 |
|
ДОБРОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ПОРОЖНИНИ РОТА І ГУБ
До доброякісних пухлин СОПР і губ належать папілома, фіброма та судинні пухлини: гем- і лімфангіома, піогенна гранульома та ін.
Папілома (papilloma) — доброякісна пухлина, що розвивається із плескатого епітелію. Вона належить до новоутворень, які найчастіше трапляються на СОПР в усіх вікових групах.
Клініка. Папілома являє собою сосочкове розростання діаметром від 1—2 мм до 1—2 см, виступає над поверхнею навколишнього епітелію. Пухлина має довгу або коротку ніжку, рідше широку основу.
У порожнині рота папілома локалізується на язиці й піднебінні, рідше — на губах і щоках. Спостерігаються як поодинокі, так і множинні папіломи. За наявності багатьох папілом говорять про папіломатоз. Колір папіломи залежить від наявносгі чи відсутності на її поверхні зроговіння. Незроговіла папілома за кольором не відрізняється від нормальної CO, а за наявності зроговіння має сіро-білий колір. При пальпації папіломи мають м'яку консистенцію (мал. 96).
Ознаки малігнізації папіломи: ущільнення біля основи, кровоточивість папіломи і збільшення її розмірів. Малігнізація папілом і папіломатозу спостерігається приблизно у 7—10 % випадків.
Патогістологічна картина. Папілома складається із двох тканинних компонентів — епітелію і сполучної тканини. Епітелій, що покриває пухлину, перебуває в стані акантозу. Сполучна тканина строми пухлини може бути рихлою чи щільною, від чого і залежить консистенція папіломи (мал. 97).
Діагностика папіломи не викликає труднощів. В окремих випадках її слід диференціювати від фіброми і судинних новоутворень.
Лікування — хірургічне видалення.
| 14* |
| Мал. 96 Папіломатоз нижньої губи |
| Мал. 97 Патопстоло-пчна картина папіломи / — пперкератоз 2 — розростання епітеїію 3 — вростан ня в епітенн споіучнотканин-них сосочків Мікрофотографія Забарвлювання гема токсинном і еозином 36 об З 5 ок 4 |
Фіброма (fibroma) — доброякісна пухлина, утворена зрілими елементами сполучної тканини
Клініка Фіброма — більш щільне утворення, ніж папілома, має чітко окреслені межі, ніжку чи широку основу, покрита нормальним епітелієм Колір Гі рожевий чи жовтуватий. Локалізується фіброма на CO щік, губ, твердому піднебінні, альвеолярному відростку щелепи (мал 98)
| Мал. 98 Фіброма щоки |
При патогістологічному дослідженні фіброми виявляють зрілі елементи сполучної тканини Від співвідношення клітин і волокон залежить консистенція фіброми' в м'яких фібромах пе реважають клітини, у твердих — щільні, тісно переплетені пучки сполучнотканинних волокон
Лікування Фіброму видаляють у межах здорових тканин
Гемангіома (hemangioma) — доброякісне новоутворення із кровоносних судин Розрізняють просту, або капілярну, і кавернозну (печеристу) гемангіому.
Проста (капілярна) гемангіома має вигляд червоної чи темно-червоної плями, яка при натисканні на неї втрачає забарвлення Розміри Ті — від обмеженої плями до поширеного ураження, що захоплює значні ділянки порожнини рота Глибина ураження може бути різною Частіше капілярна гемангіома вражає слизову оболонку і підслизову основу, інколи — всі тканини порожнини рота (мал 99)
При патогістологічному дослідженні виявляють розростання новоутворених капілярів, між прошарками сполучної тканини трапляються дрібні артеріальні й венозні судини
Кавернозна гемангіома складається із декількох неоднакової величини порожнин, виповнених венозною кров'ю Ці порожнини розділені сполучнотканинними прошарками і анастомо-зують між собою
Клінічне кавернозна гемангіома являє собою вузол м'якої консистенції, що має темно-червоний або синюшний колір. Для неї характерним є симптом стискання і наповнення при натискуванні гемангіома зменшується, при нахилі голови — набухає, збільшується
| Мал. 99 Гемангіома нижньої г\'би |
| Мал. 100 Лімфанпома язика |
Лікування залежить від виду і поширення пухлини. Застосовують хірургічні й консервативні методи або їх поєднання.
Лімфангіома (limphangioma) — новоутворення із лімфатичних судин. Локалізується в будь-якій частині CO, найчастіше уражається язик. Залежно від будови розрізняють капілярну, кавернозну і кістозну форми.
Кііініка лімфангіоми залежить від форми ураження. Капілярна лімфангіома уражає губи, щоки. Являє собою припухлість, покриту незміненою CO, консистенція її більш м'яка і еластична, ніж навколишньої CO. При патогістологіч-ному дослідженні виявляють мережу розширених звивистих капілярів, вистелених ендотелієм.
Кавернозна форма лімфангіоми має вигляд пухирців або вузлуватого утворення з горбистою поверхнею. За допомогою гістологічного дослідження під епітелієм виявляють порожнини різних форми і величини, які утворюють систему печер, вистелених ендотелієм, заповнених світло-рожевою рідиною — лімфою. Сполучна тканина між порожнинами перебуває в стані набряку і запальної інфільтрації лімфоїдними і плазматичними клітинами.
Кістозна форма найчастіше трапляється на язиці Являє собою м'яке напівкулясте утворення. Колір CO над пухлиною незмінении, інколи синюшний (мал. ІОО). При патогістоло-пчному дослідженні виявляють одну, інколи декілька великих порожнин з досить товстими стінками, вистелених ендотелієм, заповнених молочного вигляду вмістом.
Діагностика в типових випадках не викликає труднощів.
Диференціальна діагностика. При диференціації кавернозної і кістозної форм лімфангіом від інших м'якотканинних пухлин проводять пункцію.
Лікування лімфангіом хірургічне, склерозуюче чи комбіноване. Хірургічне лікування полягає в радикальному видаленні всієї пухлини, а якщо це неможливо, то найбільшої її частини. При склерозуючій терапії використовують 70 % чи 96 % етиловий спирт, розчин хінінуретану та ін. Комбіноване лікування (рутуьться на попередній склерозуючій терапії з наступним видаленням уражених тканин.