 |
|
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ КОЛОН І ГАЛЬМОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВІД КРАНОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ
6.1 Горизонтальні граничні прогини колон будівель, обладнаних мостовими кранами, кранових естакад, а також балок кранових колій і гальмових конструкцій (балок або ферм) слід приймати за табл. 3, але не меншими ніж 6 мм.
Прогини слід перевіряти на відмітці голівки кранових рейок від сил гальмування візка одного крана, спрямованих поперек кранової колії, без врахування крену фундаментів.
Таблиця 3
| Групи режимів роботи кранів | Граничні прогини fu | ||
| колон | балок кранових шляхів і гальмових конструкцій, будівель та кранових естакад (критих та відкритих) | ||
| будівель і критих кранових естакад | відкритих кранових естакад | ||
| 1К – 3К | h /500 | h /1500 | l /500 |
| 4К – 6К | h /1000 | h /2000 | l /1000 |
| 7К – 8К | h /2000 | h /2500 | l /2000 |
| Позначення, прийняті в табл. 3: h – висота від верху фундаменту до голівки кранової рейки (для одноповерхових будівель і критих та відкритих кранових естакад) або відстань від осі ригеля перекриття до голівки кранової рейки (для верхніх поверхів багатоповерхових будівель); l – розрахунковий прогін елемента конструкції (балки). |
6.2При визначенні прогинів колон одноповерхових будівель і естакад від горизонтальних кранових навантажень розрахункову схему колон слід приймати з урахуванням умов їхнього закріплення, вважаючи, що колона:
у будівлях і критих естакадах не має горизонтального зміщення на рівні верхньої опори (якщо покриття не утворює жорсткого в горизонтальній площині диска, слід враховувати горизонтальну піддатливість цієї опори);
у відкритих естакадах розглядається як консоль.
6.3 Горизонтальні граничні зближення кранових шляхів відкритих естакад від горизонтальних і позацентрово прикладених вертикальних навантажень від одного крана (без урахування крену фундаментів), що обмежуються виходячи з технологічних вимог, слід приймати такими, що дорівнюють 20 мм.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОГИНИ КАРКАСНИХ БУДІВЕЛЬ, ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ І ОПОР КОНВЕЄРНИХ ГАЛЕРЕЙ ВІД ВІТРОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ, КРЕНУ ФУНДАМЕНТІВ І ТЕМПЕРАТУРНИХ КЛІМАТИЧНИХ ВПЛИВІВ
7.1Горизонтальні граничні переміщення каркасних будівель, що обмежуються виходячи з конструктивних вимог (забезпечення цілісності заповнення каркаса стінами, перегородками, віконними і дверними елементами), наведені в табл. 4.
Горизонтальні переміщення каркаса слід визначати в площині стін і перегородок, цілісність яких повинна бути забезпечена.
При зв'язевих каркасах багатоповерхових будівель заввишки понад 40 м перекіс поверхових комірок, що примикають до діафрагм жорсткості, що дорівнює (f1/hs + f2/l)
(рис. 3), не повинен перевищувати 1/300: для поз. 2, 1/500 для поз. 2, а і 1/700 для поз. 2, б табл. 4.
Таблиця 4
| Будівлі, стіни та перегородки | Кріплення стін і перегородок до каркаса будівлі | Граничне переміщення fu |
| 1 Багатоповерхові будівлі | Будь-яке | h /500 |
| 2 Один поверх багатоповерхових будівель: | Податливе | hs /300 |
| а) стіни та перегородки з цегли, гіпсокартону, залізобетонних панелей | Жорстке | hs /500 |
| б) стіни, облицьовані природним каменем, із керамічних блоків, із скла (вітражі) | Жорстке | hs /700 |
| 3 Одноповерхові будівлі (з самонесучими стінами) висотою поверху hs, м: | Податливе | |
hs  6
| hs /150 | |
| hs = 15 | hs /200 | |
hs  30
| hs /300 | |
| Позначення, прийняті в табл.4: h – висота багатоповерхових будівель, що дорівнює відстані від верху фундаменту до осі ригеля покриття; hs – висота поверху в одноповерхових будівлях, що дорівнює відстані від верху фундаменту до низу кроквяних конструкцій; у багатоповерхових будівлях: для нижнього поверху – дорівнює відстані від верху фундаменту до осі ригеля перекриття; для інших поверхів – дорівнює відстані між осями суміжних ригелів. Примітка 1.Для проміжних значень hs (поз. 3) горизонтальні граничні переміщення слід визначати лінійною інтерполяцією. Примітка 2.Для верхніх поверхів багатоповерхових будівель, запроектованих з використанням елементів покриттів одноповерхових будівель, горизонтальні граничні переміщення слід приймати такими, як для одноповерхових будівель. При цьому висота верхнього поверху hs приймається від осі ригеля міжповерхового перекриття до низу кроквяних конструкцій. Примітка 3. До податливих кріплень належать кріплення стін або перегородок до каркаса, що не перешкоджають зміщенню каркаса (без передачі на стіни або перегородки зусиль, здатних викликати пошкодження конструктивних елементів); до жорстких – кріплення, що перешкоджають взаємним зсувам каркаса, стін або перегородок. Примітка 4.Для одноповерхових будівель з навісними стінами (а також при відсутності жорсткого диска покриття) і багатоповерхових етажерок граничні переміщення допускається збільшувати на 30 % (але приймати не більш як hs/150). |
Рисунок 3 – Схема перекосу поверхових комірок (2), що примикають до діафрагм жорсткості (1) у
будівлях зі зв'язевим каркасом (пунктиром показана схема каркаса до прикладення навантаження)
7.2Горизонтальні переміщення каркасних будівель слід визначати, як правило, з урахуванням крену (повороту) фундаментів. При цьому навантаження від ваги устаткування, меблів, людей, складованих матеріалів і виробів слід враховувати тільки при суцільному рівномірному навантаженні всіх перекриттів багатоповерхових будинків цими навантаженнями (з урахуванням їхнього зниження залежно від числа поверхів), за винятком випадків, при яких за умовами нормальної експлуатації передбачається інше навантаження.
Крен фундаментів слід визначати з урахуванням вітрового навантаження, прийнятого в розмірі 30 % експлуатаційного розрахункового значення.
Для будівель заввишки до 40 м, а також опор конвеєрних галерей будь-якої висоти крен фундаментів, який виникає під вітровим навантаженням, допускається не враховувати.
7.3Горизонтальні переміщення безкаркасних будівель від вітрових навантажень не обмежуються, якщо їхні стіни, перегородки і з'єднувальні елементи розраховані на міцність і тріщиностійкість.
7.4Горизонтальні граничні прогини стійок і ригелів фахверка, а також навісних стінових панелей від вітрового навантаження, що обмежуються виходячи з конструктивних вимог, слід приймати такими, що дорівнюють l/200, де l – розрахунковий прогін стійок або панелей.
7.5Горизонтальні граничні прогини опор конвеєрних галерей від вітрових навантажень, що обмежуються виходячи з технологічних вимог, слід приймати такими, що дорівнюють h/250, де h – висота опор від верху фундаменту до низу ферм або балок.
7.6Горизонтальні граничні прогини колон (стійок) каркасних будівель від температурних кліматичних і усадкових впливів слід приймати такими, що дорівнюють:
hs/150 – при стінах і перегородках з цегли, гіпсобетону, залізобетону і навісних панелей,
hs/200 – при стінах, облицьованих природним каменем, з керамічних блоків, із скла (вітражі),
де hs – висота поверху, а для одноповерхових будівель з мостовими кранами – висота від верху фундаменту до низу балок кранової колії.
При цьому температурні впливи слід приймати без урахування добових коливань температури зовнішнього повітря і перепаду температури від сонячної радіації.
При визначенні горизонтальних прогинів від температурних кліматичних і усадкових впливів їхні значення не слід підсумовувати з прогинами від вітрових навантажень і від крену фундаментів.