 |
|
Смерть Олександра Македонського
13 червня 323 року до нашої ери у Вавилоні помер 33-річний Олександр Македонський. За 5 днів до початку походу на завоювання Аравійського півострова Македонський несподівано захворів і в лихоманці помер не доживши місяць до свого 33-річчя. Олександр не подбав про спадкоємця і за два роки, після смерті Пердикки, регента при малолітньому Олександрі IV, імперія Олександра Великого розпалася на частини. Елліністичний світ вступив у смугу воєн діадохів, що закінчилася в 281 році до н. е. зі смертю останніх членів сім'ї Олександра. Сатрап Македонського Птолемей I Сотер здобув владу в Єгипті. Важливо зазначити, що Птолемей Сотер викрав забальзамоване тіло ( поміщене у золотий саркофаг)Олександра Македонського і таємно вивіз його у Мемфіс, щоб таким чином підсилити престиж своєї влади. Близько 280 року до н. е. Птолемей II Філадельф наказав перевезти тіло Македонського у Александрію. Близько 80 року до н. е. Птолемей IX Сотер II замінив саркофаг Олександра скляним, а метал переплавив на золоті монети. Згодом поховання Македонського було пограбоване римськими військами імператора Калігули, який власноруч зняв з Олександра нагрудник, а потім сам носив його. З II ст. н. е. немає достовірних свідчень про місце поховання Олександра Македонського. Доказів того, «Саркофаг Олександра», який зараз зберігається у Стамбульському музеї археології, дійсно є саркофагом, у якому був похований Олександр Великий, немає ніяких, а свою назву він отримав через те, що оздоблений барельєфами, які зображують Олександра та його соратників у полюванні та в бою із персами. Незважаючи на численні спроби віднайти місце поховання Алесандра Македонського, воно й досі не встановлене.
Після смерті Олександра почався розпад світової держави і створення нових держав. Найближчі полководці Олександра Македонського більше 40 років ділили спадок свого покійного повелителя. Ідея єдиної імперії була дуже популярна. Однак династія Філіпа-Олександра перервалася і жоден з діадохів не мав достатніх сил і морального права, щоб претендувати на роль верховного повелителя, тому кожен діадох думав про закріплення влади за собою і своїми нащадками в тій чи іншій частині держави. На початок III ст. до н.е. місце єдиної держави зайняв ряд незалежних держав, в яких влада була зосереджена в руках греко - македонських завойовників. Ці держави, за визначенням отримали назву «елліністичних». До складу елліністичного світу входили дрібні і великі по територі і державні утворення: територія класичної Греції (включаючи Велику Грецію і Причорномор'я) і так званий класичний Схід
(Єгипет, Передня та Середня Азія (без Індії та Китаю)). У рамках цієї зони можна виділити чотири регіони, подібних за ознаками як географічного,так і історичного порядку, що мають певну спільність громадського і культурного розвитку:
1) Єгипет і Близький Схід (Східне Середземномор'я, Сірія, Вірменія, Вавилон, велика частина Малої Азії) ;
2) Близький Схід (Іран, Середня Азія, північно-західна частина Індії);
3) Балканська Греція, Македонія і західна частина Малої Азії (Пергам);
4) Велика Греція та Причорномор*я.
План
1. Вступ
2. Загальні відомості.
3. Завоювання Олександра на Сході: хід військових дій.
4. Завоювання Олександром Македонським Середньої Азії і північно – східної частини Індії. Закінчення походу.
5. Смерть Олександра Македонського.
6. Висновок.
7. Список використаної літератури.
Список використаної літератури та джерел
1. Шифман И. Ш. Александр Македонский, Л.: Наука — 1988. — 208 с.
2. //metodportal.com/node/30111">
3. //tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1a11adb8f23b8/list-14b5ea95f27
4. Успенский Федор Иванович. История Византийской империи: Период Македонской династии (867-1057) / Л.В. Литвинова (сост.,подгот.текста). -- М. : Мысль, 1997. -- 527с.
5. Александр Македонский и Юлий Цезарь ; Кромвель ; Ришелье ; Наполеон І ; Бисмарк: Биогр. повествования / Н.Ф. Болдырев (сост.,общ.ред.и послесловие). -- Челябинск : Урал, 1995. -- 537с.
6. Бойназаров Ф. А. Проблеми традиції і сучасності: (Образ і особистість Олександра Македонського) / - М .: Наука, 1990. - 272 с.
7. /military/commander/alexander_the_great/history2.html
8. Маринович Л. П . Время Александра Македонского // Источниковедение Древней Греции. Эпоха эллинизма. — М.: МГУ, 1982. — С. 22-65.9.
9. Гафуров Б. Г., Цибудикис Д. И. Александр Македонский и Восток. — М.: Главная редакция восточной литературы изд-ва «Наука», 1980. — 456 с.
10. Грин П. Александр Македонский: Царь четырёх сторон света. — М.: Центрполиграф, 2002. — 299 с.