 |
|
Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розроблення виробничого процесу.
Оскільки проектування продукту має чітке спрямування – майбутній продукт повинен задовольняти певні потреби споживачів, першим кроком є розробка прогнозів та аналіз потреб у нових виробах. Практично одночасно з зазначеними діями відбувається пошук ідей нових товарів. Після цього настає етап оцінок висунутих ідей та можливостей їх реалізації. Після того, як ідею майбутнього продукту оцінено та прийнято до реалізації формулюються критерії проектування продукції.
Результатипроектування виробу постають у вигляді робочих креслень (у паперовій або цифровій формі) та дослідного зразка або натурного макету,що дає повне уявлення про майбутній продукт.
Вибір технології виробництва здійснюється на основі порівняльного аналізу варіантів технологічного процесу. Для визначення найбільш економічно вигідного варіанта необхідно обрахувати та порівняти між собою витрати на виробництво продукції. Але не всі витрати, а лише ті, що змінюються за умов зміни технології. Ці витрати мають характер поточнихвитрат і звуться технологічною собівартістю.
Витрати, що входять до складу технологічної собівартості, поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.
Умовно-постійні витрати – це витрати, що майже не залежать від змін обсягів виробництва. При виборі технологіїці витрати розраховуються, як правило, в цілому на рік.
Умовно-змінні витрати – це витрати, що змінюються майже пропорційно зростанню чи скороченню обсягів виробництва продукції. . При виборі технологіїці витрати розраховуються на одиницю продукції.
Технологічна собівартість виробу розраховується за формулою:
,
де 
– умовно-змінні витрати;
– умовно-постійні витрати;
– кількість виробів, що передбачається випускати за плановий період.
Технологічна собівартість всього випуску виробів розраховується за формулою:
.
Використовуючи дані по різних варіантах слід порівняти технологічну собівартість одного виробу та всього випуску по кожному з варіантів. При порівнянні двох варіантів технології необхідно визначити критичну програму
Критична програма визначається за формулою:
.
Визначивши величину критичного обсягу виробництва 
її необхідно порівняти з плановим обсягом випуску продукції 
та обрати найбільш ефективний варіант технологічного процесу.
. Варіант з меншими постійними 
та більшими змінними 
витратами є вигіднішим за умови:
.
Варіант з більшими постійними 
та меншими змінними 
витратами є вигіднішим за умови:
.
За цією методикою здійснюється вибір варіанту технологічного процесу в разі, якщо впровадження технології не потребує додаткових капітальних витрат, або ж тоді, коли капітальні витрати на впровадження порівнюваних технологій є однаковими.