 |
|
Підсистема введення інформації.
ЛЕКЦІЯ № 3. ПІДСИСТЕМИ ГІС.
ПЛАН
1. Структура ГІС. Питання вибору базової карти ГІС. АКС – автоматизована картографічна система.
2. Підсистема введення інформації.
2.1. Введення графічної інформації в ГІС. Підсистема обробки зображень. Векторізація. Дігітайзери.
2.2. Введення атрибутивних даних у ГІС. Помилки введення даних. Редагування даних.
3. Підсистема збереження інформації. Бази і банки даних.
4. Підсистема обробки інформації та її аналізу. Підсистема «база знань».
5. Підсистема виведення. Блок видання карт.
Література по лекції.
1) Берлянт А. М. Картография: Учебник для ВУЗов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 356 с.
2) ДеМерс, Майкл Н. Географические информационные системы. Основы.: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 490 с.
3) Томлинсон, Роджер Ф. Думая о ГИС. Планирование географических информационных систем: руководство для менеджеров.: Пер. с англ. – М.: Дата+, 2004. – 330 с.
Структура ГІС. Питання вибору базової карти ГІС.
АКС – автоматизована картографічна система.
Структуру ГІС можна представляти у декількох виглядах:
· Як набір інформаційних (тематичних) шарів.
· Як взаємоузгоджені графічну (просторову) і атрибутивну (семантичну) частини інформації про певні об’єкти.
· Як набір певних підсистем, що забезпечують виконання певних операцій з геоданими.
При створенні прикладної ГІС для певного об’єкту (наприклад, ГІС «Чорне море» і т.і.), значну увагу приділяють вибору географічної основи і базової карти, яка є каркасом для подальшої прив’язки, суміщення і координування всіх даних, що надходять у ГІС, для взаємоузгодження інформаційних шарів і подальшого аналізу. У залежності від тематика і проблемної спрямованості ГІС у якості базових можуть бути обрані:
· карти адміністративно-територіального поділу;
· топографічні і загальногеографічні карти;
· кадастрові карти і плани;
· фотокарти і фотопортрети місцевості;
· ландшафтні карти;
· карти природного районування і схеми природних контурів;
· карти використання земель.
Можливими є і комбінація основ. У кожному конкретному випадку вибір і додаткова підготовка базової карти є центральним завданням етапа географо-картографічного обґрунтування ГІС.
Серцевину будь-якої ГІС складає автоматизована картографічна система (АКС) – комплекс приладів і програмних засобів, що забезпечують створення і використання карт у ГІС. Найважливішими підсистемами АКС можна назвати підсистему введення інформації, обробки і виведення інформації.
Підсистема введення інформації.
Введення даних у ГІС – процес послідовного внесення або експорту попередньо створених даних у ГІС у різних форматах (таблиці, текст, графіка тощо) для подальшого їх використання з врахуванням вимог апаратно-програмного забезпечення і мети конкретних досліджень.
2.1. Введення графічної інформації в ГІС можна виконати 2 шляхами:
· Використовувати попередньо створені векторні шари.
· Створювати нові з використанням космічних знімків, сканованих карт тощо.
Сканування – процес створення електронної фотокопії паперової карти (чи карти на інших носіях) або документа, у результаті якого отримуємо дані у растровому форматі. Скановані растрові зображення корисні в якості фону для векторних даних, так як забезпечують ефективний просторовий контекст і допомагають при інтерпретації даних.
Технологічний ланцюг переносу картографічної інформації з паперу у ГІС складається з декількох етапів: сканування і введення растру в комп’ютер; обробка (підготовка) растрів, їх корекція; векторізація; редагування; експорт у ГІС. Растри, що були відповідно оброблені, не обов’язково можуть бути експортовані у ГІС – вони можуть бути внесені в атрибутивні бази даних або заново роздруковані.