 |
|
Вимоги до оформлення звіту з практики
Звіт має бути стилістично, граматично і технічно правильно та акуратно оформлена, вона комплектується у послідовності: титульний аркуш, щоденник практики, зміст, розділи звіту, висновки, список літератури, додатки.
Зміст оформлюється у вигляді переліку назв розділів та підрозділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту.
Звіт друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці, залишаючи поля — зліва 25 мм, справа — 15 мм, зверху та знизу — по 20 мм. Інтервал між рядками тексту – 1,5 мм. Зазвичай використовують гарнітура (тип шрифту) Times New Roman розмір (кегель) повинен бути 14 пт.
Роздруковані на ПЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4, їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках.
Обсяг основного тексту має становити 25-30 сторінок.
Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої-великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.
Кожну структурну частину звіту треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу звіту не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних — номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини звіту, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не варто друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу звіту складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, таблиці) необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, вносять до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис. – 1.2» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Оформлення бібліографії. Заключна частина магістерської роботи обов’язково включає список використаних у роботі джерел, оформлений відповідним чином.
Зазвичай бібліографія в роботі подається в алфавітному порядку, хоча її можна подавати в порядку посилання в тексті. У бібліографічному описі видання зазначаються такі дані:
• прізвище, ініціали автора; якщо книжку написано кількома авторами, то перераховуються або всі прізвища (за тим порядком, у якому вони вказані в книжці), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого роблять приписку «та ін.»;
• повна і точна назва роботи, яка не береться в лапки;
• підзаголовок, який уточнює назву (якщо його зазначено на титульному аркуші);
• дані про повторне видання;
• назва збірника, часопису (якщо це стаття);
• назва міста видання книжки в називному відмінку. Назва міста пишеться повністю (для міст Києва, Харкова та Москви вживаються скорочення К., X., М.);
• назва видавництва без лапок (не обов’язково);
• рік видання (без слів "рік" та скорочення "р.");
• кількість сторінок зі скороченням "с," або номери використаних сторінок після великої літери "С".
Бібліографічний опис роблять мовою документа.
Стандарти оформлення посилань на літературні джерела постійно змінюються, тому в своїх вказівках ми подаємо найновіші:
У разі, якщо книгу написано одним автором або авторським колективом, чисельність якого не перевищує трьох чоловік, її бібліографічний опис оформлюється так:
Гулий 1С, Сімахіна Г.О., Українець А.І. Основи валеології. Вапеологічні аспекти харчування: Підручник. — К.: НУХТ, 2003. — 336с.
Посилання на довідкове видання:
Український правопис / АН України, Ін-пг мовознавства ім. О. О.Потебні;
Інститут української мови. — 4-е вид., випр. і доп. — К.: Наукова думка, 1993.
236 с.
Посилання на словникову або енциклопедичну статтю:
ПитаниеПолная энциклопедия здорового питания. —М: Изд-во "Сова", 2005. — С. 29-42.
Посилання на працю кількох авторів (авторський колектив від чотирьох осіб):
Податкова система України: Підручник / В. М.Федосов, В.М.Опарін, Г.О.П’ятаченко та ін.; За ред. В.М.Федосова. — К.: Либідь, 1994. — 464 с.
Посилання на статтю в періодиці:
Симахина Г.О., Корыхалова Е.М., Солодко Л.Н. Зеленая масса растений
как источник пищевого белка /У Продукты и ингредиенты. 2007. — №11.
С.8-11.
Примітка.
Якщо при підготовці роботи використовується мережа Інтернет, то посилатися доцільно не на сам сайт, оскільки він не є авторитетним науковим джерелом, а на ту книгу чи статтю, до якої відсилає комп’ютер.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гуляев-Зайцев С.С. Физико-химические основы производства масла из высоко-жирных сливок. - М.: Пищ. пром-сть, 1974. – 135 с.
2. Беляев В.В. Охрана труда на предприятиях мясной и молочной промышленности. М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982. – 288 с.
3. Брусиловский Л.П., Вайберг А.Я. Автоматизация технологических процессов производства молочных консервов. - М: Пищ. пром-сть, 1975. – 280с.
4. Грищенко А.Д. Сливочное масло. - М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1983. – 269 с.
5. Инструкция по микробиологическому контролю производства на предприятиях молочной промышленности. - М: ЦНКИТЭИ, 1978,
6. Инструкция по технологическому контролю производства на предприятиях молочной промышленности. - М: ЦНИИТЭИ, 1977.
7. Макконнел К.Р., Брюс С.Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. / Пер. с англ. - К.: Хагар-Демос, 1993.
8. Машкін M.I. Молоко i молочні продукти. - К.: Урожай, 1996. - 336 с.
9. Машкін M.I. Первинна обробка i переробка молока. - К.: Урожай, 1994. - 237 с.
10. Машкін М.І., Париш Н.М., Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання. – К.: Вища освіта, 2006. – 351 с.
11. Медузов В.С, Бирюкова З.А., Иванова Л.Н. Производство детских молочных продуктов. - М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982. – 203 с.
12. Мескон М., Хедоури Ф. и др. Основы менеджмента. - М., 1992.
13. Продукты из обезжиренного молока, пахты и молочной сыворотки / А.Г. Храмцов и др. - М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982. – 296 с.
14. Ромоданова В.О., Костенко Т.П. Технологічний контроль, на підприємствах молочної промисловості: Лаборатор. практикум, - К.: УДУХТ, 1997. – 107 с.
15. Степанов В.Д., Липатов Н.Н., Золотив Ю.П. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности. - М.: Пищ. пром-сть, 1983. – 432 с.
16. Сурков В.Д., Липатов Н.Н., Золотин Ю.Г. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности. - М.: Пищ, пром-сть, 1983. – 432 с.
17. Тамбаев Н.И. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности. - М.: 1972. – 544 с.
18. Технологические инструкции по производству молочных продуктов.
19. Чекулаева Л.В., Чекулаев Н.М. Сгущенные молочные консервы. – М.: Лег. и пищ. пром сть, 1983. – 284 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Титульний аркуш