 |
|
Технології GRID в Україні та світі
1. 2001 р. Проект Tera-Grid – у США – фінансується Національним науковим фондом.
2. 2001-2004 рр. – Європейський проект DataGrid – створена інфаструктура обчислень та обміну даними для потреб європейських науковців.
3. 2004 р. – ЄС створив аналог Tera-Grid – консорціум DEISA. Об'єднав провідні національні суперкомп'ютерні центри країн ЄС.
4. З 2004 – Grid-мережа EGEE (Enabling Grids for E-sciens) – власне розвиток проекту DataGrid . Виконується під керівництвом Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН, Женева). Фінансується ЄС. У 2007 р. в проекті беруть участь понад 70 наукових установ з 27 країни світу. Мета проекту – побудова найбільшого у світі Grid.
5. З 2004 р. – Strategic Grid Computing Initiative – президентська програма США, мета якої – «створення єдиного національного простору високопродуктивних обчислень». На сьогодні у США вже функціонує декілька Ґрід-мереж, які обслуговують NASA, міністерство оборони та провідні наукові центри країни.
6. Проект Google стосовно створення глобальної Ґрід-системи. Це – один з найбільших приватних проектів Ґрід, який ставить на меті перетворення комп’ютерингу на споживчу послугу для широкого загалу користувачів.
7. Китайський проект Ґрід – China-Grid (початок – 2000 р.). У 2006 р. завершено проект China Education Grid Project, який об’єднав комп’ютерні мережі найбільших китайських університетів.
8. З 2006 р. – початок спільного Ґрід-проекту ЄС-Китай (EUChinaGRID), який об’єднає європейські і китайські Ґрід-структури.
9. Індійський національний Ґрід-проект GARUDA, мета якого – об’єднання 17 провідних наукових центрів країни.
10. GLORIAD – дотичний проект, що передбачає створення єдиної комп’ютерної мережі у Північній півкулі (США, Канада, Європа, Росія, Китай, Південна Корея).
Ґрід в Україні
UGRID — проект створення національної української мережі Ґрід та інтеграції її у загальноєвропейську, підготовлений Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут».
Національна Ґрід-програма КМ України. Основні виконавці — Міністерство освіти та науки України і Національна академія наук.
Ґрід-платформа (2004 р.) Інституту теоретичної фізики та Обчислювального центру Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.
ІТФ розроблено Ґрід-проект для НАН України.
У лабораторії Ґрід-технологій ІТФ створено перший Ґрід-сегмент НАН України (об'єднує кластери ІТФ, ІКБГІ, ІМБГ, ГАО, КНУ, ІК, ІКД). Системним інтегратором по впровадженню більшості обчислювальних кластерів Ґрід-сегменту виступила компанія Юстар.
Ґрід-кластери (обчислювальний кластер, який є перспективним для включення у Ґрід-мережу) створені у:
· Харківському фізико-технічному інституті
· Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут»
· Інституті теоретичної фізики НАН України (ІТФ)
· Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка (КНУ)
· Інституті клітинної біології і генетичної інженерії (ІКБГІ)
· Інституті молекулярної бiологiї i генетики НАН України (ІМБГ)
· Головній астрономічній обсерваторії (ГАО)
· Інституті фізики конденсованих систем (ІФКС)
· Інституті кібернетики НАН України (ІК)
· Інституті космічних досліджень (ІКД)
Ще у восьми академічних інститутах Києва, Харкова і Дніпропетровська створюються Ґрід-кластери.
Вже існуючі українські Ґрід-сегменти і Ґрід-кластери інтегруються у загальноєвропейську систему. Ґрід-співпраця вже існує через ЦЕРН (Женева), в рамках AliEn-grid, AstroGrid-D. І це коло розширюється.
З розвитком українського Ґрід-сегменту очікується якісний і кількісний стрибок у розвитку українського Інтернету.