Главная | Обратная связь

Системний підхід до аналізу та синтезу економічних систем

Системний аналіз є методологією вивчення складних і важкоформалізуємих економічних явищ і чинників шляхом дослідження їх в якості взаємопов'язаних економічних підсистем єдиної системи народного господарства. Системний аналіз використовується, насамперед, для вивчення цілей розвитку економічного об'єкта. З цих цілей будуть випливати цілі розвитку і вдосконалення системи управління.

Особливо важливе значення системний аналіз має для дослідження складних економічних систем, як галузі і сектори економіки, економіка в цілому та система управління нею. Розглянемо основні ідеї та концептуальні засади системного підходу на прикладі галузі.

Метод системного аналізу на галузевому рівні характеризується наступними рисами: цілі та перспективи розвитку галузі виходять із загальнодержавних цілей розвитку суспільства і потреби економіки загалом в її продукції і послугах. Галузь, як комплекс підприємств, підпорядкованих певному міністерству, вивчається в складі певних екномічних секторів загальних макроекономічних цілей, що виділяються згідно з їх місцем в досягненні стратегічних цілей країни.

Галузь розглядається як відносно ізольована система з урахуванням її технологічної спеціалізації в процесі виробництва, специфіки її економічної організації як самостійної господарської підсистеми, соціальної структури зайнятого в даній галузі населення, її розміщення на території країни тощо.

Для галузі розглядаються усі складові її підсистеми, які частково утворять самостійні господарські об'єкти, частково являють собою управлінські організації і різного типу інформаційні системи, через які здійснюється взаємозв'язок. Галузь розглядається в динаміці свого розвитку як в довготерміновій перспективі (15 20 років), так і вкороткостроковій динаміці, тобто з позицій її ефективного функціонування в кожний поточний період.

Для системного аналізу використовується комплекс економіко-математичних моделей досліджуваної системи. На галузевому рівні метод математичного моделювання характеризується наступними рисами: модель розвитку даної галузі загалом являє собою один з блоків загального комплексу моделей розвитку економіки на перспективу; технологія і економіка даної галузі описуються загальною балансовою економічною моделлю; процеси розвитку галузі характеризуються комплексом динамічних моделей; комплекс моделей галузі включає економіко-математичні моделі кожного господарського об'єкта даної галузі, моделі адресовані конкретним органам, керуючим галуззю; весь комплекс моделей розвитку і поточного функціонування даної галузі пов'язаний єдиним комплексом критеріїв оптимальності (і відповідних ним планових і облікових показників), які випливають з системного аналізу ролі даної галузі в перспективному розвитку народного господарства.

Складна і відносно трудомістка робота по системному аналізу, що вимагає високої кваліфікації дослідників і залучення експертів різних спеціальностей, може бути поділена на декілька стадій.

Першою стадією системного аналізу є визначення системи, її загальної мети (яка витікає з розгляду ролі системи в народногосподарської надсистемі) і критеріїв, що забезпечує подальший вибір оптимального шляху досягнення цієї загальної мети.

Вираження галузевого критерію в кількісній формі забезпечує можливість точного кількісного вираження цілей підсистем, критеріїв оцінки їх функціонування, а також формування, з одного боку, критеріїв оптимальності для усього взаємопов'язаного комплексу моделей планування і регулювання галузі, а з іншого боку - системи показників та важелів економічного регулювання. Іноді вдається сформулювати критерії тільки на якісному рівні.

Друга стадія системного аналізу полягає в побудові і аналізі дерева цілей. Це найбільш трудомісткий і результативний етап роботи. Побудова дерева цілей має доводитись до рівня задач, розв’язання яких вже не викликає принципових труднощів.

Третя стадія системного аналізу розвитку галузі починається з складання вичерпного плану заходів щодо досягнення цілей галузі. Ці заходи мають бути на нижньому рівні дерева цілей і відбираються за допомогою системи моделей розвитку галузі. Заходи можуть носити самий різний характер, тому для зручності класифікуємо їх по п'яти великих групах: 1) економічні; 2) адміністративно-правові; 3) в області вдосконалення управління; 4) в області капіталовкладень і будівництва; 5) в області науково-технічного прогресу і модернізації фондів.

Для забезпечення реальності здійснення цих заходів вони повинні бути згруповані також по ознаці компетентності урядових органів, міжвідомчого узгодження, даного міністерства, господарських організацій галузі.

Найбільш важливим і результативним угрупуванням заходів є їх розподіл по мірі ефективності. Ефективність розглядається по відношенню до досягнення цілей, сформульованих в дереві цілей, де, зокрема, досягнення певної економічної ефективності є однією з цілей. Розрахунку ефективності служить розрахункова обробка дерева цілей по відомому методу «Дельфі» або іншому. На основі експертних оцінок заходи групуються в логічній і тимчасовій послідовності і оформляються у вигляді стандартної моделі типу «ПЕРТ».

Наступним за системним аналізом, є діагноз, т, е, виявлення всього комплексу актуальних невирішених проблем, диспропорцій та їх причин. Мета діагнозу - специфікація системи, що розробляється, уточнення вимог до неї, підбір коштів, що використовуються в ній і методів і, що дуже важливо, створення організаційного плану послідовної побудови системи.

На відміну від системного аналізу, що являє собою переважно науково-теоретичне дослідження «кабінетного» типу, діагноз системи являє собою «польове» дослідження і базується на безпосередньому обстеженні об'єкта, він включає масове виявлення і аналіз думок працівників управління і вивчення поточної документації.

Системний аналіз і діагноз, як по задачах, так і по методах, взаємно доповнюють один одну і багато в чому взаємно переплітаються. У нижчих ланках управління господарством на підприємствах, у виробничих об'єднаннях переважаюче значення має діагностика, оскільки цілі цих об'єктів більш або менш ясні і стабільні, а об'єкти невеликі і спостерігаємі.

На вищих рівнях в галузях, секторах, економіці в цілому внаслідок складності цілей і проблем переважає системний аналіз. У масштабах економіки в цілому діагностика може мати тільки допоміжне значення для виявлення проблем міжвідомчих розбіжностей і перешкод до просування інформації, оскільки тут апарат управління практично неозорий.

Методологія діагностики за останні роки була відпрацьована для промислових підприємств і сформульована в основних рисах для організацій середньої ланки. Група, що здійснює обстеження і аналіз, повинна складатися з невеликого числа висококваліфікованих фахівців, абсолютно незалежних від керівництва організації, що обстежується, оскільки це є гарантією об'єктивності її висновків. У особистих бесідах або за допомогою анкетного методу група збирає масовий матеріал думки, пропозиції від працівників даної організації, її вищестоящих і підлеглих організацій і суміжників з наступних питань: про найближчі цілі і задачі організації, труднощі і недоліки в роботі, кошти їх усунення і заходи до досягнення цілей.

При цьому користуються стандартними запитувачами, пристосованими до особливостей галузі і рівня управління. Надзвичайно важливо забезпечення чистоти (в статистичному значенні) матеріалів, що отримуються, думки повинні бути незалежними, не пов'язаними концепціями і розпорядженнями, рівнозначними. Одержаний матеріал не є основою для безпосередніх висновків, а є скоріше початковою сировиною для ретельної і багатоетапної аналітичної переробки.

Результати аналізу на кожному послідовному етапі розробляються і фіксуються в наступних стандартних таблицях:

1. Виявлення головних областей аналізу.

2. Аналіз формулювань і розуміння цілей.

3. Аналіз взаємозв'язку заходів, що пропонуються щодо досягнення цілей.

4. Виявлення основних перешкод до досягнення цілей.

5. Відбір і оцінка комплексу заходів щодо вдосконалення технології, організації, економіки.

6. Відбір і оцінка заходів щодо вдосконалення інформаційної системи управління.

7. Послідовність реалізації заходів у вигляді мереженої моделі з обмеженням з ресурсів або графіка Ганта.

Переважна більшість інформації, яка може бути одержана при обстеженні, відноситься не до «хвороб» управління, а швидше до симптомів, в яких виявляється розлад інформаційної системи управління. Як правило, причини цих розладів усвідомлюються рідко, тому основна робота групи діагнозу полягає у встановленні цих причин. На основі аналізу матеріалів опитування визначається комплекс симптомів розладу управління в термінах «нестач управління»; на основі його аналізу виявляються розлади інформаційної системи в термінах кібернетичних систем і їх причини; відбираються інформаційні механізми управління; формулюються їх взаємозв’язані комплекси.

Діагностичний аналіз проблем управління макроекономікою загалом включає наступні основні етапи:

- виявлення проблем, управління на основі вивчення симптомів і дисфункцій міжгалузевих, територіально-виробничих, технологічних і функціональних комплексів і економіки в цілому;

- ідентифікація і опис проблем;

- побудова дерева проблем;

- виявлення першочергових проблем і виробіток рекомендацій по черговості їх рішення;

- відбір методів і коштів, вирішальних першочергові проблеми з оцінкою ефективності їх реалізації;

- уточнення дерева цілей, комплексів моделей і мережевого графіка створення інформаційної системи, розробленої на стадії системного аналізу;

- розробка організаційного проекту створення інформаційної системи.

Діагностика виконується по міжгалузевих, територіально-промислових, технологічних і функціональних комплексах народного господарства.

Результати діагностичного аналізу на народногосподарському рівні повинні включати: уточнений варіант дерева цілей і критеріїв розвитку народного господарства і пов'язані з ним дерева цілей міжгалузевих, територіально-виробничих, технологічних і функціональних комплексів; перелік основних проблем по кожному комплексу і їх зв'язок між собою і проблемами розвитку народного господарства загалом (дерево проблем); перелік і зв'язок основних дисфункцій по кожному комплексу, між собою і дисфункцій народного господарства загалом у виробничому і управлінському розрізах по основних областях діяльності; аналіз основних причин виникнення проблем і дисфункцій; конкретні рекомендації по вдосконаленню діючої системи планування і управління, згруповані по основних областях діяльності; проект організаційного плану науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідно-впроваджувальних робіт; уточнений варіант мережевого графіка створення системи.