Здавалка
Главная | Обратная связь

СКЛАД І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РОЗРОБОК



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До практичних занять та розрахунково-графічних завдань

З дисципліни

«Планування міст»

Для будівельних спеціальностей

 

ЛУГАНСЬК 2009

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Східноукраїнський національний університет

Імені Володимира Даля

 

Кафедра будівництва

 

ПРОЕКТУВАННЯ СХЕМИ ГЕНПЛАНУ МІСТА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До практичних занять та розрахунково-графічних завдань

З дисципліни

«Планування міст»

Для будівельних спеціальностей

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри “Будівництва”

Протокол №1 від 29.08.2003.

 

 

Луганськ 2009


 

Проектування схеми генплану міста: Методичні рекомендації до практичних занять та розрахунково - графічних завдань з дисципліни

«Планування міст» для будівельних спеціальностей

 

 

Укладачі: О.М. Панфілов

 

Рецензент:

 

Відповідальний за випуск: Н.М. Руденко, проф.

 


ВСТУП

Практичні роботи з дисциплін, пов’язаних із плануванням міст, які вивчаються студентами різних спеціальностей (індивідуальні завдання і курсові проекти), мають мету закріплення теоретичних положень лекційного курсу, здобуття навичок використання нормативної літератури та засвоєння початкових основ містобудівного проектування - роботи на топографічному плані, пов`язаної з оцінкою території, розміщенням функціональних зон міста, їх структурною побудовою, формуванням промислових зон та зони зовнішнього транспорту, утворенням вуличної мережі міста та системи громадських центрів.

Виконання цих розробок студентами пов’язане з вагомими труднощами через брак досвіду та специфічний характер процесу проектування, який суттєво відрізняється від практичних розробок з інших дисциплін:

  • несхожість результатів проектування, досягнутих різними авторами навіть при однакових вихідних даних;
  • необхідність мати на увазі безліч найрізноманітніших вимог на кожному етапі виконання розробки;
  • можлива необхідність внесення коректив у первісне рішення через недолік, виявлений на завершальному етапі;
  • складність оцінки якості досягнутого результату через його неоднозначність (потрібне порівняння переваг і вад проектного рішення).

Як у курсових проектах, так і в індивідуальних завданнях вирішуються одні й ті ж питання, майже однакова і послідовність їх виконання (рис. 1, 2). Різниця між ними полягає лише в обсязі розробок, їх складності та глибині деталізації планового рішення. Це дозволяє використовувати наведені рекомендації при виконанні завдань різної складності причому користувач має змогу самостійно знайти потрібні йому розділи.

Оскільки коло питань, висвітлених в «Методичних рекомендаціях ...» майже повністю відповідає програмі дисципліни «Планування міст» для будівельних спеціальностей, даний посібник можна використовувати як допоміжний при вивченні дисципліни, особливо - студентами заочної форми навчання.

 

СКЛАД І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РОЗРОБОК

Як об`єкт проектування пропонується місто з населенням 150...180 тис. жителів, що дозволяє в максимальній мірі досягти зазначеної вище мети: розвинена і різноманітна промисловість дозволяє вирішувати питання формування промислових районів, сельбищна територія має достатньо розвинену структурну побудову (житлові райони, мікрорайони), велика роль зовнішнього транспорту (особливо - залізничного) викликає необхідність більш поглибленого підходу до розміщення його пристроїв у взаємозв`язку з іншими елементами міста.

Виконана в масштабі 1:25000 розробка носить назву "Схема генплану міста"[1].

На основі відомої чисельності містоутворюючої групи обчислюється перспективна чисельність населення і, відповідно їй, з урахуванням розмірів території промислових підприємств за нормативами визначаються територіальні потреби окремих зон і міста в цілому, тобто складається попередній баланс території.

Функціональне зонування території базується на результатах оцінки природних умов з урахуванням взаємного впливу окремих зон. Вже на початковій стадії встановлюється структурна побудова сельбищної зони - кількість житлових районів і чисельність жителів в кожному з них, розподіл житлового фонду за поверховістю забудови і розраховуються баланси території житлових районів.

Відповідно характеру виробництв з урахуванням зазначених в завданні розмірів території та чисельності кадрів підприємств за рахунок об’єднання споріднених виробництв формуються промислові райони. Одночасно накреслюється принципова побудова залізничного вузла.

При визначеному місцеположенні основних елементів плану здійснюється проектування вуличної мережі - послідовно, починаючи з вулиць більш вагомих категорій. Функціональне зонування територій, трасування вуличної мережі і планувальне рішення структурних елементів сельбищної території вирішуються шляхом варіантного проектування.

В відібраному варіанті планувального рішення провадиться деталізація окремих вузлів - детальніше визначаються промислові райони (виділяються окремі виробництва), пристрої залізничного транспорту, розміщуються заклади обслуговування загальноміського значення. складські, комунальні, резервні території та інші. Така послідовність роботи має дещо умовний характер, оскільки вище зазначені процеси практично невід’ємні один від одного, а в дечому потребують паралельного виконання: ігнорування принципових вимог наступних процесів може зробити неповноцінним рішення попередніх. Інакше кажучи, проектування належить вести ітераційним шляхом, внесенням коректив у планувальне рішення, що примушує неодноразово повертатися до раніше виконаних процесів

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.