 |
|
Установки пневматичного транспорту.
У пневматичній транспортній установці для забезпечення руху повітря по трубопроводу створюється необхідна різниця тисків на початку й наприкінці трубопроводу шляхом усмоктування або нагнітання повітря. Потік повітря, що рухається по трубопроводу з великою швидкістю, утворює із мілкофракційним вантажем аеросуміш, яка заповнює перетин трубопроводу. При цьому шматки матеріалу звичайно переміщаються стрибкоподібно у зваженому стані й частково ковзанням по днищу трубопроводу.
До переваг пневмотранспорту можна віднести відсут-ність втрат переміщуваних вантажів, можливість сполу-чення процесу транспортування з іншими технологічними операціями, наприклад, охолодженням і сушінням, а також його герметичність, що створює безпечні умови для обслуговуючого персоналу й людей, що перебувають поблизу.
Недоліками пневмотранспорту є висока питома витрата енергії, подрібнення матеріалу й інтенсивне зношування трубопроводів абразивними частками вантажу.
За способом створення в трубопроводі різниці тисків розрізняють усмоктувальні (вакуумні), нагнітальні (напірні) і комбіновані (усмоктувально-нагнітальні) установки. У перших вантажі переміщаються під дією розрідженого повітря, у других - у потоці стисненого повітря, у третіх - частину шляху під дією вакууму, а частину - стисненого повітря.
На рис. 4.25 наведені можливі схеми пневмотран-спортних установок.
В усмоктувальної пневмотранспортній установці (рис. 4.25, а) вантаж забирається за допомогою усмоктувального насадка (сопла) 1 і транспортується по трубопроводу 2 у резервуар-віддільник 3, де матеріал випадає з потоку завдяки різкої втрати його швидкості через зміну об’єму. Повітря далі відсмоктується в пилоуловлювальний циклон 4 за допомогою повітродувки 6 і викидається в атмосферу. Вантаж вивантажується через шлюзові затвори 5.
До основного транспортного трубопроводу установки можна підключити кілька усмоктувальних пристроїв, тобто забирати матеріал з декількох місць.
Усмоктувальні установки служать для транспортування матеріалів легкої й середньої ваги на короткі відстані з малою різницею тисків. Довжина транспортування може досягати 200 м.
У нагнітальної пневмотранспортній установці високого тиску (рис. 4.25, б) стиснене повітря від компресора (0,3-0,4 МПа й більше) надходить у камерний живильник 7, захоплює вантаж і переміщає його по трубопроводу 8 через перемикач 9 в один з бункерів 11. Повітря з бункерів виходить в атмосферу через фільтр 10.
У нагнітальної пневмотранспортній установці середнього тиску (рис. 4.25, в) вантаж уводиться в трубопровід зі стисненим повітрям (0,2-0,3 МПа) за допомогою барабанного коміркового живильника 12. Далі аеросуміш іде по трубопроводу 13 у віддільник 14.
У нагнітальних установках за рахунок великої різниці тисків може бути забезпечена передача матеріалів різної ваги на більші відстані.
Рис. 4.25. Схеми пневмотранспортних установок:
а – усмоктувальна; б, в – нагнітальні високого й середнього тиску; г – усмоктувально-нагнітальна
1, 15 – усмоктувальні насадки (сопла); 2, 8, 13, 16, 19 – трубопроводи; 3, 14, 17 – прийомні резервуари-віддільни-ки; 4 – пилоуловлювальний циклон; 5, 18 – шлюзові затво-ри; 6, 20 – повітродувні машини; 7 – камерний живильник; 9 – перемикач; 10 – фільтр; 11 – бункери; 12 - барабанний живильник
У комбінованій усмоктувально-нагнітальній установці (рис. 4.25, г) вантаж засмоктується соплом 15, іде по трубопроводу 16 у віддільник 17, а потім через шлюзовий затвор 18 – у нагнітальний трубопровід 19. Стисненим повітрям його забезпечує повітродувка 20, що забирає повітря із трубопроводу 16.
Комбіновані установки сполучають зручність завантаження з можливістю транспортування на великі відстані.
До основного устаткування пневмотранспортних установок відносяться живильники, усмоктувальні й струминні апарати, віддільники, фільтри й повітродувні машини.
Живильники пневмотранспортних установок, як й у системах гідротранспорту, діляться на камерні й безкамерні.
Віддільники насипного вантажу від повітря мають вигляд резервуару, у якому швидкість потоку повітря з матеріалом різко зменшується, вантаж випадає з потоку й збирається на дні резервуара, звідки випускається через затвор. Крім того, усередині резервуарів установлюють перегородки, зіштовхуючись із якими або обтікаючи їх, потік аеросуміши змінює свій напрямок, що також сприяє випаданню з нього часток вантажу.
Для відділення пилоподібних вантажів використо-вуються відцентрові конструкції циклонного типу.
Повітродувні машини, що застосовуються в пневмо-транспортних установках, звичайно відцентрового або поршневого типу.
До відцентрового відносяться вентилятори й різні турбомашини. Поршневі відрізняються видом руху робочого органа й діляться на ротаційні (з обертовим рухом) і зворотно-поступальні.
Контрольні питання
1. Особливості транспортування насипних матеріалів у по-тоці води або повітря.
2. Сфери застосування гідро- і пневмотранспортних уста-новок.
3. Сили, що діють на частку матеріалу в потоці води або повітря.
4. Визначення швидкості витання у воді й повітрі.
5. Вибір раціональних параметрів установок гідро- та пневмотранспорту.
6. Типи гідротранспортних установок.
7. Особливості конструкцій гідротранспортних установок.
8. Основне механічне устаткування гідротранспортних ус-тановок.
9. Порівняльний аналіз живильників насипних матеріалів гідротранспортних установок.
10. Принцип дії камерного трубчастого живильника.
11. Призначення й принцип дії землесосів.
12. Визначення концентрації гідросуміші.
13. Різновиди пневмотранспортних установок.
14. Особливості конструкцій усмоктувальних пневмотран-спортних установок.
15. Особливості конструкцій нагнітальних пневмотран-спортних установок.
16. Механічне устаткування пневмотранспортних устано-вок.