 |
|
Класифікація адвокатських об’єднань
На сьогоднішній день в Україні склалися два типи адвокатських об’єднань, що відрізняються перш за все своєю внутрішньою організацією. Автори називають їх «традиційні» та «командні (партнерські)».[2]
Традиційні об’єднання за своєю організацією є прямими спадкоємцями адвокатських колегій і юридичних консультацій радянського часу. Саме у такі об’єднання переродилася більшість старих адвокатських колегій. Адвокати, що здійснюють свою діяльність в рамках традиційних об’єднань фактично працюють індивідуально. Кожен адвокат такого об’єднання «сам по собі». Він сам підшукує клієнтів, сам веде справи.
Фінансування традиційних об’єднань здійснювалося за рахунок внесків адвокатів - членів. Заробіток та майновий стан адвоката такого об’єднання практично не залежить від результатів роботи інших адвокатів та об’єднання в цілому.
Члени традиційних об’єднань як правило не можуть розраховувати на якісь виплати при виході з об’єднання. Така взаємна незалежність адвокатів - членів традиційного об’єднання один від одного і від об’єднання в цілому аж ніяк не стимулює їх до співпраці.[3]
Роль керівних органів традиційних об’єднань до недавнього часу зводилася майже виключно до представницьких функцій, а також до вирішення питань щодо здійснення адвокатом захисту у кримінальній справі за призначенням.
Зміна законодавства (набрання чинності законами «Про безоплатну правову допомогу» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») зводить ці дві функції нанівець.
Відповідно до нового закону, саме адвокатське бюро та адвокатське об’єднання є стороною договору про надання правової допомоги. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання. Ця норма дещо ускладнить роботу традиційних об’єднань, членами яких часто є сотні адвокатів.[4]
На відміну від традиційних, партнерські адвокатські об’єднання продовжать свою діяльність за новим законом практично без суттєвих змін.
Партнерське адвокатське об’єднання у більшості випадків будується на тих же основних засадах, на яких створюються господарські товариства. У адвокатів партнерського об’єднання відсутні «індивідуальні» клієнти.
Всі клієнти - це клієнти фірми. Розподіл гонорарів здійснюється відповідно до установчих документів. Партнерські об’єднання здатні забезпечити реальну спеціалізацію своїх адвокатів, адже навіть якщо якийсь час для адвоката певної спеціалізації не буде роботи, він зможе отримувати доходи зі спільних заробітків об’єднання.
Тільки партнерські об’єднання здатні забезпечити формування «єдиного стилю» роботи. А новий закон, як уже зазначалося, дає адвокатам у створенні адвокатського об’єднання навіть більшу свободу, ніж це було раніше.
І адвокатські бюро, і адвокатські об’єднання за новим законом мають можливість залучати до виконання укладених договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах, за умови забезпечення дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Такий собі «адвокатський субпідряд».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.[5]
Стаття 4 того ж закону (Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності) встановлює, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Однак стаття 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що самозайнятою особою є адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально.
Відповідно до статей 14-15 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", стороною договору про надання правової допомоги є відповідно адвокатське бюро та адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.
Отже, адвокат, що створив адвокатське бюро або є учасником адвокатського об’єднання надає правову допомогу клієнту на підставі договору про надання правової допомоги, стороню якого є не сам адвокат, а юридична особа (адвокатське бюро, чи адвокатське об’єднання). Тому не зайвим є питання про правову природу відносин між адвокатом та створеним ним адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням, учасником якого є адвокат.
Важко зрозуміти, чому трудові відносини адвоката з адвокатським бюро чи об’єднанням негативно впливають на незалежність адвоката, а трудові відносини судді чи слідчого - ні. І якщо ми вважаємо наявність трудових відносин цілком прийнятними для слідчих та суддів, ми тим більше не маємо підстав заперечувати проти трудових відносин адвокатів.
Тим більше, що саме трудові відносини адвокатів з адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями є єдино можливими.
Таким чином, тільки наявність трудових відносин з адвоктським бюро чи об’єднанням може звільнити адвоката, що обрав ці організаційні форми здійснення своєї діяльності, від обов’язку стати на облік як самозайнята особа (що фактично означатиме здійснення адвокатської діяльності індивідуально).
Висновок
Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі на закріплених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.
Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційні форми здійснення адвокатської діяльності фактично залишає незмінними.
Стаття 4 закону встановлює, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Тепер адвокати створюватимуть тільки об’єднання. І хоча ніхто не може завадити включити у найменування об’єднання ті ж поширені зараз «фірма» і «контора», слова «адвокатське об’єднання» як інформація про організаційно-правову форму юридичної особи тепер обов’язково мають вказуватися у найменуванні на виконання вимог статті 90 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою і може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників).
Адвокатське бюро та адвокатське об’єднання діють на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського бюро та адвокатського об’єдрання здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Адвокатське бюро та адвокатське об’єднання мають самостійний баланс, можуть відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Тепер закон передбачає ведення Єдиного реєстру адвокатів України (стаття 17 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), що має забезпечувати відкритий доступ зацікавлених осіб до достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів, а також про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру вносяться відомості про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності.
Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.
Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об’єднання, зміну складу його учасників адвокатське об’єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.
Література
1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - ст. 141.
2. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 // Голос України офіційне видання від 14.08.2012. - №№ 148-149
3. І. Головань Організаційні форми адвокатської діяльності. Що змінилося? // Юридичний вісник України №35. - 1-7 вересня 2012.
4. Єфімов О. Адвокатське об'єднання: роль і необхідність // Юридична газета. 2006.- №19.
[1] Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012// Голос України офіційне видання від 14.08.2012. - №№ 148-149
[2] Головань І. Організаційні форми адвокатської діяльності. Що змінилося? // Юридичний вісник України №35. - 1-7 вересня 2012.
[3] Єфімов О. Адвокатське об'єднання: роль і необхідність // Юридична газета. 2006.- №19.
[4] Головань І. Організаційні форми адвокатської діяльності. Що змінилося? // Юридичний вісник України №35. - 1-7 вересня 2012.
[5] Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012// Голос України офіційне видання від 14.08.2012. - №№ 148-149.6+