Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 11. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю



1. Поняття злочинів міжнародного характеру як основного об'єкта співробітництва держав із запобігання таким злочинам і покаранню осіб, які їх вчинили. Відмінність злочинів міжнародного характеру від звичайної кримінальної злочинності і власне міжнародних злочинів. Критерії розмежування.

2. Форми міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. Міжнародні органи і конференції по боротьбі зі злочинністю; розгляд різних аспектів проблеми запобігання і припинення злочинів, які посягають на національний і міжнародний правопорядок, на сесіях Генеральної Асамблеї 00Н, у рамках діяльності Економічної і Соціальної Ради тощо; Комітет по попередженню злочинності і боротьбі з нею (КПЗБ) як допоміжний орган ЕКОСОР; Конгреси 00Н з попередження злочинності і поводження з правопорушниками; Відділ Секретаріату 00Н з кримінального правосуддя і попередження злочинності; Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) її структура і функції; Спеціальний комітет 00Н з міжнародного тероризму. Статут Міжнародного кримінального суду 00Н.

3. Головні напрями співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю:

а) злочини, які завдають шкоди мирному співробітництву і безпеці держав:

— міжнародний тероризм — особливий вид злочинів міжнародного характеру. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів 1973 р. Проблеми міжнародно-правової регламентації відповідальності за найманство; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників, 1979 р.; Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 р.;

— викрадення літаків. Боротьба з незаконним захопленням повітряних суден й іншими незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації. Гаазька конвенція 1970 р. і Монреальська конвенція 1971 р. Вашингтонська конвенція по запобіганню і покаранню актів тероризму, що набувають форми злочину проти осіб, і пов'язаними з цим вимогами, які мають міжнародний характер, 1971 р. Двосторонні конвенції по запобіганню викрадення повітряних суден, укладені Україною з іншими державами;

— незаконне радіомовлення і телепередачі. Міжнародна конвенція електрозв'язку 1965 р. Європейська угода про попередження радіопередач, які ведуться не з національної території;

б) злочини, які завдають шкоди економічному і соціально-культурному розвитку держав і народів:

— розповсюдження наркоманії і незаконна торгівля наркотиками. Боротьба з незаконним виробництвом і розповсюдженням наркотичних засобів і психотропних речовин. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р. зі змінами до неї 1972 р. Конвенція про психотропні речовини 1971 р.; Конвенція 00Н про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988р.;

— контрабанда і нелегальна еміграція. Законодавство України про контрабанду. Проблеми боротьби з нелегальною еміграцією та імміграцією;

— підробка грошей і цінних паперів. Женевська конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 р.;

— зазіхання на національно-культурну спадщину народу. Пакт Реріха. Гаазька (1954 р.) конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту і протокол до неї;

в) злочини, які завдають шкоди особистому і державному майну, моральним цінностям:

— рабство і работоргівля, подібні до них звичаї. Нові форми работоргівлі. Торгівля жінками і дітьми. Конвенція про рабство 1926 р. зі змінами 1953.

Додаткова Конвенція про скасування рабства, работоргівлі й інститутів та звичаїв, подібних до рабства, 1956 р. Конвенція МОП №29 щодо примусової і обов'язкової праці 1930 р. Міжнародна конвенція про припинення торгівлі жінками і дітьми 1921 р. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами 1950р.

— піратство. Характерні риси піратства. Піратство у відкритому морі та в повітряному просторі над ним. Неонська угода 1937 р. Визначення піратства в Конвенції про відкрите море 1958 р. Питання про піратство в Конвенції по морському праву 1982 р.;

— розповсюдження порнографії. Паризька угода 1910 р. Міжнародна конвенція про припинення обігу порнографічних видань і торгівлі ними 1923 р.;

г) інші злочини міжнародного характеру:

— розрив чи пошкодження підводного кабелю. Міжнародна конвенція по охороні підводних телеграфних кабелів 1884 р.;

— зіткнення морських суден і подання допомоги на морі. Брюссельська конвенція для об'єднання деяких правил щодо зіткнення суден 1910 р.; Конвенція 1958 р. про відкрите море; Конвенція 00Н з морського права 1982 р.; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, 1988 р.;

— злочини, які вчинені на борту повітряного судна. Токійська конвенція про злочини і деякі інші факти, вчинені на борту повітряного судна 1963 р.

4. Двосторонні угоди про правову допомогу, укладені Україною із зарубіжними державами. Встановлення юрисдикції держави над злочинами міжнародного характеру — випадки і підстави. Багатостороння Конвенція про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є , від 1978 р.

5. Видача (екстрадиція) злочинців, поняття та умови видачі. Суб'єкти видачі. Склад злочинів, які тягнуть за собою видачу. Правові підстави для видачі чи відмови в ній. Процедури видачі. Мотиви злочину і проблема «видачі чи надання притулку». Видача осіб, які скоїли злочини міжнародного характеру, як альтернативна процедура, передбачена переліченими вище конвенціями 1970, 1971, 1973, 1979 рр. Застосування вказаних засад (кримінального переслідування по закону утримуючої держави або ж видача звинувачуваного іншій заінтересованій державі) як фактор, що забезпечує невідворотність покарання у справах про злочини міжнародного характеру.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.