Здавалка
Главная | Обратная связь

Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод АВС.



Управління матеріально-сировинними запасами спрямоване на те, щоб скоротити надмірні обсяги запасів і стабілізувати терміни постачання, тобто періоди часу з моменту розміщення замовлення на товарно-матеріальних цінностей до моменту отримання підприємством необхідних ресурсів.

На рішення, що приймаються в процесі управління запасами, безпосередньо впливають такі види витрат:

1)витрати на закупівлю товарів;

2)витрати на оформлення замовлення;

3)витрати на зберігання матеріально-технічних запасів—

4)управлінські витрати

5)витрати надлишкових запасів

6)витрати, викликані відсутністю запасів

Аналіз сутності зазначених витрат дає підстави дійти висновку, що основна мета управління запасами ОС полягає в тому, щоб досягти задовільного рівня обслуговування споживачів, підтримуючи при цьому мінімальні за розмірами обсяги товарно-матеріальних запасів і мінімізуючи сукупні витрати на їх формування та утримання.

Запаси— це товарно-матеріальні цінності, що очікують свого вступу в процес виробничого або особистого споживання. Запаси, що формуються в операційній системі, складаються з продукції різних ступенів готовності, яка очікує:

• початку виробничого споживання (це запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, деталей і комплектуючих виробів;

• вступу до чергової стадії виробничого споживання (це запаси незавершеного виробництва; їх можна розглядати як продукцію, ступінь готовності якої коливається від 0,1 до 99,9 %);

• відвантаження замовникам (це запаси готової продукції; ступінь готовності цієї продукції— 100 %).

Мета створення запасів полягає у забезпеченні безперебійності операційної діяльності шляхом утворення певних буферів між послідовними поставками матеріалів для виключення необхідності неперервного постачання.

У складі виробничих запасів (запасів, призначених для виробничого споживання) виокремлюють такі різновиди:

•поточні запаси -забезпечити безперебійність операційної діяльності);

•гарантійні (страхові, резервні) запаси — призначаються для безперебійного забезпечення виробництва .

•підготовчі запаси— створюються за необхідності додаткової підготовки матеріальних ресурсів до їх використання у виробничому процесі;

•сезонні запаси — формуються в разі сезонного характеру виробництва продуктів, їх споживання або транспортування .

У процесі управління будь-якими запасами доводиться постійно приймати два рішення:

рішення про кількість або обсяг замовлень;

—рішення про момент видачі замовлення на закупівлю або виробництво товару для поповнення запасу.

Найпоширенішим і найчастіше використовуваним інструментом, що дає змогу дати відповіді на ці базові питання, є модель оптимального розміру замовлення.

Модель оптимального розміру замовлення має на меті визначення оптимального (економічного) обсягу замовлення виходячи з критерію мінімізації суми двох видів витрат на управління запасами. Це:

1)витрати на оформлення та виконання замовлення—До уваги слід взяти те, що витрати оформлення та виконання замовлення від його розміру не залежать;

2)витрати на зберігання запасів До уваги слід взяти те, що витрати на зберігання запасів зростають прямо пропорційно збільшенню розміру замовлення.

Існує й третя категорія витрат— це витрати на власне придбання матеріальних ресурсів, .Ці витрати в більшості випадків не залежать від розміру одноразового замовлення і лишаються незмінними.

Сумарні річні витрати розраховуються за формулою:

Сумарні річні витрати = річні витрати на придбання ресурсів + річні витрати на оформлення замовлень + річні витрати на запасів.

TC= D * C + D/Q*S + ½*Q*H, де TC — сумарні річні витрати (грн); D— загальна (річна) потреба у певній статті матеріального ресурсу (шт.); С— ціна одиниці матеріального ресурсу (грн); Q— кількість матеріалу, котру необхідно замовити (шт.); S— витрати оформлення та виконання одного замовлення (грн); Н— річні витрати зберігання одиниці матеріального ресурсу (грн). Стосовно коефіцієнта ½, що використовується у формулі,

Системи управління запасами. Двома основними системами управління запасами є:

1) У системі «з фіксованою кількістю» замовлення постійно контролюють рівень запасів. Фіксованими величинами в цій системі є:

—обсяг замовлення;

—точка замовлення.

Точка замовлення — параметр, що позначає нижню межу запасу, по досягненні якої необхідно організувати чергове замовлення на поставку; рівень запасу на момент організації замовлення має бути достатнім для продовження безперебійної роботи операційної системи, а страховий запас при цьому має лишатися недоторканним.

2) У системі «з фіксованим часом» замовлення на поповнення запасів розміщуються із заданою періодичністю, наприклад один раз на два тижні. Обсяг, що замовляється, щоразу інший і залежить від залишку на момент розміщення замовлення на складі. Фіксованими величинами у цій системі є:

—інтервал замовлення;

—максимальний рівень запасу на складі.

Метод АВС-аналіз. Виходячи з обсягів річного використання матеріалів їх групування здійснюють за методом АВС, широко застосовуваним у світовій практиці управління запасами. В основу цього методу покладено відомий принцип розподілу «80 : 20», виходячи з якого в ході проведення АВС-аналізу запаси розподіляються на класифікаційні групи.

Категорія А — до цієї категорії запасів потрапляють ті номенклатурні позиції, на частку яких припадають найбільші сумарні річні витрати щодо закупівлі та зберігання (до 70—80 % від загальної вартості всіх запасів виробництва). Це — найбільш цінні, але дуже нечисленні запаси (від 5 до 20 % від загальної кількості найменувань усіх статей матеріальних ресурсів).

Категорія В — це категорія, на яку припадає середній рівень річних витрат щодо придбання матеріальних ресурсів. Запаси цієї категорії становлять близько 30 % від загальної кількості найменувань і 10—25 % від загального обсягу у вартісному вираженні.

Категорія С— до цієї категорії потрапляє решта (і дуже численна решта!) позицій (до 50—60 %, а інколи й більше), сумарні річні витрати на придбання та зберігання яких є вельми низькими (від 5 до 15 % від загальної вартості всіх виробничих запасів).







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.