 |
|
Продукти і технології Microsoft Windows SharePoint як засіб забезпечення колективної роботи з інформацією.
Служби Windows SharePoint – компонент Windows Server 2003, доступний для скачування безкоштовно, який надає потужний набір інструментів для організації даних, управління документами, підвищення ефективності бізнес-процесів і створення надійного середовища взаємодії.
Служби Windows SharePoint допомагають робочим групам взаємодіяти один з одним, надаючи інфраструктуру, що забезпечує простий доступ до потрібних даних, документів і користувачів. Використовуючи служби SharePoint, можна створювати веб-сайти для спільного використання інформації і забезпечення взаємодії з іншими користувачами. До вмісту вузлів SharePoint можна звертатися з простих браузерів, а також прикладних додатків, таких як програми з пакету Microsoft Office.
Вузли SharePoint надають можливість ділитися ідеями, інформацією і документами, дозволяють членам груп проводити дискусії, спільно працювати над проектами, вести блоги, проводити опитування і створювати бази знань за допомогою вікі-вузлів. Функції спільної роботи над документами дозволяють без зусиль розміщувати і отримувати документи, перевіряти номери їх версій, відновлювати попередні версії, а також забезпечувати безпеку на рівні документів.
Вузол SharePoint може мати багато підлеглих вузлів, які організовують на веб-серверах деревовидну ієрархію, схожу на ієрархію тек у файловій системі. На вузлах SharePoint, так само як і в теках у файловій системі, можна зберігати файли. Проте вузли SharePoint представляють новий рівень зберігання файлів, дозволяючи співтовариствам організовувати командну взаємодію і спільну роботу над документами, завданнями, контактами, подіями, календарями, вікі-вузлами і іншою інформацією. Таке середовище може значно підвищувати продуктивність роботи груп і окремих користувачів.
Засоби командної роботи, що надаються службами Windows SharePoint, дозволяють організувати ефективну спільну роботу над файлами і іншою інформацією. Вузли SharePoint використовуються для вирішення безлічі завдань. Наприклад, можна створити один вузол, що служить основним веб-сайтом групи, а інший – для полегшення організації зборів, а третій – для запису і зберігання знань групи. Типовий вузол SharePoint може включати різні дані і інструменти для їх візуалізації і спільного використання, такі як бібліотеки загальних документів, контакти, календарі, списки завдань, обговорення і так далі.
Користувачі вузлів SharePoint мають можливість знаходити контактну інформацію і зв'язуватися з ключовими користувачами і експертами як по електронній пошті, так і за допомогою миттєвої передачі повідомлень. По вмісту вузлів можна легко виконувати пошук і організувати відправку користувачам повідомлень про зміну існуючих документів і даних або додавання нових. З документами можна зв'язувати бізнес-процеси, що настроюються. Вміст і спосіб його представлення на вузлі можна настроювати, щоб надавати користувачам інформацію, що більш точно відповідає їх запитам.
Вузли і робочі області ієрархічно організовані в набори або сімейства вузлів. Завжди є один вузол верхнього рівня, а якщо треба, можна також створити один або декілька дочірніх вузлів. Зазвичай вузли верхнього рівня створюються для усієї групи користувачів, а значить, мають багато відвідувачів (користувачів, які можуть тільки читати інформацію), декілька членів (людей, які можуть створювати і оновлювати вміст) і одного-двух власників. Проте при створенні дочірніх вузлів загальне число користувачів, що мають право тільки на читання, зазвичай зменшується, тоді як число членів збільшується.
Шаблони вузлів в службах SharePoint можна використовувати як основу для швидкого початку роботи над новими вузлами, автоматично генеруючи списки, бібліотеки документів і веб-сторінки, заздалегідь заповнюючи їх веб-частинами, які будуть найбільш корисні в певній ситуації.
21. Протокол TCP/IP. Характеристика найбільш відомих протоколів стеку TCP/IP
TCP/IP - це засіб для обміну інформацією між комп'ютерами, об'єднаними в мережу. Не має значення, чи складають вони частину однієї і тієї ж мережі або підключені до окремих мереж. Не грає ролі і те, що один з них може бути комп'ютером Cray, а інший Macintosh. TCP/IP - це не залежний від платформи стандарт, що перекидає мости через прірву, що лежить між різнорідними комп'ютерами, операційними системами і мережами. Це протокол, що глобально керує Internet, і значною мірою завдяки мережі TCP/IP завоював свою популярність.
Розуміння TCP/IP головним чином має на увазі здатність розбиратися в наборах таємничих протоколів, що використовуються головними комп'ютерами TCP/IP для обміну інформацією. TCP/IP – це абревіатура терміна Transmission Control Protocol/Internet Protocol (Протокол керування передачею/Протокол Internet). У термінології обчислювальних мереж протокол – це заздалегідь погоджений стандарт, що дозволяє двом комп'ютерам обмінюватися даними. Фактично TCP/IP не один протокол, а декілька. Саме тому ви часто чуєте, як його називають набором, або комплектом протоколів, серед яких TCP і IP - два основних.
Програмне забезпечення для TCP/IP, на комп'ютері, являє собою специфічну для даної платформи реалізацію TCP, IP і інших членів сімейства TCP/IP. Звичайно в ньому також маються такі високорівневі прикладні програми, як FTP (File Transfer Protocol, Протокол передачі файлів), що дають можливість через командний рядок керувати обміном файлами по мережі.
TCP/IP дає рішення проблеми обміну даними між двома комп'ютерами, підключеними до одній і тієї ж інтрамережі, але приналежним різним фізичним мережам. Рішення складається з декількох частин, причому кожен член сімейства протоколів TCP/IP вносить свою лепту в загальну справу.
Короткий опис найбільш відомих протоколів стеку TCP/IP з розшифровкою абревіатур
ARP. (Address Resolution Protocol, протокол визначення адрес): протокол для визначення фізичної адреси інтерфейсу. Ця адреса необхідна для формування заголовка пакета канального рівня (кадру). Пакети ARP протоколу не доповнюються IP-заголовком міжмережного рівня, а одразу пакуються в кадри (пакети канального рівня), бо вони циркулюють тільки в межах однієї мережі.
ATM ( Asynchronous Transfer Mode ) – нова універсальна технологія побудови каналів зв’язку для глобальних і локальних мереж, що забезпечує гарантовану якість і терміновість передавання даних. За цією технологією створюють нові швидкісні магістральні мережі для передавання даних в Україні. Високі ціни на обладнання стримують процес розширення застосування технології ATM .
DNS ( Domain Name System ) – доменна система імен, яка призначена для перетворення символьних імен мережних ресурсів у цифрові адреси серверів, де розміщено ці ресурси.
Ethernet – найбільш розповсюджена технологія побудови каналів зв’язку у локальних мережах.
Frame Relay – найбільш розповсюджена технологія побудови каналів зв’язку для глобальних мереж.
FTP (File Transfer Protocol, протокол передачі файлів): дозволяє передавати файли з одного комп'ютера на іншій з використанням TCP-з'єднань. У схожому, але менш розповсюдженому протоколі передачі файлів - Trivial File Transfer Protocol (TFTP) - для пересилання файлів застосовується UDP, а не TCP.
HTTP ( Hypertext Transfer Protocol ) – протокол для передавання Web -сторінок (гіпертексту).
ICMP (Internet Control Message Protocol, протокол керуючих повідомлень Internet): дозволяє IP-маршрутизаторам посилати повідомлення про помилки і керуючу інформацію іншим IP-маршрутизаторам і головним комп'ютерам мережі. ICMP-повідомлення "подорожують" у вигляді полів даних IP-дейтаграм і обов'язково повинні реалізовуватися у всіх варіантах IP.
IGMP (Internet Group Management Protocol, протокол керування групами Internet): дозволяє IP-дейтаграмам поширюватися в циркулярному режимі (multicast) серед комп'ютерів, що належать до відповідних груп.
IP (Internet Protocol, протокол Internet): низькорівневий протокол, що направляє пакети даних по окремих мережах, зв'язаних разом за допомогою маршрутизаторів для формування Internet або інтрамережі. Дані "подорожують" у формі пакетів, називаних IP-дейтаграмами.
PPP ( Point - to - Point Protocol ) – протокол, що широко застосовують для побудови каналу зв’язку між двома віддаленими вузлами, що з’єднані між собою фізичною лінією зв’язку.
RARP (Reverse Address Resolution Protocol, протокол зворотного перетворення адрес): перетворить фізичні мережні адреси в IP-адреси.
SMTP (Simple Mail Transfer Protocol, простий протокол обміну електронною поштою): визначає формат повідомлень, що SMTP-клієнт, що працює на одному комп'ютері, може використовувати для пересилання електронної пошти на SMTP-сервер, запущений на іншому комп'ютері.
TCP (Transmission Control Protocol, протокол керування передачею): протокол орієнтований на роботу з підключеннями і передає дані у вигляді потоків байтів. Дані пересилаються пакетами - TCP-сегментами, - які складаються з заголовків TCP і даних. TCP - "надійний" протокол, тому що в ньому використовуються контрольні суми для перевірки цілісності даних і відправлення підтверджень, щоб гарантувати, що передані дані прийняті без перекручувань.
UDP (User Datagram Protocol, протокол користувацьких дейтаграм): протокол, що не залежить від підключень, що передає дані пакетами, називаними UDP-дейтаграмами. UDP - "ненадійний" протокол, оскільки відправник не одержує інформацію, що показує, чи була в дійсності прийнята дейтаграма.