутий за розрахунковий період за кожної конкретної комбінації факторів виробництва.
Q = f (x1, x2.......xi,....xn), де н – кількість видів ресурсів; хі – обсяг застосування ресурсів і-го виду.
У мікроекономічній теорії традиційно застосовується двофак- торна виробнича функція, в якій максимальний обсяг випуску продукції за період (Q визначається комбінацією певної кількості використаних одиниць праці (L) і капіталу (К).
Q = f(L,K)
Однофакторна виробнича функція Виробничу функцію з одним змінним фактором (праця) найчастіше подають у такому вигляді: Q = f(L) або в загальному випадку Q = f(x). Однофакторна короткострокова виробнича функція показує обсяг випуску продукції за певний період часу, що може бути отриманий за зміни обсягів застосування змінного фактора і заданого обсягу постійних факторів.
Двофакторна виробнича функція
Виробнича функція характеризується постійною віддачею від збільшення масштабу виробництва, якщо випуск зростає в тій самій пропорції, що й споживання ресурсів. Виробнича функція характеризується зростаючою (спадною) віддачею від збільшення масштабу виробництва, якщо випуск зростає більшою (меншою) мірою, ніж споживані ресурси.
Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва Являє собою найменший обсяг випуску продукції, за якого підприємство може мінімізувати довгострокові середні витрати. Надумку економістів мінімально ефективний розмір виробництва визначає максималь можливу кількість ефеквтино функціонуючих підприємств, необхідних для задоволення ринкового попиту.
16. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності
Виробниче планування являсі собою процес встановлення або уточнення та конкретизації виробничих цілей організації загалом та структурних підрозділів її операційної системи, встановлення засобів їх досягнення, термінів і послідовносгі реалізації, визначення потреб і розподілу ресурсів.
Виробничий план містить вказівки:
•які завдання мають бути розв'язаними,
•хто має розв'язувати тс чи те завдання;
•у які терміни мають здійснюватися ті чи ті дії;
•які ресурси слід виділити для розв'язання того чи того завдання.
Головними цілими виробничого планування є:
—забезпечення цілеспрямованого розвитку організації загалом І та її операційної системи;
—перспективна орієнтація та своєчасне розпізнавання проблем розвитку підприємства;
—координація діяльності структурних підрозділів і працівни ків операційної системи організації;
—створення об'єктивної бази для ефективного контролю ВИробництва;
—стимулювання трудової активності працюючих;
—інформаційне забезпечення системи управління.
Принципи планування:
-принцип необхідності або обов’язковості;
-принцип безперервності;
-принцип єдності;
-принцип оптимальності;
-принцип точності;
-принцип гнучкості;
-принцип ефективності;
Методи планування ( класифікація):
1)За вихідною позицією для розроблення плану:
-ресурсний;-цільовий.
2)За принципами визначення планового показника:
-екстраполяційний (від досягнутого рівня);
-інтерполяційний (від майбутнього кінцевого плану);
3)За способом розрахунку планового показника:
-статистичний;-факторний;-нормативний;
-економіко-математичний;
4)За варіантністю розроблення плану:
-одноваріантний;-багатоваріантний.
Класифікація видів виробничого планування:
1)Мета планування:
-стратегічне;-тактичне;-оперативне;
2)Період п-ня:
-довгострокове;-середньострокове;
-короткострокове.
3)Зміст п-ня:
-продуктово-тематичне;-ресурсне;-календарне.
4)Характер п-ня:
-дискретне;-неперервне.
5)Стабільність планового горизонту:
-планування з постійним плаваючим горизонтом;
-п-ня зі змінним плановим горизонтом.