 |
|
Аудит виробничих запасів
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ І Звіт про виконання програми випускної практики
1.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.................. 5
1.2. Аналіз фінансових результатів діяльності......................................... 12
1.3.Звіт про виконання програми практики
1.3.1. Структура та функції бухгалтерії.............................................. 17
1.3.2. Аудит і контроль обліку грошових коштів.............................. 19
1.3.3. Аудит виробничих запасів......................................................... 25
1.3.4. Особливості обліку і аудиту власного капіталу........................ 30
1.3.5. Аудит фінансових результатів діяльності підприємства.......... 32
1.3.6. Управлінський внутрішньогосподарський облік...................... 34
РОЗДІЛ ІІ Індивідуальне завдання
2.1. Методи фінансування бюджетних установ......................................... 40
ВИСНОВКИ................................................................................................... 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 45
ДОДАТКИ
ВСТУП
Метою виробничої практики було, навчитися практичному застосуванню теоретичних знань, набутих при вивченні курсу "Бухгалтерський облік".
Завданням практики - ознайомитись з основами організації обліку в Черкаському державному бізнес-коледжі, а також ознайомитись з правилами організації бухгалтерського обліку. Вивчити документування операцій, документооборот, форми бухгалтерського обліку, що застосовуються в Черкаському державному бізнес-коледжі та функції і структуру бухгалтерського апарату.
Об'єктом проходження практики є Черкаський державний бізнес-коледж (ЧДБК).
Черкаський державний бізнес-коледж було створено в 2000 році, шляхом реорганізації Черкаського Модельного Центру підготовки та перепідготовки фахівців (наказ Міністерства освіти і науки України № 412 від 29.08.00 р.). Коледж є державним закладом, що підпорядкований Міністерству освіти і науки України (довідка № 23-3421 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видана 16.10.00 для здійснення освітньої діяльності, пов'язаної з наданням вищої освіти).
Головним завданням Коледжу є:
- провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну діяльність;
- забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство;
- формування соціальне зрілої, творчої особистості;
- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян;
- формування громадянської позиції, патріотизму, власноїгідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю
суспільства, держави і людства;
- забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги у стосунках між працівниками, викладачами та студентами;
- забезпечення в достатньому обсязі студентів необхідними засобами для продуктивної роботи та навчання.
За час проходження практики ознайомитись та опрацювати заключні етапи облікових робіт перед складанням річного звіту:
-вивчення нормативних актів по складанню річної бухгалтерської звітності;
-порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків в кінці року;
- вивчення порядку річного закриття рахунків; -методологія складання бухгалтерської звітності; -склад та методологія складання річної статистичної звітності;
-склад, методологія складання, термін подання податкової звітності;
-вивчення змісту приміток до фінансової звітності. Ознайомитись з методикою проведення аудиторської перевірки та її документальне оформлення в Черкаському державному бізнес-коледжі.
Провести аналіз фінансового стану коледжу, розрахувати показники платоспроможності, ліквідності та рентабельності, оборотності господарських засобів.
РОЗДІЛ 1 Звіт про виконання програми практики
1.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Свою практику я проходила у відділі "Бухгалтерія" Черкаського державного бізнес-коледжу. Черкаський державний бізнес-коледж було створено в 2000 році, шляхом реорганізації Черкаського Модельного Центру підготовки та перепідготовки фахівців (наказ Міністерства освіти і науки України № 412 від 29.08.00 р.). Коледж є державним закладом, що підпорядкований Міністерству освіти і науки України (довідка № 23-3421 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видана 16.10.00 для здійснення освітньої діяльності, пов'язаної з наданням вищої освіти).
Проте коледж почав функціонувати ще в 1966 році, як технічне училище при ВАТ «Азот». У 1994 році було виграно тендер, який проводився Міністерством освіти України на участь у спільному українсько-німецькому проекті зі створення двох імітаційних навчальних фірм в Україні. У 1995 році у відповідності з протоколом співробітництва між Міністерством освіти України і Федеральним Міністерством науки І освіти Федеративної Республіки Німеччини в Україні створюються дві імітаційні фірми -ум. Києві та м. Черкаси. При ВІТУ № 10 відкрито структурний підрозділ -Модельний навчальний центр з підготовки працівників для сфери підприємницької діяльності як експериментальний педагогічний майданчик Міністерства освіти України. Загальний розмір залучених інвестицій з Німеччини за 1995-1999 роки перевищив 200 000 німецьких марок. Нині Коледж має три навчальні корпуси, гуртожиток, корпус господарчо-допоміжних приміщень, стадіон та спортивне містечко. Територія становить понад 2 га. В Черкаському Державному бізнес-коледжі навчається 1250 студентів за 8-а спеціальностями.
Коледж - колективний член Українського союзу промисловців та підприємців. Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 412 від 29.08.2001 р. Черкаський державний бізнес-коледж входить до навчально-науково-виробничого комплексу "Перспектива" при Черкаському державному університеті їм. Б. Хмельницького, з допомогою якого впроваджено неперервна освіта студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", "бакалавр" (коледж) - "спеціаліст", "магістр" (університет) з усіх спеціальностей, які є в коледжі.
Впровадження прогресивних освітніх технологій, якісна підготовка спеціалістів, модернізація системи підготовки висококваліфікованих фахівців проявляється у впровадженні авторської науково-педагогічної технології фахівців для сфери підприємництва; викладачі коледжу тільки за 2002-2004 навчальний рік підготували більше ніж 50 авторських навчальних видань для студентів; створено надсучасні матеріальні бази навчально-тренувальної фірми (Офіс XXI століття); обладнано спеціалізовані лабораторії машинопису, програмування, комп'ютерного дизайну та комп'ютерних інформаційних технологій; працює інтернет-бібліотека.
Черкаський Державний бізнес-коледж готує фахівців за такими спеціальностями: "Дизайн"; "Облік і аудит"; "Бухгалтерський облік"; "Комерційна діяльність"; "Економіка підприємства"; "Іїрогамування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем"; "Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж", "Фінанси".
Черкаський державний бізнес-коледж є бюджетною установою. Всі доходи та видатки відображаються в кошторисі.
Кошторис виробництва - це підрахунок сукупних витрат підприємства за певний період, незалежно від того, віднесено їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Це означає, що суми кошторису виробництва та собівартості загального обсягу продукції кількісно не збігаються. Кошторис виробництва складається за економічними елементами.
Кошториси за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюється Законом України "Про Державний бюджет України" за
кодами відомчої класифікації 350 (у частині обслуговування державного боргу) та 351, не затверджуються.
Головними розпорядниками за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам Міністерству фінансів зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок.
Структурні підрозділи Мінфіну відстежують підготовку цих матеріалів головними розпорядниками.
Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис.
Кошторис складається з двох основних розділів: "Доходи" та "Видатки".
"Доходи" включають наступні пункти:
- надходження коштів із загального фонду бюджету;
- надходження коштів із спеціального фонду бюджету;
- у т.ч. - плата за послуги, що надаються бюджетними установами;
- інші джерела власних надходжень;
- інші надходження.
"Видатки" включають три основні групи:
- поточні видатки;
- капітальні видатки;
- нерозподілені видатки.
Поточні видатки:
- оплата праці працівників бюджетних установ;
- заробітна плата.
Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань за їх видами.
Виплати по тимчасовій непрацездатності
Допомога за тимчасовою непрацездатністю внаслідок трудового каліцтва або професіонального захворювання працюючого, зокрема й не члена профспілки, видається у розмірі 100% заробітку залежно від стажу роботи. Допомога нараховується із фактичного заробітку працюючого визначенням середньоденної заробітної плати з розрахунку двох попередніх місяців щодо місяця захворювання з добавкою середньорічних премій за попередній рік. Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, вказаних у листку непрацездатності.
Нарахування на заробітну плату
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. Премії те заохочення, пов'язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо на підприємствах. Усі працівники мають право на щорічну оплачувану відпустку. Середній заробіток для оплати відпустки розраховують, виходячи Із заробітку за 12 останніх місяців, що передували місяцю виходу у відпустку. Ця суме ділиться на 12. Отриманий середньомісячний заробіток ділиться нг середньомісячну кількість робочих днів протягом року. Отриманні середньомісячний заробіток перемножується на число днів відпустки.
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інш видатки
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
Медикаменти та перевязувальні матеріали
М’який інвентар та обмундурування
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
Оренда та експлуатаційні послуги (Об'єктом оренди є: будь-яке нерухоме та рухоме майно, що належить до основних фондів, у тому числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка тощо)
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання (Витрати на поточний ремонт є постійними і відносно рівномірними протягом експлуатаційного періоду засобів праці).
Послуги зв'язку
Оплата інших послуг та інші видатки
Видатки на відрядження
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
Оплата теплопостачання
Оплата водопостачання і водовідведення
Оплата електроенергії
Оплата природного газу
Оплата інших комунальних послуг
Оплата інших енергоносіїв
Дослідження і розробки, державні програми
Субсидії і поточні трансферти
Поточні трансферти населенню
Виплата пенсій і допомоги
Стипендії
Інші поточні трансферти населення
Капітальні видатки:
Придбання основного капіталу
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування Капітальне будівництво (придбання)
Будівництво (придбання) житла
Інше будівництво (придбання)
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація
Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду
Капітальний ремонт - періодичне відшкодування нормального фізичного спрацювання конструктивних елементів засобів праці й максимально можливе відновлення первинних техніко-експлуатаційних параметрів з допомогою повного розбирання об'єкта, що ремонтується, заміни спрацьованих деталей новими чи відновленими, його наступного складання і короткого після ремонтного випробування
Капітальний ремонт та реконструкція інших об'єктів
Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури
Придбання землі і нематеріальних активів
Капітальні трансферти
Капітальні трансферти населенню
Нерозподілені видатки
Динаміку я розраховувала по кошторису використовуючи такі ДОДАТКИ А, Б, В. В таблиці 1 по надходженням коштів, в табл. 2 по видаткам.
Стуктура також розраховується по кошторису. Таблиця 3 -надходходження коштів, табл. 4 - по видаткам.
Таблиця 1.
Динаміка кошторису
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне(+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006-2005 | 2007-2006 | 2006-2005 | 2007-2006 | ||||
| Надходження коштів із загального фонду бюджету | 131,2181 | 110,7718 | |||||
| Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч. | 150,2741 | 156,5153 | |||||
| Надходження усього: | 138,0639 | 128,6583 |
Таблиця 2.
Динаміка кошторису
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006-2005 | 2007-2006 | 2006-2005 | 2007-2006 | ||||
| Поточні видатки | 138,2316 | 131,2228 | |||||
| Капітальні видатки | -35000 | 134,9206 | 79,41176 | ||||
| Видатки та надання кредитів усього | 138,0639 | 128,6583 |
Таблиця 3.
Структура кошторису
| Показники | 2005р. | Структура % | 2006р. | Структура % | 2007р. | Структура % |
| Надходження коштів із загального фонду бюджету | 64,08 | 60,90 | 52,43 | |||
| Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч. | 35,92 | 39,10 | 47,57 | |||
| Надходження усього: |
Таблиця 4.
Структура кошторису
| Показники | 2005р. | Структура % | 2006р. | Структура % | 2007р. | Структура % |
| Поточні видатки | 94,94 | 95,05 | 52,43 | |||
| Капітальні видатки | 5,06 | 4,95 | 47,57 | |||
| Видатки та надання кредитів усього |
1.2. Аналіз фінансових результатів діяльності
Бухгалтерський баланс (ДОДВАТОК Г, Д, Е) є найбільш інформативною формою для аналізу й оцінки фінансового стану підприємства, установи.
Дослідження бухгалтерського балансу дає можливість: одержати значний обсяг інформації про установу; визначити ступінь забезпеченості установи власними оборотними коштами; встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів; оцінити загальний фінансовий стан установи навіть без розрахунків аналітичних показників.
Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.
Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл дохіду. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях бухгалтерського балансу.(Табл. 5, 6)
Варіантом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), при якому кожна позиція звітності порівнюється з рядом попередніх періодів, і визначається тренд, тобто основна тенденція динаміки показника, очищена від випадкових впливів і індивідуальних особливостей періодів. Цей аналіз носить перспективний прогнозний характер.
Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів. (Таблиця 7, 8)
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і Пассиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.
Таблиця 5.
Горизонтальний аналіз активу балансу
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2007-2006 | 2008-2007 | 2006-2005 | 2007-2006 | |
| І. Необоротні активи | |||||||
| Матеріальні активи: | |||||||
| залишкова вартість | -7435 | 109,66 | 58,14 | ||||
| Основні засоби: | |||||||
| залишкова вартість | 104,67 | 121,14 | |||||
| Інші необоротні активи | 128794,72 | 139959,02 | 40203,72 | 11164,30 | 145,38 | 108,67 | |
| II. Оборотні активи | |||||||
| Матеріали і продукти харчування | 15549,08 | 51239,81 | -15846,92 | 35690,73 | 49,53 | 329,54 | |
| Малоцінні та швидко зношувані предмети | 408146,11 | 421362,37 | -6833,89 | 13216,26 | 98,35 | 109,24 | |
| Розрахунки з розпорядниками, підрядни-ками за виконані роботи й надані послуги | -480 | ||||||
| Розрахунки із податків та платежів | -93 | ||||||
| Розрахунки із страхування | 2435,37 | -790 | 2435,37 | ||||
| Розрахунки за іншими операціями | 225,30 | 420,73 | -225,70 | 195,43 | 49,96 | 186,74 | |
| Рахунки в казначействі спеціального фонду | 244745,06 | 251601,56 | 160950,06 | 6856,50 | 292,08 | 102,8 | |
| Інші розрахунки в казначействі | 5,00 | 5,00 | 5,00 | ||||
| БАЛАНС | 3463302,27 | 4085151,86 | 301399,27 | 621849,59 | 109,53 | 117,96 |
Таблиця 6
Горизонтальний аналіз пасиву балансу
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2007-2006 | 2008-2007 | 2007-2006 | 2008-2007 | |
| І. Власний капітал | |||||||
| Фонд у необоротних активах | 2794631,72 | 3358087,02 | 164713,72 | 563455,30 | 106,26 | 120,16 | |
| Фонд малоцінні та швидкозношувані предмети | 408146,11 | 421362,37 | -6833,89 | 13216,26 | 98,35 | 103,24 | |
| Результат виконання кошторису за загальним фондом | -83357 | -61556,51 | -91447,15 | 21800,49 | -29890,64 | 73,85 | 148,56 |
| Результат виконання кошторису за спеціальним Фондом | 285520,65 | 385379,15 | 144527,65 | 99858,50 | 202,51 | 134,97 | |
| II. Забов'язання | |||||||
| Розрахунки з розпорядниками, підрядниками за виконані роботи й надані послуги | -5167 | ||||||
| Розрахунки із податків та платежів | |||||||
| Розрахунки із страхування | |||||||
| Розрахунки із заробітної плати | |||||||
| Розрахунки зі стипендіями | |||||||
| Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками | |||||||
| Розрахунки за іншими операціями | 36560,27 | 11770,47 | 36560,27 | -24789,80 | 32,19 | ||
| Розрахунки за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей | -54203 | ||||||
| БАЛАНС | 3463302,24 | 4085151,86 | 301398,24 | 621849,622 | 109,53 | 117,96 |
Таблиця 7
Вертикальний аналіз активу балансу
| Показники | 2006р. | Структура % | 2007р. | Структура % | 2008р. | Структура % |
| І. Необоротні активи | ||||||
| Матеріальні активи: | ||||||
| залишкова вартість | 0,512 | 0,513 | 0,253 | |||
| Основні засоби: | ||||||
| залишкова вартість | 79,86 | 76,46 | 78,523 | |||
| Інші необоротні активи | 2,802 | 128794,72 | 3,719 | 139959,02 | 3,426 | |
| II. Оборотні активи | ||||||
| Матеріали і продукти харчування | 0,993 | 15549,08 | 0,449 | 51239,81 | 1,254 | |
| Малоцінні та швидко зношувані предмети | 13,12 | 408146,11 | 11,785 | 421362,37 | 10,314 | |
| Розрахунки з розпорядниками, підрядниками за виконані роботи й надані послуги | 0,015 | |||||
| Розрахунки із податків та платежів | 0,003 | |||||
| Розрахунки із страхування | 0,025 | 2435,37 | 0,06 | |||
| Розрахунки за іншими операціями | 0,014 | 225,30 | 0,007 | 420,73 | 0,01 | |
| Рахунки в казначействі спеціального фонду | 2,65 | 244745,06 | 7,067 | 251601,56 | 6,159 | |
| Інші розрахунки в казначействі | 5,00 | 0,0001 | 5,00 | 0,000001 | ||
| БАЛАНС | 3463302,27 | 4085151,86 |
Таблиця 8
Вертикальний аналіз пасиву балансу
| Показники | 2006р. | Структура % | 2007р. | Структура% | 2008р. | Структура % |
| І. Власний капітал | ||||||
| Фонд у необоротних активах | 83,175 | 2794631,72 | 80,693 | 3358087,02 | 82,202 | |
| Фонд малоцінні та швидкозношувані предмети | 13,12 | 408146,11 | 11,785 | 421362,37 | 10,315 | |
| Результат виконання кошторису за загальним фондом | -83357 | -2,636 | -61556,51 | -1,777 | -91447,15 | -2,239 |
| Результат виконання кошторису за спеціальним фондом | 4,459 | 285520,65 | 8,244 | 385379,15 | 9,434 | |
| II. Забов'нзання | ||||||
| Кредиторська заборгованість | ||||||
| Розрахунки з розпорядниками, підрядни-ками за виконані роботи й надані послуги | 0,163 | |||||
| Розрахунки із податків та платежів | ||||||
| Розрахунки із страхування | ||||||
| Розрахунки із заробітної плати | ||||||
| Розрахунки зі стипендіями | ||||||
| Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками | ||||||
| Розрахунки за іншими операціями | 36560,27 | 1,056 | 11770,47 | 0,288 | ||
| Розрахунки за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей | 1,714 | |||||
| БАЛАНС | 3463302,24 | 4085151,86 |
1.3. Звіт про виконання практики
1.3.1. Структура та функції бухгалтерії Черкаського державного бізнес-коледжу
Бухгалтерія - структурний підрозділ підприємства, що здійснює бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності підприємства.
Бухгалтерію очолює головний бухгалтер, безпосередньо підпорядкований директору коледжу.
Головний бухгалтер призначається та звільняється директором коледжу.
Усі працівники бухгалтерії повинні мати навички роботи з персональним комп'ютером.
Працівники бухгалтерії повинні досконало володіти правилами документообігу та бухгалтерським обліком. Бухгалтерія у своїй діяльності керується:
- чинним законодавством України;
- Статутом та Установчим договором підприємства;
- Наказами та детективними матеріалами керівництва підприємства;
- Правилами внутрішнього розпорядку;
- Інструкцією з бухгалтерського обліку та звітності в Україні.
Основні завдання та функції:
1 .Основними завданнями та функціями бухгалтерії є ведення та контроль фінансово-господарської роботи підприємства.
2. Для виконання вказаних завдань на бухгалтерію покладаються такі функції:
- вести облік та заповнювати бухгалтерські документи;
- вести облік фінансів підприємства;
- вести облік руху товарно-матеріальних цінностей на підприємстві;
- вести облік руху основних засобів та МТТТП:
- вести облік амортизаційних відрахувань;
- вести облік банківських та касових розрахунків;
- вести облік реалізації товарів, робіт та послуг;
- вести облік за розрахунками з підзвітними обов'язками, постачальниками, дебіторами та кредиторами, по оплаті праці
- складати звіти підприємства;
- своєчасно складати та подавати бухгалтерську звітність до Державної податкової адміністрації;
- проводити звіру з роботою інших відділів.
Організаційну структуру відділу «Бухгалтерія» наведено на Додатку Є. Головним бухгалтером підприємства, який відповідає за роботу всього відділу та організовує її є Гензерська Ольга Олександрівна.
Заступником головного бухгалтера та ,бухгалтер по розрахункам по забобітній платі є Вовк Зоя Леонідівна. Бухгалтер. Функції бухгалтера по основним засобам виконує Данілішина Світлана Петрівна, а функції бухгалтера по нарахуванню степендії виконує Куценко Наталія Володимирівна. Економістом є Мариненко Тетяна Вікторівна.
Також у бухгалтерії працює Кобець Валентина Петрівна, яка є працівником відділу кадрів.
1.3.2. Аудит і контроль обліку грошових коштів
Кожна бюджетна установа або організація та Черкаський державний бізнес-коледж для здійснення своєї діяльності має у своєму розпорядженні грошові кошти. Рух грошових коштів, який відбувається в процесі діяльності, може здійснюватись як у готівковій, так і у безготівковій формах.
Операції, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, називаються касовими операціями. Облік касових операцій ЧДБК здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України від 19.02.2001 р. № 72 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до цього Положення, кожна установа, підприємство та організація для здійснення розрахунків готівкою повинні мати касу.
Каса - це приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей та касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Відповідальність за обладнання каси, доставку та зберігання коштів несуть керівники підприємств та установ.
Касир - це матеріально відповідальна особа, на яку покладено функції щодо видачі-приймання готівки.
Призначення на посаду касира відбувається на підставі наказу керівника установи, який одночасно із зарахуванням на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його з Положенням № 72.
Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. При цьому касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. В установах та організаціях, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника і з ним на період відсутності касира укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
У випадку раптової відсутності касира на роботі (у зв'язку з хворобою тощо) цінності, що перебувають у нього під звітом, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або у присутності комісії, яку з цією метою призначає керівник установи. За результатами перерахування цінностей і передачі їх касиру складається акт за підписами осіб, що були при цьому присутні.
В ЧДБК, де штатним розписом не передбачена посада касира, виконання його обов'язків може бути покладене, відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
В установах або організаціях, які мають відокремлені підрозділи або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплату праці, виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, стипендій та премій можуть проводити за письмовим наказом керівника інші, крім касира особи, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність і на яких накладаються обов'язки, які встановлені для касира. Установи та організації можуть мати у касі готівку лише в межах лімітів залишку.
Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі на кінець робочого дня, який встановлюється установою банку.
Ліміти залишків готівки в касі установам, які перейшли на казначейську форму фінансування і не мають відкритих поточних рахунків у національній валюті в установах банків, встановлюються органами Державного казначейства.
Державному казначейству України та його територіальним підрозділам ліміт каси встановлюється установами Національного банку, у яких відкриті консолідовані бюджетні рахунки цих органів, за погодженням з їх керівниками. Органи Державного казначейства подають до установ Національного банку загальну заявку-розрахунок щодо органу казначейства
та підприємств, установ та організацій, що ними обслуговуються. Зазначені органи казначейства згідно із загальною заявкою-розрахунком у межах встановленого ліміту повідомляють розміри лімітів каси підприємствам, установам і організаціям, які вони обслуговують. Ліміт каси протягом року може бути змінений органами Державного казначейства України. Якщо установа фінансується через єдиний казначейський рахунок і має поточний рахунок в інших установах банків, то ліміт залишку готівки в касі в такій установі встановлюється тією установою банку, де відкрито її поточний рахунок, на підставі відповідної заявки-розрахунку з відображенням у ній показників, що мають враховувати сумарні касові обороти установи.
Уся готівка понад ліміт повинна здаватись до установи банку, а саме в «Укргазбанк».
Понадлімітна готівка ЧДБК може зберігатись у касі у випадку, якщо вона була отримана з метою виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, компенсацій, допомоги, коштів на відрядження тільки протягом трьох робочих днів. Після закінчення цього терміну невикористані за призначенням кошти підлягають поверненню до установи банку.
Для наявності, руху і залишків готівки в касі використовується активний рахунок ЗО "Каса", до якого відкриваються наступні субрахунки:
301 "Каса в національній валюті";
302 "Каса в іноземній валюті".
Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних листів (другий примірник касової книги) і доданих до них документів. Залишок і надходження грошових коштів відображають за дебетом рахунка 30 "Каса", а видану готівку - за кредитом.
Кожний день у бухгалтерії ЧДБК на підставі звітів касира складається меморіальний ордер № 1 (накопичувальна відомість за касовими операціями (ф. № 380 (бюджет)) для того, щоб систематизувати обороти по касі за поточний місяць.
Якщо касові операції здійснюються в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери складаються окремо для кожного виду валют та нумеруються, відповідно № 1-1, № 1-2 тощо.
На рис. 1 представлена схема обліку касових операцій.
 |
Рис. 1. Схема обліку касових операцій
Наприкінці місяця у меморіальному ордері № 1 підраховують надходження І витрачання готівки та визначають на 1-е число наступного місяця залишок коштів у касі, який повинен бути тотожним такому ж показнику у касовій книзі.
Підсумкові дані записують у книгу Журнал-Головна.
Аудит каси проводять у такій послідовності: інвентаризація каси, перевірка дотримання Положення проведення касових операцій, документальна перевірка прибуткових і видаткових касових операцій.
Під час документальної перевірки касових операцій аудитор використовує такі документи:
• № КО-1 касовий ордер";
• № КО-2 "Видатковий касовий ордер";
• № КО-3 і КО-За реєстрації прибуткових і видаткових касових документів";
• №КО-4 "Касова книга";
• № КО-5 "Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей11, документи безордерного оформлення приймання і видачі грошей, облікові регістри, Головку книгу і баланси на відповідні дати за рахунком ЗО "Каса" тощо.
Як правило, перевірка каси проводиться не рідше одного разу на квартал. Оперативний контроль за залишком грошей у касі здійснюється на підставі звітів касира.
Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зі ставленням даних про одержання в банку грошей з даними про їх витрачання. Для цього використовують далі звітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка ЗО "Каса" і журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.
Чекові книжки, корінці використаних чеків і невикористані чеки мають зберігатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з написом слід зберігати підклеєними до корінців чеків.
Забороняється: довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який одержує за чеками готівку в банку, а також підписувати незаповнені чеки; виписувати чеки на пред'явника.
Об'єктом контролю аудитора можуть бути операдії з переказами грошей з рахунка в банку на рахунки в Ощадбанк, тому що вони можуть бути пов'язані з передачаю грошей підставним особам, з крадіжками коштів
Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті", слід встановити, чи відповідають залишки коштів, відображені у виписці банку, залишку коштів, який значиться за обліком; повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів; правильність операцій і справжність банківських виписок і первинних документів, правильність кореспонденції рахунків за операціями на поточних рахунках в іноземній валюті й записів у облікових регістрах. Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки, що надійшла на адресу підприємства, установи.
Ретельно вивчають обгрунтованість списання грошей з рахунків установ, олрганізацій в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.
Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з'ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.
Під час перевірки операцій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку.
Джерелами ревізії є прибуткові й видаткові касові ордери з прикладеними до них документами; звіти касира (касові книги); касові чеки й контрольні касові стрічки; повідомлення банку про встановлений ліміт готівки в касі; журнал-ордер № 1, відомість № 1; чекові книжки, корінці використаних чеків, анульовані чеки, машинограми тощо. Щодо коштів у дорозі: журнал-ордер № 3, відомість № 3 прикладені до них документи та машинограми.
Аудит виробничих запасів
Основою господарської діяльності установи є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) (рахунки класу 2 „Запаси"). Аудитор керуєтьс Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Об'єктами аудиту є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.
Аудит матеріальних цінностей доцільно починати з інвентаризації, яку проводять силами і коштами установи під наглядом аудиторів. Перед початком інвентаризації матеріальної відповідальна особа складає звіт (виробничий, матеріальний, товарний, товарно-грошовий) і дає відповідну розписку. Один примірник звіту матеріально відповідальна особа здає в бухгалтерію підприємства, другий — аудитору.
Інвентаризаційна комісія приступає до перевірки наявності матеріальних цінностей. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує результати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості. Якщо на об'єкті, де проводять інвентаризацію, облік ведеться у кількісно вираженні, то у порівнювальну відомість записують тільки ті матеріальні цінності, за якими виявлені відхилення від облікових даних, решту записують одним рядком на загальну суму.
Аудитор перевіряє правильність складання порівнювальної відомості й відповідність записів, внесених у неї бухгалтерією, даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 1994 р. № 69.
Після інвентаризації аудитори переходять до перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей. Джерелами перевірки є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності та руху матеріальних цінностей, звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами, регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків із постачальниками тощо.
Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів). Поряд із тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються матеріальні цінності. Виявлені розходження є результатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 631 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками", за дебетом якого відображається оплата боргу постачальнику за доставлені матеральні цінності, за кредитом - їх надходження (оприбуткування). Протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьому рахунку не повинно бути, за винятком вартості оплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі складів постачальників. За такими операціями на рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" може утворитися дебетове сальдо, яке наприкінці місяця перераховується з цього рахунка в дебет рахунка 239 "Інші матеріали" без оприбуткування їх на склади. На початок наступного місяця ці суми сторнуються і числяться в поточному обліку як дебіторська заборгованість за рахунком 631, поки матеріали не будуть прийняті й оприбутковані матеріально відповідальними особами.
Такі суми аудитор перевіряє кожну окремо. За документами, прикладеними до виписок банку, встановлюють дату оплати розрахункових
документів постачальників і назву цінностей. За матеріаль ними звітами наступного місяця перевіряють повноту їх оприбуткування. Якщо матеріальні цінності не оприбутковані, з'ясовують нормативний термін перебування їх у дорозі та яку роботу проведено установою щодо їх розшуку.
За авансами, виданими під поставку матеріальних цінностей, виставлених акредитивами, векселями встановлюють повноту оприбуткування цінностей і з'ясовують, чи не минули строки поставки матеріалів, виясняють причини затримки надходження їх.
Основними документами для оприбуткування матеріальних цінностей є супровідні документи постачальників, прикладені до, звітів матеріально відповідальних осіб: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості, приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей внутрішні документи (приймальні акти, прихІдні накладні) звіряються із супровідними документами постачальників.
Правильна оцінка матеріальких цінностей залежить від організації і постановки їх аналітичного і синтетичного обліку Тому під час аудиторської перевірки з'ясовують, чи ведеться облік на рахунку 20 „Виробничі запаси" у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням, номенклатурним номером.
Під час дослідження документів застосовують логічну, нормативно правову, зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступав до аналізу списання матеріальних цінностей.
Насамперед слід встановити відповідність даних складського обліку даним синтетичного обліку за рахунком 20 "Виробничі запаси", для чого загальний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця звіряють із залишками на кінець місяця, показаними у відомості обліку матеріальних цінностей, товарів і тари.
Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво використовують нагромаджувальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів.
Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження гатунку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утвореннюваних залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.
Перевірка обгрунтованості встановлених норм витрачання матеріалів може бути проведена за допомогою контрольного запуску сировини і допоміжних матеріалів у виробництво (експерименту), процедуру якого комісія оформляє спеціальним актом.
Під час перевірки операцій з матеріалькими цінностями аудитор може натрапити на такі аномальні явища (відхилення від норм), як; завищення або заниження норм витрачання матеріалів; недоліки в обліку; неправильний залік пересортиці матеріальних цінностей; безпідставні претензії до постачальників; відсутність оперативного контролю за вимоканням договорів на постачання і відпуск матеріальних цінностей; відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб; недотримання правил зберігання товарно-матеріальних цінностей і охорони; дописки товарно-матеріальних цінностей в описи; заниження залишку товарів у описах; завищення цін на товари; крадіжки, підробка документів, привласнення.
Для виявлення вищевказаних аномалій застосовують такі прийоми і способи аудиторських процедур: інвентаризацію; контрольне порівняння фактичних залишків товарів із даними останньої інвентаризації; контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво; контрольний обмір; зіставлення (порівняння) документальних даних; зустрічну перевірку квитанцій, накладних на закупівлю матеріальних цінностей; переоцінку й уцінку товарів; контроль за використанням доручень на одержання товарів; вибіркові перевірки; перевірки правильності розрахунків природного убутку товарно-матеріальних цінностей тощо.
Послідовність аудиту матеріальних цінноетей така:
-— Інвентаризація матеріальних цінностей.
— Аудит прибуткових і видаткових документів.
— Звіти матеріально відповідальних осіб.
— Регістри аналітичного обліку,
— Головка книга.
— Фінансова звітність.
1.3.4. Особливості обліку та аудиту власного капіталу
У бюджетних установах під власним капіталом розуміють сукупність фондів необоротних активів І МШП бюджетної установи та результатів діяльності. Загалом це частина активів, що забезпечує функціонування та нормальний ритм роботи із здійсненням основних функцій бюджетною установою. Власний капітал виступає гарантом організації бюджетної установи.
Таким чином величина власного капіталу бюджетних установ є сумою вартісного вираження фондів (необоротних активів, МШП, незавершеного капітального будівництва) і результату виконання кошторисів. Тому надалі йтиметься про облік фондів і результатів діяльності, які є вираженням власного капіталу бюджетних установ.
Фонди необоротних активів і МШП характеризують стан та ступінь придатності засобів для використання установою, а також вказують на характер фінансування видатків бюджетних установ.
Основою ведення бухгалтерського обліку фондів і результатів діяльності бюджетних установ є первинні документи. Спеціальних документів для фіксації господарських операцій з власним капіталом не передбачено, тому підставою для відображення змін фондів і результатів діяльності є інші документи (рис. 2).
Операції з обліку фондів відображають у меморіальних ордерах № 9, 10 та інших. Аналітичний облік фондів ведуть у картках за джерелами формування і напрямами їх зменшення.
Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються в бюджетних установах, дозволяє одержати достовірну інформацію про стан необоротних активів, вартість МШП, які належать установам (за допомогою оцінки величини фондів у оборотних активах та у малоцінних і швидкозношувальних предметах), результати виконання кошторисів, а також про зміну вартості активів.
Рис. 2 Документування обліку фондів і результатів діяльності
1.3.5. Аудит фінансових результатів діяльності підприємства
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, установ - це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій тощо.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання — показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартостаі основних засобів і оборотних коштів визначає загальчу рентабельчість підприємства, установи.
Завданнями аудиту фінансових результатівє: оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.
На підставі даних бухгалтерського обліку ЧДБК складає фінансову звітність, що є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад, і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової
звітності".
Фінансова звітність ЧДБК являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку, містить інформацію про фінансовий стан товариства, результати діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи: трудовий колектив, власники, органи статистики, тощо.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на проміжну (квартальну, піврічну) та річну. Фінансова звітність товариства включає:
— Баланс (ф. № 1); (ДОДАТКИ Г, Д, Е)
— Звіт про фінансові результати (ф. № 2); (ДОДАТКИ Ж, З, К )
— Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); (ДОДАТКИ Л, М, Н )
— Звіт про власний капітал (ф. № 4).
Баланс (форма № 1) є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан установи. Форма балансу і порядок його заповнення визначаються П(С)БО 2 „Баланс". На ЧДБК метою складання балансу є надання користувачам звітності повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан товариства, на певну дату.
Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати". Звіт про фінансові результати надає користувачам точну інформацію про доходи, витрати, прибутки та збитки діяльності ЧДБК.
Правильність, порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів регулює П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів". Ця форма звітності надає інформацію про зміни, які відбулися у грошових коштах товариства та їх еквівалентах за звітний період.
Зміст і форма Звіту про власний капітал та вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал". Бухгалтерія складає цю форму звітності для того щоб висвітлити зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.
1.3.6.У правлінський внутрішньогосподарський облік
Враховуючи те, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік представляє собою систему збирання і оброблення інформації про діяльність організації для внутрішних користувачів у процесі управління організацією, зміст предмета управлінського обліку розкривають об'єкти, які можна об'єднати у дві групп:
1) виробничі ресурси організації;
2) господарські процеси та їх результати, що виражають напрям діяльності організації.
До складу виробничих ресурсів входить:
-засоби праці;
-предмети праці;
-трудові ресурси.
Засоби праці — речі, за допомогою яких робоча сила впливає на предмети праці з метою одержання продукту праці (будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби та ін.), які забезпечують необхідні умови для здійснення господарських процесів.
Особливу увагу приділяють забезпеченності організації засобами праці та ефективності їх використання.
Предмети праці — речі, на які впливає робоча сила за допомогою засобів праці з метою одержання продукту праці.
Окрему увагу приділяють забезпеченості організації предметами праці та ефективності їх використання.
Характерним для предметів праці є одноразове і повне їх споживання у виробничому процесі, що супроводжується перенесенням їх вартості до собівартості виготовленої підприємством, організацією продукції.
Трудові ресурси — наявний трудовий потенціал підприємства та структурних підрозділів у розрізі кваліфікаційних груп.
Особливу увагу приділяють забезпеченності підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання.
Другу групу об'єктів предмета управлінського обліку становлять господарські процеси, які поділяються на:
— постачальницко-заготівельний процес;
— виробшничий процес;
— процес реалізації та визначення фінансових результатів.
Постачальницько-заготівельнкій процес передбачає закупівлю установою, підприємством засобів і предметів праці. Об'єктами управлінського обліку в процесі постачання виступають витрати на придбання основних засобів (машин, обладнання та ін.) і виробничих запасів, прогнозування динаміки витрат з урахуванням цінових коливань на ринку, розрахунки можливих варіантів зменшення закупівельних цін на виробничі ресурси із зростанням потужностей підприємства, обгрунтування доцільності й можливостей забезпечення суб'єкта господарювання предметами праці власного виробництва та ін.
Виробничий процес передбачає взаємодію засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів підприємства, установ в процесі створення продукції виконання робіт та надання послуг. Об'єктами управлінського обліку в процесі виробництва виступають виробничі витрати, а також калькулювання собівартості за змінними витратами, що дає можливість забезпечити керівництво інформацією про мінімальні витрати, які необхідно відшкодувати при реалізації продукції. Велика увага звертається на дослідження причин відхилень фактичних витрат від стандартних витрат, а також дослідженню змін у структурі як виробничих витрат, та витрат підприєм