Здавалка
Главная | Обратная связь

Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр. Подальший державно – політичний розвиток країни.



Конституція 1997 р.Економічна й політична криза тоталітаризму в СРСР відбилася на внутрішньополітичній ситуації у «країнах соціалістичного табору».
Об'єктивна необхідність у змінах назрівала давно й особливо гостро виявилася наприкінці 80-х рр. у Польщі. Парламентські вибори у червні 1989 р. стали своєрідним плебісцитом і принесли поразку ПОРП. До влади прийшли опозиційні сили. Визначну роль почало відігравати опозиційне щодо комуністичного режиму профоб'єднання «Солідарність». Один із його керівників, Т. Мазовєцький, став у вересні 1989 р. головою уряду, а президентом Польщі в грудні 1990 р. під час всенародного голосування було обрано лідера «Солідарності» Л. Валенсу. Сейм у 1989 р. прийняв нову назву Польщі — Республіка Польща.У Польщі почалося здійснення економічної реформи, розробленої міністром фінансів Л. Бальцеровичем, відомої під назвою «шокова терапія». Складовою її частиною була відміна контролю над цінами при одночасному введенні вільної торгівлі, а також приватизація державного сектора. Реформа призвела до значного падіння рівня життя населення, однак за короткий строк стабілізувала ринок. Хоча західні держави надали Польщі кредити для поліпшення економічної ситуації, падіння рівня життя зумовило незадоволення трудящих. На виборах до парламенту 1993 р. вони віддали свої голоси за лівих. У листопаді 1995 р. президентом Польщі обрано соціаліста О. Кваснєвського.Усвідомлення невідворотності змін привело реформаторів з ПОРП і політичну опозицію до переговорів «круглого столу» на початку 1989, які поклали початок переходу від тоталітаризму до демократичного суспільства. За угодою між урядом і «Солідарністю» було сформовано перехідні Національні збори (сейм і сенат), які розпочали період реформ. Було запроваджено політичну демократію, внаслідок якої виникли десятки нових партій різної орієнтації, почалось здійснення переходу до ринкової економіки шляхом роздержавлення власності (план віце-прем'єра Лешека Бальцеровича). На поч. 1990 ПОРП саморозпустилась, засудивши практику соціалістичного будівництва". Замість неї утворились ряд лівих робітничих партій, найвпливовішою з яких була Соціал-Демократія Республіки Польща. Були внесені зміни у Конституцію Польщі, які проголошували Польщу демократичною республікою. Влітку 1991 відбулись перші демократичні вибори у Національні збори, які не дали переваги жодному політичному угрупуванню. Восени того ж року президентом країни було обрано Леха Валенсу. Після розпуску Організації Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги Польща проголосила курс на інтеграцію у Європейське Співтовариство і вступ до оборонного союзу НАТО. Труднощі перехідного періоду супроводжувались страйковими кампаніями і частими змінами урядів, які шукали шляхи економічної і соціальної стабілізації. Нові вибори у Національні збори (дострокові внаслідок урядової кризи), що відбулись восени 1993, принесли перевагу лівим силам, об'єднаним у Союзі Демократичної Лівиці (соціал-демократи, соціалісти, людовці та ін.). Уряд, який очолив людовець Балдемар Павляк, запропонував програму дальших ринкових реформ з орієнтацією на їх соціальну спрямованість. У 1993—1994 намітились тенденції до стабілізації економічного розвитку і політичного життя демократичної Польщі. Конституція Республіки Польща є головним законодавчим актом і основою пристрою польської держави. Гарантує цивільні права і свободи, визначає взаємовідносини між законодавчими, виконавчими та судовими органами, встановлює загальний порядок і спосіб формування вищих ланок державної влади, таких як Сейм, Сенат, президент і Рада міністрів, безпосередньо впливає на пристрій системи правосуддя, місцевого самоврядування та органів державного контролю. Регулює також питання, пов’язані з організацією урядової адміністрації, управління державними фінансами та надзвичайними ситуаціями (надзвичайних становищем).
Польська держава є першопрохідцем європейського конституціоналізму. У 1791 р. Сейм Речі Посполитої обох народів прийняв перший на Старому континенті основний закон, який пізніше отримав назву Конституція 3 Травня.Конституція Республіки Польща гарантує дотримання всіх цивільних прав, визнаних норм демократичної правової держави – свободи і прав особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних.Конституція забезпечує всім громадянам рівноправність перед законом (незалежно від статі, раси, професії, національності і освіти), свободу і недоторканність особи і житла, свободу совісті і віросповідання, право на справедливий суд (на основі презумпції невинності) і право на захист життя.Конституція також гарантує: свободу та охорону таємниці кореспонденції, свободу вираження поглядів, свободу слова, союзів і зборів в мирних цілях, право участі в органах державної служби, обрання органів влади Республіки Польща і право на отримання вичерпної інформації про діяльність органів державної влади.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.