 |
|
Основні вимоги до баз практики
Для проведення практики вибираються підприємства з високим науково-технічним рівнем, передовою організацією і технологією, сучасним технічним оснащенням, висококваліфікованими фахівцями, науковими школами.
Вибір і закріплення баз практики повинні забезпечувати встановлення довгострокових прямих контактів університету з підприємствами для вирішення завдання підготовки кваліфікованих фахівців. Це можуть бути промислові та сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні і навчальні інститути та університети, проектно-конструкторські організації, фірми, обчислювальні центри та ін.
Вибір баз практики здійснюється профілюючою кафедрою на основі вивчення виробничих та економічних можливостей підприємств з точки зору їхньої відповідності вимогам для проведення практики магістрів за фахом, а також перспектив відповідних галузей господарства.
Науковий потенціал університету, його матеріально-технічну базу, наукові школи, широкі зв'язки з промисловими і науковими установами в Україні та за кордоном необхідно використовувати під час підготовки висококваліфікованих фахівців шляхом проведення практики в ВНЗ на наявній базі кафедр, проблемних, галузевих, науково-дослідних лабораторій, конструкторсько-технологічних бюро, обчислювальних центрів, дослідних виробництв.
Особливо доцільна практика у ВНЗ для студентів, що планують продовження навчання в аспірантурі, з метою створення наукового наробітку за обраним напрямом досліджень, придбання навичок дослідницької роботи.
Як база практики повинні використовуватися підприємства, які мають об'єктивні умови для вивчення передового технічного досвіду за фахом практикантів відповідно до програми практики. При цьому необхідно попередньо вирішити організаційно-технічні питання взаємодії університету, підприємства і практиканта. На підприємстві повинні передбачатися безпечні умови праці. Практиканти повинні бути забезпечені технічним та методичним керівництвом.
Укладання договору з міжнародного обміну з університетом іншої країни відкриває нові бази практики для магістрів. У тому випадку, якщо магістр навчається в університеті-партнері за програмою міжнародного обміну, він може вибрати як базу практики цей університет.
Магістрі, що проходять практику в університеті-партнері, повинні додержуватись норм і правил організації практики, які встановлені в цьому університеті. У випадку коли практиканти не мають можливості повернутися у свій університет після практики. Тому, в даному випадку, переглядаються терміни подання звіту та щоденника практики. Ці питання регламентуються "Положенням про організацію навчального процесу студентів, які направлені на навчання, переддипломну практику та написання магістерської роботи в університеті-партнері".
Якщо магістрант навчається в університеті-партнері за програмою міжнародного обміну, він також може вибрати як базу практики закордонне підприємство.
Обов'язковою умовою проведення практики є наявність замовлення на конкретну розробку від державного або приватного підприємства (компанії).
Для магістрів, що вибрали таку базу практики, також потрібен перегляд існуючої схеми організації навчального процесу в рідному університеті. Усі фінансові умови повинні укладатися за порядком, який передбачено університетом-партнером.
Магістру надається повна свобода в обранні місця проходження переддипломної практики. При виборі зовнішньої організації для проходження практики, магістр повинен також обрати собі керівника практики, який має бути провідним фахівцем або науковцем.
Перед початком практики керівник магістерської роботи повинен видати магістру індивідуальне завдання на переддипломну практику, затверджене завідувачем профілюючої кафедри. Індивідуальне завдання на переддипломну практику має бути тісно пов'язане із завданням на виконання атестаційної роботи.
В період практики магістр повинен поглибити свої знання в питаннях, які пов'язані із сучасним станом наукових досліджень технології, техніки, економіки та організації виробництва в галузі, що має безпосереднє відношення до теми магістерської роботи. Він повинен вивчити літературні джерела, підібрати патентні матеріали, аналоги, нормативно-технологічну документацію та інші вихідні дані, оволодіти методикою обґрунтування актуальності теми.