 |
|
Система оперативного управління операційною діяльністю
Змістом оперативного управління є:
- оперативне планування, в процесі котрого здійснюється встановлення місця (підрозділ операційної системи, дільниця, робоче місце), часу (квартал, місяць, декада, зміна), обсягів та черговості виконання робіт, надання послуг, виготовлення товарів або складальних одиниць чи деталей);
- оперативне контролювання (диспетчерування)— охоплює облік фактичного перебігу операційного процесу, визначення відхилень від встановленого плану та регулювання, здійснюване з Метою ліквідації наслідків небажаних відхилень і забезпечення своєчасного досягнення цілей операційної діяльності.
Оперативне управління виробництвом мас на меті:
1) спрямовувати діяльність операційної системи на виконання поставлених перед нею завдань;
2) підтримувати стабільне функціонування операційної системи, своєчасно діагностуючи та усуваючи відхилення, що виникають.
Конкретними завданнями, що вирішуються в процесі операційного управління виробництвом? є:
забезпечення виконання виробничої програми;
ефективне використання устаткування, площ, персоналу;
мінімізація рівня внутрішньовиробничих запасів;
мінімізація тривалості виробничого циклу;
мінімізація часу очікування клієнта тощо.
Оперативне управління операційною діяльністю (виробництвом) являє собою складну організаційно-планову систему, до якої входять функціональна, елементна та організаційна підсистеми.
Функціональний розподіл визначає коло функцій, які має виконувати система оперативного планування.
Поелементний розподіл визначає основні елементи, з яких складається система оперативного планування.
Організаційний розподіл визначає побудову системи управління.
20. Оперативне планування операційної діяльності – сутність, види, основні системи
Оперативне планування операційної діяльності. У процесі оперативного планування встановлюється:
•на яких робочих місцях, дільницях, в яких підрозділах операційної системи,
•в яких обсягах,
•в які терміни,
•в якій черговості
мають виконуватися ті чи ті операції з виготовлення продукції і надання послуг відповідно до виробничої програми підприємств.
Система оперативного управління включає такі види планування, як об'ємне та календарне. В процесі об’ємного планування відбувається розподіл річної виробничої програми підприємств в об'ємному (трудовому) та натуральному вираженні між цехами і дільницями (на квартал чи на місяць) відповідно до наявніих трудових і матеріальних ресурсів. Календарне планування є продовженням і розвитком об'ємного; об'єктом планування тут є окремі вироби, складальні вузли, деталі, детале-операції. Календарне планування базується на календарно-планових нормативах і планово-облікових одиницях..
Календарно-планові нормативи— це інструменти взаємної ув'язки календарних планів, узгодження роботи взаємозв'язаних робочих місць, дільниць і підрозділів, а також забезпечення ефективного використання устаткування та персоналу. Основними календарно-плановими нормативами є:
розміри та ритми партій деталей, складальних одиниць і виробів;
тривалість виробничих циклів;
випередження запуску та випуску партій деталей і складальних одиниць;
— заділи та нормативи незавершеного виробництва.
Планово-облікова одиниця — це прийнята в організації для цілей планування облікова одиниця робіт. Склад планово-облікових одиниць с найважливішою характеристикою системи оперативного планування
За охопленням операційного прцоесу в просторі оперативне планування поділяється на міжцехове та внутрішньоцехове.
21. Графік Гантта як інструмент оперативного планування та контролювання. Задача планування n-робіт на m-верстатах.
Графік Гантта— це графічне зображення плану виконання комплексу робіт протягом певного періоду. Графік Гантта використовується для планування комплексів робіт, представлення поточного стану виконання робіт, контролю перебігу виробничого процесу.
Графік доволі часто будується у вигляді таблиці, верхня права частина якої— це розмічена часова шкала. Одиницями виміру часу можуть виступати: хвилини; години; зміни; робочі (або календарні) дні; й робочі (або календарні) тижні; декади; місяці тощо.
Двома найвживанішими варіантами графіка Гантга є завантажувальний графік і графік планування робіт.
У верхній частині завантажувального графіка нанесено часову шкалу, а рядки відповідають одиницям устаткування або робочим місцям. По суті, графік резервує час, потрібний для виконання на різноманітних верстатах або робочих місцях кожної з робіт. Користуючись графіком, можна проаналізувати фактичний рівень виконання плану виробництва на певний момент часу, перевірити виконання плану за минулий час, а також установити стадію виконання робіт, завершення яких заплановане на наступні періоди.
Планування робіт на майбутнє зводиться до резервування за ними певного часу роботи того чи того верстата, що робить неможливим призначення для виконання на ньому іншої роботи.
Графік планування робіт являє собою схему, що описує, в якій послідовності і в які терміни мають виконуватися окремі роботи в рамках певного замовлення чи проекту.
Правильність встановлення пріоритетів оцінюється ефективністю розробленого календарного плану, що виявляється у:
1)дотриманні термінів, встановлених замовниками або визначених наступними операціями;
2)мінімізації часу очікування клієнтом або предметом праці початку виконання тієї чи тієї операції;
3)мінімізації простоїв устаткування та робітників;
4)мінімізації обсягів незавершеного виробництва.
З теоретичного погляду проблему встановлення черговості виконання робіт слід розглядати таким чином: за певний період часу в операційній системі мають бути виконані n робіт. При цьому кожна з робіт вимагає здійснення m операцій, послідовність яких чітко встановлена і не може бути зміненою; кожна з операцій виконується в різних підрозділах операційної системи, або на різних дільницях, або на різних робочих місцях. У термінах теорії календарного планування ця проблема дістала назву «Задачі планування «n-робіт на m верстатах» або «Задачі n/m».
Розглянемо першою «Задачу n/2», або «Задачу Джонсона». Розв'язок задачі Джонсона здійснюється за правилом «найкоротшої операції»; процедура формування оптимального календарного плану виконання двох операцій для «n-деталей є такою:
1.Усі деталі поділяються на дві групи. Першу групу утворюють деталі, для яких справедливою є умова: tшт1<tшт2, де tшт1 — тривалість виконання першої операції ; tшт2 — тривалість виконання другої операції .
До другої групи потрапляють всі інші деталі.
2.Процес формування календарного плану починається з оброблення першої групи: деталь з найменшим значенням tшт1 ставиться в план першого, наступна деталь з найменшим значенням tшт1 — другою, далі в порядку зростання значення tшт1 формується черга запуску деталей у виробництво.
3.Після того, як перша група буде вичерпана, переходять до розгляду другої групи деталей. Тут принцип оброблення протилежний — деталь з найменшим значенням tшт2 ставиться в план останньою, наступна деталь з найменшим значенням tшт2 — передостанньою, далі в порядку зростання значення tшт2 формується черга запуску деталей у виробництво.
Таким чином, за правилом Джонсона послідовність запуску деталей формується одночасно з двох кінців черги, при цьому, якщо найкоротшим є час роботи на першому верстаті, то деталь потрапляє на початок черги; якщо ж найкоротшим є час роботи на другому верстаті —деталь потрапляє у кінець черги.
Тепер розглянемо найпростіший випадок — «Задачу n /1».
Календарний план формується виходячи з черговості виконання робіт, яка встановлюється за одним з таких правил:
1.Правило «найкоротшої операції» (правило SOT— Shortest Operating Time) .
2.Правило «першим надійшов— першим обслуговується» (правило FIFO— First In, First Out).
3.Правило «останнім надійшов— першим обслуговується» (правило LIFO — Lust In, First Out.
4.Правило «за найранішою датою закінчення» (правило Ddate — Due Date)
5.Правило «за найранішою датою початку» (правило SD — Start Date).