 |
|
Мета: вивчення ігрових вподобань. Аналізується взаємозв’язок гри з правилами, діями чи суспільною поведінкою, характер логіки дій, визначається рівень розвитку гри.
Проведення досліждення. Індивідуально спілкуються з дітьми 2-7 років по таких питаннях:
1. Чи любиш ти грати? Де тобі найбільше подобається грати: вдома, в групі, на прогулянці? Чому?
2. В які ігри ти граєш? В які ігри ти любиш найбільше грати і чому? В які ігри ти б хотів грати?
3. Що ти робиш в іграх? Що ти найбільше любиш робити в іграх і чому? Що б ти хотів робити в іграх?
4. Ким ти буваєш в іграх? Ким ти найчастіше за все буваєш в іграх і чому?
5. Ким ти любиш бути в іграх і чому? Ким би ти хотів бути?
6. Які у тебе є іграшки? Які з них улюблені і чому? Як ти з ними граєш? В які ігри? Які іграшки ти б хотів мати і чому? Як би ти з ними грав?
7. З ким ти найчастіше граєш і чому?
У опитуванні необхідно домагатися розгорнутих відповідей та їх пояснень. Дитині можуть пропонуватися не всі питання, а вибірково. Відповіді дітей зіставляють зі спостереженням за грою дитини. За результатами методики робляться висновки про передбачувані і реально бажані ролі, сюжети та діі з іграшками.
Особливості ігрової діяльності дошкільників із ЗПР психогеного генезу.
Аналіз спостереження за дітьми дошкільного віку із ЗПР психогеного генезу. Спостереження проводилось у звичайній для дітей обстановці групової кімнати з веденням фотозапису поведінки, діалогів, виконуємих ролей і т.п. у чотирьох групах для дітей із ЗПР: I група-4 дитини із ЗПР психогеного генезу, II-3, III-5, IV-3 дитини.
Стенограма спостереження у першій групі
Діти повертаються у групову кімнату після музичного заняття. Вихователь звердається до дітей: «Діти, тепер можете пограти за власним бажанням». Діти розходяться по кімнаті і починають грати по одинці або об’єднуючись у підгрупи. Чотири хлопчики об’єднуються для спільної гри. Один із них достає із обох кишень штанів п’ять маленьких фігурок чоловічків із гри LEGO і мовчки роздає по одній товаришам, дві залишає собі. Хлопці сідають на килим і починають грати кожен із своєю іграшкою, не взаємодіючи між собою і не використовуючи інші іграшки. Дослідник запитує кожного: «Ким є твій чоловічок і що він робить?» Один відповів, що це поліцейський і він летить на іншу планету. Другий, почувши цю відповідь, сказав, що в нього теж поліцейський тільки він летить до магазину, два інших відповіли, що іх человічки просто тут ходять.
Стенограма спостереження у другій групі
Після заняття з малювання вихователь пропонує дітям пограти. Три хлопчики починають грати на килимі дерев’яними кубиками кожен сам по собі: один багаторазово будував, руйнував і знову будував башню, інший перекладав кубики із коробки у коробку, потім висипав іх і знову складав, а третій «возив» кубик-«машину» по ковдрі. На запитання дослідника: «Це в тебе машина їздить?», відповів: «Ні! Це не машина, бо кубики не їздять!»
Стенограма спостереженя в третій групі
Три дівчинки після пропозиції пограти взяли кожна по ляльці. Одна сіла у куточок і почала багаторазово роздягати і одягати ляльку, друга поклала свою ляльку у візочок і весь час возила її по групі, іноді нахиляясь над нею и щось там поправляла, третя взяла ляльку і деякий час просто колихала її потім теж поклала її у візочок і почала возити по групі. Два хлопчики взяли по іграшковій машині і весь час возили їх по ковдрі не виконуючи ніяких інших ігрових дій.