 |
|
ПРИНЦИПИ КЕРУВАННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Керування грошовими потоками підприємства є важливою складовою частиною загальної системи керування его фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підлегло його головної мети.
Процес керування грошовими потоками підприємства базується на визначених принципах, основними з який є:
1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна керуюча система, керування грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє визначених труднощів, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, отсутствует. Визначені міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють задачу формування достовірної інформаційної бази керування грошовими потоками підприємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативної вірогідності зв'язано зі здійсненням складних обчислень, що вимагають уніфікації методичних підходів.
2. Принцип забезпечення збалансованості. Керування грошовими потоками підприємства має справа з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі их класифікації. Їхня підпорядкованість єдиним цілям і задачам керування вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства по видах, обсягам, тимчасовим інтервалам і іншим істотним характеристикам. Реалізація цього принципу зв'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі керування ними.
3 Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження і витрати коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, что приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По-істоті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту их використання в господарському процесі), що утрачають свою вартість у часі, від інфляції і за іншими причинами. Реалізація принципу ефективності в процесі керування грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.
4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі керування грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду.
З урахуванням розглянутих принципів організується конкретний процес керування грошовими потоками підприємства.
Основною метою керування грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі его розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати коштів і їхньої синхронізації в часі.
Процес керування грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи :
1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. Цей етап керування покликаний реалізувати принцип інформативної його вірогідності. У процесі здійснення цього етапу керування грошовими потоками забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.
Основною метою організації обліку і формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їхнього аналізу, планування і контролю.
Відповідно до міжнародних стандартів обліку і сформованою практикою для підготовки звітності про рух коштів використовуються два основних методи— непрямий і прямої. Ці методи розрізняються між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією для розробки звітності й інших параметрів.
Непрямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Джерелом інформації для розробки звітності про рух коштів підприємства цим методом є звітний баланс і звіт про фінансові результати. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства непрямим методом здійснюється по видах господарської діяльності і підприємству в цілому.
По операційній діяльності базовим елементом розрахунку чистого грошового потоку підприємства непрямим методом виступає його чистий прибуток, отримана в звітному періоді. Шляхом внесення відповідних коректив чистий прибуток перетвориться потім у показник чистого грошового потоку.
По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою реалізації окремих видів внеоборотных активів і сумою их придбання в звітному періоді.
По фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку
визначається як різниця між сумою фінансових ресурсов.притягнутих із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства.
Використання непрямого методу розрахунку руху коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фінансування свого розвитку — чистого грошового потоку по операційній і інвестиційній діяльності, а також виявити динамику усіх факторів, що впливають на його формування. Крім того, слід зазначити відносно низьку трудомісткість формування звітності про рух коштів, тому що переважна більшість необхідних для розрахунку непрямим методом показників міститься в інших формах діючої фінансової звітності підприємства.
Прямий метод спрямований на одержання данных, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Він покликаний відбивати весь обсяг надходження і витрати коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому. Розходження отриманих результатів розрахунку грошових потоків прямим і непрямим методом відносяться тільки до операційної діяльності підприємства. При використанні прямого методу розрахунку грошових потоків використовуються безпосередні дані бухгалтерського обліку. усі види надходжень, що характеризують, і витрати коштів.
Відповідно до принципів міжнародного обліку метод розрахунку грошових потоків підприємство вибирає самостійно, однак кращим вважається прямий метод, що дозволяє одержати більш повне представлення про їхній обсяг і склад.
2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності их використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства по обсязі і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів его господарської діяльності, по окремих структурних підрозділах („центрам відповідальності").
На першому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел. У процесі цього аспекту аналізу темпи приросту позитивного грошового потоку зіставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва і реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі аналізу приділяється вивченню співвідношення залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, виявленню ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
На Другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку по напрямках витрати коштів. У процесі цього етапу аналізу визначається наскільки відповідно до розвивалися за рахунок витрати коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст его ринкової вартості: по яких напрямках використовувалися кошти, притягнуті з зовнішніх джерел; якою мірою погашалася сума основного боргу по притягнутим раніше кредитах і позикам.
На третьому етапі аналізу розглядається збалансованість позитивного і негативного грошових потоків по загальному обсязі: вивчається динаміка показника чистого грошового потоку как найважливішого результативного показника фінансової деятепьности підприємства й індикатора рівня збалансованості его грошових потоків у цілому. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні его чистого грошового потоку; виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.
Особливе місце в процесі цього етапу аналізу приділяється „качеству чистого грошового потоку "— узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується ростом питомої ваги чистого прибутку, отриманої за рахунок росту випуску продукції і зниження ее собівартості, а низьке — за рахунок збільшення частки чистого прибутку, зв'язаного з ростом цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій і т.п.
На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відбиває рівень цієї синхронності і забезпечує абсолютну платоспроможність
На п'ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, що розраховується по наступній формулі:
Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені поруч частих показників — коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях: коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях і т.п.
Результати аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства і их планування на майбутній період.
3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Така оптимізація є однієї з найважливіших функцій керування грошовими потоками, спрямованої на підвищення их ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу керування грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах: забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генерируемого господарською діяльністю підприємства.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування грошових потоків здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному) '<-
5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об'єктом такого контролю є: виконання встановлених планових завдань по формуванню обсягу коштів і их витраті по передбачених напрямках: рівномірність формування грошових потоків у часі: ліквідність грошових потоків і їхня ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.