 |
|
Університети Франції
Вища освіта (Франція та іспанія)
Сучасна система освіти Франції остаточно утвердилася ще більше двох століть потому і на сьогодні вважається однією з найкращих у світі.
Основна її особливість — доступність безкоштовного навчання для всіх в державних вищих учбових закладах країни, включаючи іноземців (університети стягують з іноземних студентів лише номінальну плату). Ще одна особливість освітянської системи Франції — це практично однакова якість навчання як у самій столиці Франції, так і в провінціях.
За останніми даними число школярів і студентів у Франції перевищило 15 млн осіб і склало чверть населення країни. У країні близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв. На потреби освіти щорічно витрачається 21% державного бюджету[2]. Система освіти — найбільший роботодавець країни: у ній зайнято більше половини державних службовців.
Французька система освіти має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система дипломів та вчених ступенів, особливий розподіл на цикли. І особливе відношення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів.
На сьогодні Франція посідає третє місце у світі з прийому іноземців[3]. Навчання кожного такого студента обходиться державній скарбниці в 35 тис. франків на рік, іноземних студентів зараховують в державні навчальні заклади на однакових для всіх умовах.
Початкова освіта у Франції є обов'язковою і безкоштовною[4]. Більшість дітей ще з 2-3 років відвідують так звані «материнські школи», в яких педагоги й психологи 3-4 роки готують їх до школи.
У школу діти йдуть у віці 6 років. Прийнята у Франції система шкільної освіти розділена на три блоки: початкова школа (5 років навчання), коледж (4 роки), ліцей (2-3 роки). Обов'язковими є перші два[6].
Ліцей — завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти.
Коледжів, тобто середніх професійних навчальних закладів, як таких у Франції не існує. Для людини, що не ставить своєю метою одержати вищу освіту, є прийнятний шлях — ліцей професійної освіти. За 2-3 роки навчання тут можна одержати будь-яку робочу спеціальність. Після здачі випускного іспиту учні, як правило, ідуть працювати на підприємства промисловості або сфери послуг. Існує й інший шлях — після закінчення коледжа вступити в один із центрів професійно-трудового навчання й одержати сертифікат, що дозволяє працювати за спеціальністю.
У Франції не існує суворої грані між середньою спеціальною і вищою освітою: перша слугує сходинкою для другої.
Університети Франції
В системі вищої освіти немає такої спеціальності, яку не можна було б одержати в одному з навчальних закладів Франції. Кожен десятий студент, що одержує вищу освіту у Франції, — іноземець. Вища освіта ділиться на три цикли, по закінченню кожного з яких студент одержує відповідний диплом.
Перший цикл
Перший розрахований на два роки та завершується іспитом на одержання диплома про загальну (DEUG) або науково-технічну (DEUST) освіту. Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий документ дає можливість знайти непогану роботу.
Другий цикл
Другий цикл складається із двох-трьох років навчання. По закінченні першого року видається диплом ліценціата (licence)[7], а наступний закінчується одержанням диплома магістра (maitrise).
Третій цикл
Протягом третього циклу поглиблено вивчається обрана спеціальність, вона супроводжується самостійною науковою працею, тему якої претенденти зобов'язані сформулювати до вступу. При успішному закінченні цього етапу видається диплом про спеціальну вищу (DESS) або поглиблену освіту (DEA).
У Франції налічується 80 університетів (universites) і близько 300 вищих шкіл (grandes ecoles). Французькі ВНЗ відрізняються розмірами, але в цілому, незалежно від місця розташування, гарантують високу якість освіти. Для невеликих університетів характерне різноманіття дисциплін і велика кількість студентів першого циклу навчання. Університети великих провінційних міст — Лілля, Тулузи, Ліона, Екс-ан-Провайса, Бордоіля, Гренобля — як правило, відрізняються більш вузькою спеціалізацією, у них більше студентів другого й третього циклів. У Паризькому окрузі, де зосереджена чверть всіх французьких студентів, можна знайти практично все що завгодно — будь-який факультет, будь-яку програму, будь-яку спеціалізацію.
Офіційних рейтингів навчальних закладів у Франції не існує, але можна говорити про сформовані репутації. Так, уСтрасбурзькому університеті
, як вважається, на кращому у Франції факультеті німецької мови, в університеті Монпельє на факультеті природничих наук і медицини тощо.Принципової різниці між університетами й вищими школами не існує, мова може йти, скоріше за все, про історично сформовані типи. Диплом випускника однієї з вищих шкіл за престижністю іноді цінується вище, ніж диплом університету. Перші з них були створені ще до Французької революції: Гірська школа — в 1783 році. Королівська школа місто- і шляхобудування — роком пізніше. Найвідомішими є Еколь Нормаль (Ecole Nonnale superieure), Вища агрономічна школа (Ecole Nationale superieure agronomique), Вища комерційна школа (Ecoles des hautes etudes commerciales), Політехнічна школа (Ecole Polytechnique), Центральна школа цивільних інженерів (Ecole centrale des arts et manufactures), Військова загальновійськова школа (Ecole speciale militaire interarmes), Національна школа адміністрації (Ecole Nationale d'administration).
В останні кілька років у багатьох вищих навчальних закладах Франції, особливо приватних, з'явилися магістерські програми англійською мовою. Вони орієнтовані на іноземців і розраховані на 1-2 роки навчання.