-Перевірка передумов права на вчинення даної нотаріальної дії і умов здійснення цього права, що передує прийняттю заяви.
-Подання заяви (або усного звернення до нотаріуса) .
-Прийняття заяви посадовою особою, яка вчиняє нотаріальну дію.
Підстави до відмови у порушенні нотаріальної справи вичерпно закріплені у законодавстві. (ст. 49 ЗУ)
| Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
| У стадії порушення нотаріального процесу нотаріусом здійснюються також дії, спрямовані на встановлення особи, що звернулася щодо вчинення нотаріальної дії (ст. 43 Закону), і перевірка дієздатності фізичних осіб та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах (ст. 44 Закону).
|
Зміст стадії підготовки складають дії, пов’язані з:
| 1.Встановленням кола фактів, що мають значення для даної справи; Вирішення питання, пов’язаного з встановленням кола фактів, що мають значення для даної справи, базується на зверненні до матеріальної норми права. Н: При посвідченні договорів довічного утримання нотаріус повинен перевірити, чи є набувач жилого будинку (квартири) повнолітньою дієздатною фізичною особою (ст. 746 ЦК).
| 2.Визначенням кола доказів, що необхідні для підтвердження цих фактів; Нотаріус повинен також вирішити, якими засобами можна обґрунтувати наявність або відсутність цих юридичних фактів. В нотаріальному процесі це, як правило, письмові докази. Н:при посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна доказами права власності на таке майно відчужувача можуть бути: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни.
| 3.Вирішенням питання про склад осіб, які повинні будуть брати участь у вчиненні даної нотаріальної дії; В першу чергу це — заінтересовані особи та їх представники. У випадках, передбачених законом, це можуть бути також особи, що підписують правочини замість заінтересованих осіб, які самі цього зробити не можуть. Визначення кола інших суб’єктів обумовлюється матеріально-правовими особливостями конкретної нотаріальної справи. Найбільш широким колом суб’єктів характеризуються спадкові справи. Суб’єктами нотаріального процесу у таких справах можуть бути спадкоємці; хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно; відповідні фінансові органи, коли спадщину приймає держава; свідки, присутність яких необхідна при складанні опису спадкового майна, тощо.
| 4.Забезпеченням надання всіх необхідних доказів і доведення до відома осіб, заінтересованих у справі, тієї інформації, отримання якої ними від нотаріуса передбачено законодавством;Після з’ясування кола суб’єктів нотаріус зобов’язаний вжити заходів щодо їх повідомлення, які б забезпечили їх участь у процесі. Так, відповідно до ст. 63 Закону державний нотаріус може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
| 5.Роз’ясненням особам, що звернулися до нотаріуса, значення вчинюваних нотаріальних дій з урахуванням можливих правових наслідків. Згідно з абз.3 ст. 5 Закону нотаріус зобов’язаний роз’яснювати заінтересованим особам їх права та обов’язки, зміст і значення проектів правочинів, що ними представлені.
|
|
Повинен переконатися: в тому, що зміст дій, які вчиняються, відповідає вимогам закону і дійсним намірам сторін.
Дана стадія склада-ється
3-ох частин:
| 1.Підготовча частина.
Зміст підготовчої частини складають дії, пов’язані з встановленням фактичних обставин справи. З цією метою нотаріус перевіряє документи, що представлені, дає їм підсумкову оцінку, робить висновок щодо юридичних фактів, права або законного інтересу особи, яка звернулася по вчинення нотаріальної дії. Н: при посвідченні заповіту нотаріус, зокрема, перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, які суперечать чинному законодавству.
До змісту підготовчої частини відноситься також вчинення попередніх дій, які повинні передувати вчиненню нотаріального акту з деяких справ. Так, посвідченню факту неоплати чека передує пред’явлення нотаріусом чека до платежу.
В межах підготовчої частини при посвідченні правочинів та вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії (ст. 45 Закону).
| 2.Вчинення посвідчувального напису або видачі свідоцтва.
Вчинення нотаріального акту полягає: у видачі свідоцтв про право на спадщину, про право на частку в спільному майні подружжя, про передачу заяви тощо.
Законодавство (ст. 42 Закону) передбачає можливість відкладення нотаріальної дії у випадку необхідності витребування додаткових відомостей або документів від посадових осіб підприємств, установ і організацій або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
| 3.Реєстрації нотаріальної дії.
Стаття 52 Закону передбачає, що всі нотаріальні дії реєструються в реєстрах нотаріальних дій. Запис нотаріальної дії в реєстр провадиться нотаріусом або іншим працівником державної нотаріальної контори або особою, яка перебуває в трудових правовідносинах з приватним нотаріусом, тільки після того, як посвідчувальний напис на документі або документ, що видається нотаріусом, ним підписані.
|
|