 |
|
Тема 13. Україна — суверенний, рівноправний, самостійний учасник міжнародних відносин. Україна і міжнародне право
1. Становлення державності на території України і розвиток міжнародних відносин.
2. Правова основа стосунків між українськими князівствами. Становлення Київської держави. Зовнішньополітичні повноваження князя і віче. Зовнішні зносини Київської держави.
3. Міжнародна діяльність Київської держави періоду князя Ігоря. Війни з уличами та древлянами. Похід на Візантію. Договір про союз і торгівлю 944 р. Зобов'язання щодо поваги територіальних прав. Домовленість про воєнну допомогу. Обмеження у сфері торговельних відносин. Діяльність Ігоря по активізації східної політики Київської держави. Міжнародно-договірне право Київської держави часів Ігоря.
4. Регентство Ольги. Воєнно-дипломатична діяльність княгині Ольги. Війна з древлянами. Закони і звичаї війни і розпорядження княгині Ольги. Стародавні літописи про державну діяльність Ольги. Костянтин Багрянородний про дипломатичні відносини з Київською державою і роль у них княгині Ольги. Посольство Ольги до Отона І. Результати державотворчої діяльності Ольги. Міжнародне становище Київської держави в період між Ігорем і Святославом.
5. Розширення впливу Київської держави періоду Святослава. Похід Святослава на Оку і Волгу. Допомога Святослава Візантії у війні з сицилійськими арабами. Інститути міжнародного права періоду Святослава. Міжнародно-правовий статус державної території. Кордони Київської держави. Міжнародні договори та їх класифікація. Міжнародні звичаї. Статус іноземців. Зміст нейтралітету. Договір Святослава з в'ятичами (964 р.) і його особливості. Особливості міжнародно-правового регулювання відносин Київської держави з ясами і касогами. Закони і звичаї війни. Умови для правомірного початку воєнних дій. Місія Калокіра. Договір Київської держави з Візантією 971 р. і процедура його укладення. Об'єкт договору. Політика протекторату і правові форми її закріплення. Суб'єкти права міжнародних договорів періоду Святослава. Практика укладення союзних договорів. Нейтралітет. Практика укладення таємних договорів. Роль релігії у регулюванні міждержавних відносин. Норми міжнародного морського права. Статус комбатантів і некомбатантів у період війни. Угоди Київської держави з кримськими васалами Візантії (966 р.), Візантією (967 р.), Болгарією (967 р.), печенігами (968 р.) і т.п.
6. Київська Русь часів Володимира Великого. Питання територіального верховенства до князювання Володимира. Війна Ярополка з Олегом. Статус державних кордонів. Відносини новгородських волостей з Києвом. Процес збирання волостей під егідою Ярополка. Війна Володимира з Ярополком: міжнародно-правові звичаї і початок та завершення війни. Кордони держави Володимира Великого. Конфлікт Володимира з полоцьким князем. Відносини з Візантією. Війни з ляхами, ятвягами, в'ятичами, радимичами, Полоцьком. Похід 984 р. на болгарів і укладення мирної угоди. Тмутараканські волості і кримські справи. Міжнародні угоди Володимира Великого з Болеславом Хоробрим, Стефаном Угорським, Ольдрихом Чеським, Візантією (987 р.) тощо. Дипломатичне право періоду Володимира. Міжнародно-правове значення хрещення Київської Русі. Друга половина князювання Володимира. Конфлікт із синами. Династичний зв'язок як основа відносин князівства в період після Володимира. Проголошення Святополком себе київським князем. Вбивство Бориса і Гліба. Союз Святополка з Печенізькою (Турецькою) ордою проти Ярослава.
7. Київська держава часів Ярослава Мудрого. Міжнародні договірні зв'язки Ярослава. Союз із імператором Генріком II проти Болеслава (1016 р.), угода з Мстиславом, поляками. Повернення західних земель. Північні кордони держави Ярослава. Перемога Ярослава над печенігами та П значення для міжнародного становища Київської держави. Розширення південних кордонів. Дипломатичні відносини Київської держави з Німеччиною, скандинавськими державами, Францією. Відносини Русі та Візантії.
8. Розпад Київської держави у XI—XII в. Політична система Руської держави після смерті Ярослава. Міжнародна діяльність Ізяслава (1054-1068 рр.). Перша українська революція. Оголошення Всеслава князем. Поразка народного обранця. Розправа з киянами всупереч угоді. Друге князювання (1069-1073) Ізяслава. Відносини між старшими Ярославичами. Друге вигнання Ізяслава. Проголошення Святослава князем і поділ Київщини з Всеволодом. Договір Святослава з Болеславом. Посередництво Німеччини і Папи у відносинах київських князів. Смерть Святослава і повернення Ізяслава. Князі-ізгої. Міжнародна політика Всеволода (1077—1093 рр.). Відокремлення Галичини. Поділ Волинських волостей. Конфлікт західних українських земель з Угорщиною і Польщею. Міжнародні зв'язки Всеволода з Німеччиною, Візантією, скандинавськими країнами. Князювання Святополка.
9. Занепад Київської держави. Нові політичні центри на сході Європи та їх ставлення до Києва,
10. Галицько-волинська держава та її міжнародні відносини з кінця XIII ст.
11. Знищення залишків політичної незалежності українських земель. Боротьба українців за рівноправність у литовській державі. Політичне становище східних, центральних і західних українських земель.
12. Заснування Запорізької Січі. Війни з татарами і турками. Міжнародні відносини Запорізької Січі.
13. Війна Б.Хмельницького з Польщею. Дипломатичні відносини держави Б.Хмельницького.
14. Національне відродження України. Розвиток науки міжнародного права в Україні, кінець XVIII — початок XX ст. Війна і революція. Організація Центральної Ради. Зовнішня політика України.
15. Відносини між радянськими республіками і Україна. Міжнародно-договірні відносини УРСР і РРФСР. Питання закріплення суверенітету Радянської України, Міжнародно-правова суб'єктність України.
16. Міжнародно-правовий статус України в період 1923— 1944рр. Проблеми здійснення права зовнішніх зносин. Згортання процесу розвитку Української державності. Конституційні й законодавчі зміни 1944 р. та їх формально-юридичний характер.
17. Міжнародно-правова діяльність України після другої світової війни. Здійснення дипломатичних та інших зовнішніх зносин. Міжнародна договірна діяльність УРСР. Участь Радянської України в міжнародному інституційному механізмі міжурядових організацій і міжнародних конференцій. Міжнародна правотворча діяльність УРСР. Місце та роль УРСР в універсальній і регіональній системах безпеки.
18. Міжнародно-правові аспекти здійснення державного суверенітету України на сучасному етапі. Проголошення Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет і 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України. Визнання України як незалежної суверенної держави. Зовнішньополітична концепція та дипломатична діяльність України. Міжнародна договірна діяльність України. Участь України в міжнародному інституційному механізмі. Сучасні універсальна і регіональні системи безпеки і участь України в їх становленні та розвитку.