Главная | Обратная связь

Змістових модулів та виконання різних видів робіт

 

Конспект лекцій

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

- ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;

- перегляд конспекту лекції;

- прочитання відповідного розділу підручника;

- ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

- виконання завдань для самостійної роботи;

- засвоєння опорних понять теми;

- запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.

У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10 – 15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Значення термінів і понять можна взяти у словниках, енциклопедіях тощо.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

Реферати повинні складися із титульної сторінки (Додаток А), плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків та списку літератури. Тестові завдання повинні містити 10 – 12 різнорівневих завдань. Після викладу самих тестів необхідно представити і правильні відповіді на них.

Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2,с.74; 5,с.11].

Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 4 – 5 позицій.

Текстова частина ІНДЗ викладається на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити 10 — 15 сторінок. Поля: верхнє та нижнє — 25 мм, ліве — 30 мм, праве — 10 мм.

Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу і повинні мати нумерацію у межах розділу. Макети карт та плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А3.

Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.

 

Структура залікового кредиту з дисципліни

“Етнографія слов’яних народів”

для груп ІС – 11, ІП – 12, 13, 14, 15

 

№/№	Назва змістових модулів та тем дисципліни	Кількість годин, відведених на:
лекції	семінарські заняття	самостійну роботу	індивідуальну роботу
Змістовий модуль 1. Загальні поняття етнології та етнографії. Теорія етносу
	Етнологія в системі гуманітарних наук
	Історіографія етнографії та становлення основних етнологічних напрямків
	Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу
	Природа етнічності та етнічні процеси
	Всього по змістовому модулю № 1
Змістовий модуль 2. Етногенез та характер етнічної історії слов’янських народів.
	Проблеми походження та Стародавньої історії слов’ян
	Етногенез слов’ян наприкінці I тисячоліття до н.е. — першій третині I тис. н.е.
	Давні слов’яни у III-VII ст.
	Етнічна історія давніх слов’ян у VIII-IX ст. Виникнення перших державних об’єднань
	Всього по змістовому модулю № 2
Змістовий модуль №3. Культура, побут, світоглядні уявлення слов’янських народів у контексті історичного розвитку
	Культура і побут східних слов’ян
	Культура і побут західних слов’ян
	Культура і побут південних слов’ян
	Всього по змістовому модулю № 3
	Разом