 |
|
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста
на темуРЕАЛІЇ СТВОРЕННЯ ТЕКСТОВОГО СВІТУ У ТВОРАХ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Виконав: студент ОКР спеціаліста групи БА
Спеціальності 7.02030302. Мова та література (німецька, англійська)
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_____________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________
(прізвище та ініціали)
Вінниця – 2012 рік
Додаток Б.6
Зразок оформлення титульної сторінки дипломної роботи
За ОКР магістра
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Інститут іноземних мов
Кафедра англійської філології
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра
на темуОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ АНГЛОСАКСОНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ VIII-XI СТОРІЧЧЯ
Виконав: студент ОКР магістра групи АА
Спеціальності 8.02030302. Мова та література (англійська, німецька)
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_____________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________
(прізвище та ініціали)
Вінниця – 2012 рік
Додаток В
Зразок оформлення змісту дипломної роботи
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………….....................5
РОЗДІЛ 1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ТА МЕНТАЛЬНИЙ
ФЕНОМЕН…………………………………………………………………………10
1.1. Соціо-історичні передумови виникнення поняття глобалізація………..10
1.2. Медіа дискурс як відбиток концепту «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ»…………...….21
1.2.1. Концепт як мовно-ментальний феномен…………………...............21
1.2.2. Змістово-концептуальне наповнення терміну «глобалізація»……29
1.2.3. Медіа дискурс в ракурсі дослідження концепту «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ»…………………………………………………....34
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………….39
РОЗДІЛ 2. ТЕКСТУАЛЬНА ЕКСПЛІКАЦІЯ БАЗОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
КОНЦЕПТУ «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ» У СУЧАСНОМУ МЕДІА ДИСКУРСІ ……43
2.1. Основні аспекти моделювання концептуального простору
«глобалізація»…………………………………………………………………44
2.2. Концептуальне макрополеКУЛЬТУРНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ………….46
2.2.2. Концептуальне поле ЗМІ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ…………............52
2.2.3. Концептуальне поле РЕЛІГІЯ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ………..........58
2.3. Концептуальне макрополе ПОЛІТИЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ…….........67
2.3.1. Концептуальне поле ПОЛІТИЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
В ЦІЛОМУ………………………………………………………………..69
2.3.2. Концептуальне поле ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ІДЕОЛОГІЯ…............76
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………………83
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………86
РЕЗЮМЕ………………………………………………………………………….89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….92
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..99
Додаток Д
Зразок оформлення вступу дипломної роботи
ВСТУП
В останні роки у лінгвістичних дослідженнях значна увага приділяється систематизації лексичного складу мови. Численні праці науковців (Бондар О. С., Бирке М. Г., Левицький В. В. та ін.) присвячені розробці питань, пов’язаних з дослідженням лексичного складу мови, особливостей його системної організації та функціонування, що ґрунтується на дослідженні різних лексико – семантичних парадигм: синонімічних рядів, лексико семантичних груп, семантичних полів.
Об’єктом дослідження єфункціонально-семантичне поле дієслів мовлення в сучасній німецькій мові. Вибір об’єкта дослідження зумовлюється такими факторами:
1) значним інтересом до мовленнєвого акту та його структури;
2) необхідністю комплексного вивчення структури значення дієслів мовлення та удосконалення існуючих класифікацій ЛСГ цих дієслів;
3) потребою подальшого дослідження значень дієслів мовлення у німецькій мові, незважаючи на наявність деяких досліджень дієслів мовлення.
Предметом дослідження стали семантичні та функціональні особливості дієслів, які об’єднані загальним значенням “говорити”.
Актуальність роботи полягає в тому, що мовні одиниці являються однією з центральних проблем сучасної лінгвістики й тісно пов’язані з проблемами перекладу. Дієслова із значенням мовлення (принципи їх побудови, структура, словотворчі значення й функції) не були ще предметом спеціального дослідження, хоча дієслова, які виражають процес говоріння, привертали до себе увагу багатьох лінгвістів, що пояснюється комунікативною значущістю, частотою використання, вагомістю цієї ЛСГ в загальній системі семантики дієслова, тобто тим, що дієслова говоріння виражають життєво необхідні поняття, які існували протягом усієї історії суспільства і закріпилися у системі значень даних дієслів.
Перші роботи з дослідження дієслів мовлення з’явились на початку ХХ століття. Увагу лінгвістів привернула етимологія та семантика дієслів мовлення. Був здійснений опис найбільш поширених дієслів мовлення в індоєвропейських мовах і у верхньонімецьких діалектах. Проте, в одному випадку обширність матеріалу не дозволила достатньо повно описати цю групу слів, в іншому - досліджувались дієслова мовлення лише в діалектах окремого ареала мов.
В 60–70-ті роки нашого століття з’явилось багато праць, присвячених дієсловам мовлення, особливо на матеріалі англійської мови. Дієслова даної групи розглядались у різних аспектах. У німецькій мові семантичну класифікацію дієслів здійснив Г.Хельбіг, розподіливши усі дієслова за певними класами, підкласами та підгрупами. Проте він не ставив собі за мету дослідити якусь окрему групу дієслів, навпаки, його цікавила вся дієслівна система німецької мови в цілому. Ґрунтовне вивчення дієслів мовлення німецької мови здійснено в роботі С. М. Кибардіної та А. П. Агапій.
Таким чином, незважаючи на велику кількість праць, присвячених дієсловам мовлення, не вистачає точних даних узагальнюючого характеру про лексичну та семантичну сполучуваність дієслів мовлення. Отже, є підстави вважати, що проведені до цього часу дослідження дієслів мовлення не вичерпують всієї проблематики даного питання, що зумовлює актуальність даної роботи.
Матеріалом дослідження слугує вибірка з 7 творів сучасної німецької прози.
Метою даної роботи є дослідження семантичних та функціональних особливостей лексико-семантчної групи verba dicendi.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1) вивчити структурно-семантичні особливості дієслів мовлення в сучасній німецькій мові;
2) дослідити парадигматичні зв’язки у ЛСГ та сполучуваність дієслів мовлення з іншими частинами мови;
3) вивчити функціональні та стилістичні особливості дієслів мовлення.
Методи дослідження мають комплексний характер, що обумовлено специфікою матеріалу, а також метою його вивчення. Основним є статистичний метод, який належить до апроксимативних методів дослідження. Дослідження семантики дієслівних одиниць здійснювалося методом компонентного аналізу. У роботі широко застосовуються класифікаційний метод, методи контекстуально-стилістичного аналізу, дистрибутивно-статистичного аналізу та узагальнення.
Дані завдання визначаютьнаукову новизнупредставленої роботи, яка полягає у характеристиці як самої групи дієслів мовлення, її парадигматичних зв’язків так і у характеристиці зв'язку verba dicendi з іншими лексичними одиницями.
Теоретичне значенняполягає в подальшому дослідженні лексико- семантичної групи дієслів мовлення та класифікації дієслів на позначення мовленнєвого процесу, а також у вивченні їх функціональних особливостей в сучасній німецькій мові.
Практична цінність роботи визначається тим, що цей матеріал, а саме результати класифікації німецьких дієслів мовлення можуть бути застосовані у лекційних курсах, семінарських заняттях з лексикології, семасіології та на заняттях з практики німецької мови.
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (105 найменувань) та додатків. Загальний обсяг – 85 сторінок.
З магістерського дослідження Гнатенко Віталіни
Додаток Е