Пошук запису із заданим значенням ключа і читання

По заданому значенню ключа x підраховується значення функції f(x). Далі із ВП прочитується блок, що знаходиться за адресою f(x). В ОП усередині цього блоку перебором шукається потрібний запис. Якщо записів в блоці немає, то по покажчику в блоці (адресі зв'язку) читається перший запис списку переповнювання, що відноситься до цього блоку. Далі необхідний запис шукається за цим списком. Кількість звернень до ВП при цьому рівна:

· одиниці, якщо запис знаходиться у блоці;

· одиниці плюс кількість записів у відповідному цьому блоку списку області переповнювання (як правило, невелика кількість).

Модифікації запису

Здійснюється пошук і читання запису, потім в ОП модифікуються поля запису (що не є первинним ключем), запис заноситься на своє місце. Кількість звернень до ВП у цьому випадку на одиницю більша, ніж при читанні запису. Якщо модифікується значення ключа, то занесення запису здійснюється як введення нового запису (додавання).

Видалення запису

Здійснюється пошук і читання запису. Якщо запис, що видаляється, знаходився в блоці основної пам'яті, на її місце заноситься "порожній" запис (або ознака "порожнього" запису). Якщо запис, що видаляється, знаходився у списку області переповнювання, видалення його здійснюється за правилами видалення елементу списку. Кількість звернень до ВП при видаленні знаходиться приблизно в тих же межах, що і для попередніх операцій.

Додавання запису

При додаванні запису із значенням ключа x підраховується адреса відповідного блоку f(x). Блок прочитується в ОП. Якщо в ньому є місце, запис заноситься у блок, блок записується у ВП за своєю адресою. Якщо блок заповнений, з нього вибирається адреса початку списку записів, що переповнюють блок. Далі додавання запису в список проводиться за правилами додавання елементу в список. Кількість звернень до ВП при додаванні записів знаходиться приблизно в тих же межах, що і для попередніх операцій.

Таким чином, описана структура зберігання з використанням хешування є найбільш ефективною (з розглянутих вище) за критерієм мінімізації кількості звернень до ВП при реалізації основних операцій.

39. Загальна структура сучасної СУБД (на прикладі MS SQL Server)

Структура БД - основні моделі представлення даних, використовувані у відповідній СУБД, а також взаємозв’язки між цими моделями.

Відповідно до різних рівнів опису даних, розрізняють різні рівні абстракції архітектури БД. Логічний рівень A - засіб представлення концептуальної моделі. В різних СУБД істотно відрізняються механізми переходу від логічного до фізичного рівня представлення.

Фізичний рівень - внутрішнє представлення даних в пам’яті комп’ютера, фізична структура БД. Цей рівень розгляду має на увазі вивчення БД на рівні файлів, що зберігаються на жорсткому диску. Структура цих файлів - особливість кожної СУБД. Не винятком є MS SQL Server, архітектура БД якого у загальному вигляді представляється наступним чином (малюнок).

Архітектура БД: логічний рівень (див. www.msdn.microsoft.com)

Типи даних hierarchy дозволяє створювати відношення між елементами даних таблиці, щоб надавати ієрархічного вигляду.

40. Архітектура БД. Логічний рівень

Логічний рівень A - засіб представлення концептуальної моделі. В різних СУБД істотно відрізняються механізми переходу від логічного до фізичного рівня представлення.

Реляційна СУБД, дані у вигляді таблиць. При описі кожного стовпця або поля користувач визначає типи даних.

Розглянемо логічний рівень представлення бази даних (http://msdn.microsoft.com). Microsoft SQL Server 2008 є реляційною СУБД (дані представляються у вигляді таблиць). Таким чином, основною структурою моделі даних цієї СУБД є таблиці.

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒