 |
|
Проектування робіт – сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
Проектування робіт, що передбачаються до здійснення у межах майбутньої операційної діяльності доводить до рівня конкретики прийняті стратегічні рішення ресурсного, технологічного та організаційного характеру. Робота в цьому контексті— це операція або сукупність операцій, що виконуватися працівником у межах вибраної технології із застосуванням чітко визначених засобів операційної діяльності. У процесі проектування робіт конкретизується виділяється та описується кожна з робіт, що мають бути виконаними. Стосовно кожної окремої роботи визначається:
її змістова складова, тобто що має бути зробленим
її організаційна складова, тобто як має виконуватися робота.
Отже, проектування роботи являє собою процес розроблення як формальної, так і неформальної специфікації виконання завдання, поставленого перед робітником.
У процесі проектування роботи визначаються:
1) зміст роботи— описуються дії, що мають бути виконані працівником для вирішення поставленого завдання;
2) вимоги до працівника, що виконуватиме роботу,— відображуються необхідні для виконання роботи компетенції, навики, здібності, тощо.
3) контекст роботи — зовнішні щодо даної роботи чинники, що описують середовище у якому виконуватиметься робота.
Двома базовими моделями проектування роботи є:
1, Модель побудови роботи — передбачає точне визначеним таких елементів роботи, що проектується, як:
— необхідні для виконання операції;
— методи, час і місце виконання роботи;
— показники результативності виконання роботи;
— взаємодія в системі «людина—машина».
У межах цієї моделі встановлюються час на виконання кожної робочої операції та дії, необхідні для її виконання; всі елементи визначаються за запропонованою ще Ф. Тейлором системою вивчення рухів і часу.
2.Модель соціотехнічної системи— зважаючи на важливість технологій у проектуванні роботи, ця модель концентрує увагу на груповій роботі (звідси й префікс «соціо-»). Модель спрямована на проектування роботи таким чином, аби оптимізувати взаємини між соціальною та технічною підсистемами в межах операційної системи підприємства. Склад елементів соціальної та технічної підсистем і модераторів, що балансують та оптимізують їхню взаємодію.
Для встановлення норм часу на виконання робіт можна застосовувати різні методи.
---аналітико-розрахунковий метод. Відповідно до нього затрати на операцію та її окремі елементи визначаються за встановленими технічно обгрунтованими міжгалузевими, галузевими та іншими прогресивними нормативами.
---досвідно-статистичного методу. За цього підходу норми розраховуються суто на базі досвіду нормувальника ти статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання тих чи тих робіт.
---аналітико-дослідницького методу. Де затрати часу на кожен елемент операції чи операцію в цілому приймаються на базі їх замірів (хронометрування) на робочих ми цих.