Здавалка
Главная | Обратная связь

Пільги щодо акцизного податку.



Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. буде закріпляти з 1 січня 2004 р. такі види звільнення від акцизного збору.Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної тери­торії України. Акцизний збір не справляється з підакцизних то­варів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляєть­ся ПДВ у зв’язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, то­варів, що призначаються для переробки під митним контролем. В цьому разі акцизний збір треба включати до ціни відвантаже­ної продукції і сплата його до бюджету здійснюється у встанов­лені строки. Система звільнення від сплати податків під час ек­спорту виконує два завдання: а) проведення політики, яка спрямована на розширення експортного потенціалу держави; б) усунення пер Отже, щодо акцизного збору податкові пільги дещо скоро­чені і складають вищезазначені блоки системи пільг. Але, на нашу думку, необхідно звернути увагу на одну важливу особ­ливість пільг щодо акцизного збору. Можна виділити окремий своєрідний різновид податкових пільг — похідні. Особливістю цих пільг є інший порядок державних обмежень. За іншими видами податків податкові пільги стосуються всіх предметів оподаткування і їх обмеження встановлюється саме через си­стему пільг. Щодо акцизного збору перший рівень обмежень держави встановлюється ще на стадії закріплення вичерпного переліку підакцизних товарів, а податкові пільги застосовують­ся вже до цього обмеженого кола і, таким чином, пільгового переліку. Необхідно пам’ятати, що пільги щодо акцизного збо­ру стосуються саме сплати податку і не звільняють платника від обов’язку податкового обліку та звітності (у тому числі щодо пільгових товарів).

26 оформлення податкової звітності з акцизного податкуНа виконання п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс) ДПА України видала наказ від 24.12.2010 р. № 1030 «Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку» (набрав чинності з 04.02.2011 р.).Відповідно до цього наказу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду до органу ДПС за місцем реєстрації Декларацію акцизного податку (далі— Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Податкового кодексу.Згідно із зазначеною статтею Кодексу податкова декларація, розрахунок— це документ, який подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.Декларація подається платником акцизного податку до органу ДПС за місцем реєстрації платника за кожний звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді. Декларація, подана платником, приймається органами ДПС у разі дотримання умов, визначених статтями 48 та 49 Податкового кодексу, якими передбачено вимоги, обов'язкові для поданої Декларації.Форма Декларації включає загальну частину, що містить обов'язкові реквізити платника акцизного податку, та чотири розділи (А, Б, В, Г), які складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, а також додатки— розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку. Декларація також містить розділ, який заповнюється працівниками органу ДПС після її подання.На першій сторінці Декларації зазначаються її тип (звітна, звітна нова, уточнююча), звітний (податковий) період, за який подається Декларація, або звітний (податковий) період, що уточнюється (у разі подання Уточнюючої декларації), а також обов'язкові реквізити декларацій: найменування платника акцизного податку, код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, місцезнаходження (місце проживання) платника та органу ДПС, до якого вона подається, дата подання, ініціали, прізвище, реєстраційний номер облікової картки або серія та номер паспорта, підпис платника— фізичної особи або посадових осіб платника, засвідчений печаткою платника (за наявності). Також на першій сторінці зазначається вид платників податку, перелік яких визначено ст. 212 Податкового кодексу.

 

27 платники ПДФО

Означення в Податковому кодексі Закон України від 2003.05.22, № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”
162.1. Платниками податку є: 162.2. фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. 162.3. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності. 162.4. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статуса резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Кодексом), податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 162.5. Якщо фізична особа – платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. 2.1. Платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. 2.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності. 2.3. Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

28Обєкти ПДФО

Означення в Податковому кодексі Закон України від 2003.05.22, № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”
Стаття 163. Об’єкт оподаткування 163.1. Об’єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. 163.2. Об’єктом оподаткування нерезидента є: 163.2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; 163.2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Стаття 3. Об’єкт оподаткування 3.1. Об’єктом оподаткування резидента є: 3.1.1. загальний місячний оподатковуваний дохід; 3.1.2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; 3.1.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; 3.1.4. іноземні доходи. 3.2. Об’єктом оподаткування нерезидента є: 3.2.1. загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; 3.2.2. загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; 3.2.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

29 Використання податкової знижки щодо ПДФО.Визначення: ЗП – дохід у вигляді нарахованої (отриманої) заробітної плати; Б – база оподаткування податком на доходи фізичних осіб (р.10 додатка 8 податкової декларації), яка визначається шляхом зменшення річної суми отриманої заробітної плати на суму єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податкової соціальної пільги (ПСП) з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу ІV Податкового кодексу України, Б = ЗП – ЄСВ - ПСП; C – ставка податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 розділу ІV Податкового кодексу України; П – річна сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з одержаних фізичною особою доходів у вигляді заробітної плати, П = С х Б, як наслідок, С = П / Б; В – сума (вартість) витрат платника податку – резидента (р.11 додатка 8 податкової декларації), дозволених до включення до податкової знижки (рядок 09, але не більше рядка 10). ПЗ – сума податку на доходи фізичних осіб, розрахована за результатами проведення перерахунку (р.12 додатка 8 податкової декларації) в зв’язку з поданням декларації на отримання податкової знижки; Відповідно до вимог Податкового кодексу України сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку, визначається за формулою : ПЗ = П – (( Б – В ) х С) (1) Приклад: Заробітна плата (ЗП) за рік – 108000 грн. ПДФО (П) за рік (ставка 15%) – 15616,8 грн. ЄСВ за рік – 3888 грн. ПСП за рік – 0 грн. Сума витрат (В) – 5000 грн. ПЗ=15616,8 - ((108 000-3888-0-5000) х 15%) = 750 грн. У випадку, якщо доходи фізичної особи у вигляді заробітної плати впродовж року оподатковувались за ставками ПДФО як 15 % так і 17%, порядок використання ставки податку (С) у наведеній формулі не визначений. Шляхом підставлення значень аргументів у формулі (1), отримуємо спрощену формулу (2), в якій такий аргумент, як „ставка податку” не використовується: ПЗ = (В / ( ЗП – ЄСВ – ПСП )) х П (2)

ПЗ = (5000/(108 000-3888-0))х15616,8 = 750 грн. або ПЗ = В / ( Б ) х П Для проведення перерахунку необхідні наступні документи (відомості):а) довідка від працедавця (працедавців) про отриману заробітну плату, в якій відображено: - сума нарахованої заробітної плати, - сума утриманого із нарахованої заробітної плати єдиного соціального внеску, - сума податкової соціальної пільги, на яку впродовж року було зменшено заробітну плату для визначення бази оподаткування, - сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з нарахованої заробітної плати б) сума витрат платника податку, дозволена до включення до податкової знижки.

30Встановлення ставок з ПДФО.

Ставки ПДФО на 1.01.2013 р. регулює стаття 167. “Ставки податку” ПКУ в наступній редакції:167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. 167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; 167.5. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу.

 

 

 

 

 

 

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.