Обґрунтуйте причини радикальної зміни суспільного етнографічного кругозору на рубежі XV-XVI ст.

5. Становлення етнології як науки відбувається:

А) В серединіXVIII ст

Б) У другій половині XIX ст

В) В середині XX ст

Г) На початку XIX ст

 

Поясніть походження терміну “структуралізм” та з’ясуйте сутність поглядів науковців цієї школи на етнічну історію людства.

Поясніть походження терміну “еволюціонізм” та з’ясуйте сутність поглядів науковців цієї школи на етнічну історію людства.

Які дослідники належали до школи функціоналізму?

Записати до словника і вивчити значення наступних опорних понять і термінів: теорія культурних кіл, культурний релятивізм, неоеволюціонізм, неоструктуралізм, міфологічна школа.

 

 

Тема 3. Етнос як етнологічна категорія.

Теорія етносу

Зміст теми.

 

Основні етнологічні категорії.

етнос — усталена сукупність людей, що склалась історично, і має спільні риси культури, мови, психіки, котра фіксується у самоназві (етнонімі) й має відчуття своєї єдності і водночас відмінності від інших аналогічних спільностей.

Процес формування поняття "етнос": погляди на природу етносу як біологічне явище, племінну (язичницьку) спільність, як певної стадії розвитку етнічної спільності, як цілісну і органічну соціальну систему. Ідея виділення двох основних видів етнічної спільності: етносу у вузькому ("етнікос") і широкому (соціально-економічна цілісність) значенні слова. Співвідношення понять "етнос" і "національність", "етнос" і "народ", "етнос" і "демос", "популюс".

Раса — стабільна біологічна сукупність людей, що характеризується спільністю переважно фізичних характеристик, і не є формою їх співіснування. Види рис: європеоїди (біла раса), негроїди, монголоїди, австролоїди, американоїди, кайсони.

Структура етносу — ієрархічна співпорядкованість субетнічних груп, що забезпечує внутрішню цілісність етносу. Основна схема формування структури етносу: виникнення конвіксій (груп людей із спільним побутом і родинними зв'язками)», їх перетворення за певних умов у консорції (людські сукупності, що об'єднані історичною долею), відтак у субетноси, далі в етноси (на першому історичному етапі — у плем'я), нарешті-на хвилі національного піднесення (національно-визвольної боротьби), формуванні раціональних інтересів, національної самосвідомості та національної ідеї — у нації. Структура антропосфера — системи всіх народів (націй). Структура етносфери — ієрархічних компонентів етнічності: суперетноси, етноси, субетноси, етнічні та етнографічні групи, конвіксії, консорції, етнофори (люди — носії етнічності).

Компоненти етносу: етнічна (національна) культура, етнічні риси психіки, національний характер (національна душа), етнічна (національна) самосвідомість, мова.

Категорія етнічності. Структура етнічності: етнічна категорія, етнічна група, етнічна нація. Етно-національні процеси.

Етногенез і етнічна історія. Визначення поняття "етногенез" — походження народу або сукупності історичних явищ і процесів, що призводять до формування етнічної спільності. Теорії, гіпотези та концепції етногенезу: теорія етнічної гібридизації Марра, концепція "критичних точок" Мавродіна, "етногенетичного пучка" Алексеєва. Співвідношення понять етногенезу й етнічної історії — процесу змін властивостей і якостей етнічних спільностей на всіх етапах існування людського суспільства. Концепція "перманентності" етногенезу, котрий включає і етнічні процеси, концепція розмежування етногенезу від власне етнічної історії, концепція ототожнення етногенезу з етнічною історією. Дискусії щодо часу виникнення «етнічних спільностей: початок мезоліту, нижній палеоліт, середньовіччя. Поняття "протоетносів". Фіксація етногенетичних процесів. Етнонім як індикатор етногенезу, що завершився. Етнічна самосвідомість як головна ознака етносу: її багаторівневість (крайова самосвідомість, етнічна, національна, національно-політична). Визначення понять антропогенез і етнонаціогенез. Теорії, гіпотези, концепції антропогенезу.

 

Література

 

Основна:

Алексеев В.П. Этногенез. — М., 1986.

Бромлей Ю.В. Очерки теории зтноса. — М., 1983.

Бромлей Ю.В. Современньїе проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

Гумилев Л.Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.

Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей й история природьі. — М., 1993.

История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

История первобьітного общества. — М., 1990.

Итс Р.Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.

Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. — К., 1 999.

Нельга О.В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.

Природа і етнос. — К.,1994.

Садохин А.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. — М., 2001.

Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.

Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К., 2001.

Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998

 

Додаткова:

Алексеев В.П. Становление человечества. — М., 1984.

Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // Природа. -1970. —№ 2.

Бромлей Ю.В. Этносоциальньїе процессьі: теория, история, современность. — М., 1987.

Гумилев Л.Н, Сущность этнической целостности // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1971. — № 24. Вып.. 4.

Гумилев Л.Н. Этногенез й этносфера //Природа. — 1970. -№ 1,2.

Етнос і соціум. — К., 1993.

Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996.

Народи мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.

Народи мира: Этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

Население мира: Демографический справочник. — М., 1989

Ричков Ю.Г. Антропология й генетика изолированньїх популяций: Древние изолянтьі Памира. — М., 1969.

Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.

Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998.

Страны и народьі: В 20-ти т. — М., 1978-1985.

Филипович Л. Етнологія релігії. Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. — К., 2000.

Чебоксаров Н.Н.,Чебоксарова Й А. Народи, раси, культури. —М., 1971.

Широкогоров С.М. Этнос : Исследование основных шринципов изменения этнических й этнографических явлений // Изв. восточ. ф-та Дальневосточного ун-та. — Шанхай, 1923.. Т. 1.

Этнические стереотипьі поведений. — Л., 1983.

Этнография. — М., 1982.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу.”

(4 год.).

ПЛАН

1. Теорія етносу в системі етнологічних дисциплін.

2. Категорія "етносу" та його ознаки.

3. Історія формування поняття "етнос".

4. Етнічність як етнологічна категорія.

5. Етногенез, антропогенез, етнонаціогенез.

6. Раси та їх типологія.

 

Б) Семінарське заняття — Основні поняття і категорії

Теорії етносу

(2 год.)

 

ПЛАН

1. Категорія "етносу" та його ознаки.

2. Історія формування терміну "етнос".

3. Визначення і зміст категорій: етнічність, етногенез, антропогенез, етнонаціогенез.

4. Раси: їх типологія та поширення.

 

Основні терміни і поняття: етнос, теорія етносу, ознаки етносу, етнічність, етногенез, антропогенез, етнічна історія, народність, нація, раса, расогенез

 

 

Методичні рекомендації:

На цьому семінарському занятті студенти повинні опанувати зміст поняттєво-термінологічного апарату теоретичної етнології, засвоїти основні поняття і терміни, що окреслюють предмет та профіль теорії етносу. У студентів повинно сформуватися розуміння того, що адекватне тлумачення існуючих етнічних явищ можливе лише за умов глибокого знання категоріального апарату.

Розглядаючи перше питання, студенти мають визначити етнос як усталену сукупність людей, що склалась історично, і має спільні риси культури, мови, психіки, котра фіксується у самоназві (етнонімі) й має відчуття своєї єдності і водночас відмінності від інших аналогічних спільностей. Крім того, потрібно визначити ознаки етносу: етнічна (національна) культура, етнічні риси психіки, національний характер (менталітет), етнічна (національна) самосвідомість, мова, спільність походження (етно-і антропогенезу), історія спільного проживання, географічний ареал.

Під час розгляду другого питання слід звернути увагу на складність процесу формування поняття "етнос". Студенти повинні проаналізувати погляди на природу етносу як біологічне явище, племінну (язичницьку) спільність, як певну стадію розвитку етнічної спільноти, як на цілісну і органічну соціальну систему. Слід розглянути виділення двох основних видів етнічної спільності: етносу у вузькому ("етнікос") і широкому (соціально-економічна цілісність) значенні слова. Необхідно визначити співвідношення понять "етнос" і "національність", "етнос" і "народ", "етнос" і "демос", "популюс".

Розглядаючи третє питання, слід визначити зміст категорій етногенез, етнічність, антропогенез, етнонаціогенез і етнічна історія. Необхідно проаналізувати структуру етнічності: етнічну категорію, етнічну групу, етнічну націю. Студенти повинні проаналізувати сутність і етнонаціональних процесів.

Слід розглянути визначення поняття "етногенез" як походження народу або сукупності історичних явищ і процесів, що призводять до формування етнічної спільності. Необхідно проаналізувати основні теорії, гіпотези та концепції етногенезу: теорію етнічної гібридизації Марра, концепцію "критичних точок" Мавродіна, "етногенетичного пучка" Алексеєва та ін.

Варто розглянути співвідношення понять етногенезу й етнічної історії — процесу змін властивостей і якостей етнічних спільностей на всіх етапах існування людського суспільства. Слід проаналізувати концепцію "перманентності" етногенезу, котрий включає і етнічні процеси, концепцію розмежування етногенезу від власне етнічної історії, концепцію ототожнення етногенезу з етнічною історією. Студенти повинні розглянути дискусії щодо часу виникнення етнічних спільностей (початок мезоліту, нижній палеоліт, середньовіччя). Необхідно визначити поняття "протоетносів", фіксацію етногенетичних процесів. Варто усвідомити, що "етнонім" — це індикатор етногенезу, що завершився, а етнічна самосвідомість — це головна ознака етносу: її багаторівневість (крайова самосвідомість, етнічна, національна, національно-політична).

Під час розгляду четвертого питання, слід розглянути теорії рас. Студенти повинні визначити расу як стабільну біологічну сукупність людей, що характеризується спільністю переважно фізичних характеристик, і не є формою їх співіснування. Варто охарактеризувати види рас: європеоїди (біла раса), негроїди, монголоїди, австролоїди, американоїди, кайсони, та їх поширення.

 

Література

 

Основна:

Алексеев В.П. Этногенез. — М., 1986.

Бромлей Ю.В. Очерки теории зтноса. — М., 1983.

Бромлей Ю.В. Современньїе проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

Гумилев Л.Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.

Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей й история природьі. — М., 1993.

История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

История первобьітного общества. — М., 1990.

Итс Р.Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.

Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. — К., 1 999.

Нельга О.В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.

Природа і етнос. — К.,1994.

Садохин А.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. — М., 2001.

Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.

Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К., 2001.

Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998

 

Додаткова:

Алексеев В.П. Становление человечества. — М., 1984.

Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // Природа. -1970. —№ 2.

Бромлей Ю.В. Этносоциальньїе процессьі: теория, история, современность. — М., 1987.

Гумилев Л.Н, Сущность этнической целостности // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1971. — № 24. Вып.. 4.

Гумилев Л.Н. Этногенез й этносфера //Природа. — 1970. -№ 1,2.

Етнос і соціум. — К., 1993.

Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996.

Народи мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.

Народи мира: Этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

Население мира: Демографический справочник. — М., 1989

Ричков Ю.Г. Антропология й генетика изолированньїх популяций: Древние изолянтьі Памира. — М., 1969.

Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.

Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998.

Страны и народьі: В 20-ти т. — М., 1978-1985.

Филипович Л. Етнологія релігії. Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. — К., 2000.

Чебоксаров Н.Н.,Чебоксарова Й А. Народи, раси, культури. —М., 1971.

Широкогоров С.М. Этнос : Исследование основных шринципов изменения этнических й этнографических явлений // Изв. восточ. ф-та Дальневосточного ун-та. — Шанхай, 1923.. Т. 1.

Этнические стереотипьі поведений. — Л., 1983.

Этнография. — М., 1982.

 

 

В) Завдання для самостійної роботи студентів:

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
Здавалка
Главная | Обратная связь

Співвіднесіть імена авторів та їхні концепції про причини схожості і відмінності між традиційно-побутовими культурами різних етносів



Автор Його концепція
Геродот Історичний розвиток етносів визначається рівнем накопичення ними духовних багатств
Демокріт Традиційна культура та історія етносів визначається характеристиками народної міфології, міфологічного світогляду
Арістотель Людина, етнос, звичаї та обряди — продукти впливу навколишнього середовища. Концепція "Доброго дикуна"
Лукрецій Кар Культурно-побутові особливості етносів залежать від загальної освіченості і збагачення людського досвіду
М. Монтень Поєднання загальнолюдських стадій розвитку з ідеями етнічної своєрідності і неповторності кожного етносу
Ж.Кондорсе Культурно-побутові особливості етносів залежать від природного середовища (території) і кліматичних умов
Ш. Монтеск’є Схожість і відмінність у культурах різних етносів залежать від міри взаємовпливів
Й. Гердер Схожість чи відмінність у культурах різних етносів залежать від подібності природно-географічних умов
М. Вольтер Поетично-філософська концепція про поступальний розвиток людства від кам’яного — до мідного й залізного віку. Поділ етносів на цивілізовані й варварські
Ф.Мюллер Схожість і відмінність традиційно-побутової культури різних етносів залежать від ступенів розвитку культури
     

 

3. Розташуйте у хронологічній послідовності такі писемні пам’ятки:

А) "Золоті луки" Аль-Массуді

Б) "Повість минулих літ"

В) "Гетика" Йордана

Г) "Бертинські Аннали"

Д) "Хроніка" Адама Тітмара

Е) "Баварський географ"