 |
|
Завдання першого рівня
Визначити, коли, в яку історичну епоху "етнос" визначався як — "рій", "зграя", "група"?
А) Стародавній Рим
Б) Середні віки
В) Стародавня Греція
Г) Епоха Відродження
Д) Новий час
Е) Епоха Просвітництва
Завдання другого рівня
Співвіднесіть авторів та їх концепції щодо визначення етносу
| Автор | Його концепція |
| Ж. Денікер | Етнос — це ранній ступінь історії людства |
| А.Бастіан | Етнос — це окрема культурна одиниця |
| Ж. Ляпуж | Етнос — це історико-культурна провінція |
| Л. Морган | Етнос — це етнічна група |
| П. Топінер | Етнос — це об’єкт етнографічних досліджень |
| М. Могилянський | Етнос — це певний стан суспільства |
| С. Широкогоров | Етнос — це спільнота об’єднана єдиними нормами, законами, мовою та культурою |
| М. Вебер | Етнос — це група людей, з однією мовою, спільністю походження, комплексом звичаїв, устроєм життя, традиціями, які вирізняють її з-поміж інших народів |
| В. Мольман | Етнос — це сукупність на основі фізичного типу, подібності звичаїв |
| Н. Глейзер | Етнос — це етнічна група, в основі якої лежить самосвідомість, релігія, мова і національне походження |
Завдання третього рівня:
1. На вашу думку, у чому полягає основна проблематика етногенезу та етнічної історії?
2. У чому полягає сутність конструктивістської концепції етносу та нації?
3. Що є найвищою точкою у розвитку етногенетичного процесу?
4. Виділіть основні антропологічні ознаки людини.
Тема 4. Природа етнічності та етнічні процеси
Зміст теми.
Етнічність та її складові: етнічна спільність, етнос, етнічна група, етнонація, нація. Етнічне середовище: родина, сусідство, громада, етнічна група, нація, суспільство. Примордіалістська та конструктивістська концепції етнічності. Природне середовище і господарсько-культурні типи. Історико-культурні та історико-етнографічні області.
Етнічні процеси. Різні позиції щодо розуміння етнічних процесів: процеси, що призводять до зміни етнічної приналежності людей, і процеси, що характеризують динаміку властивостей та якостей етносів. Типологія етнічних процесів щодо розуміння різної їх природи: етнотрансформаційні (зміни етнічної приналежності людей) і етноеволюційні (зміни характеристик етносів); власне етнічні й етносоціальні процеси. Поділ власне етнічних процесів на об’єднуючі та роз'єднуючі. Поділ етнооб'єднуючих процесів — на консолідашйні, асиміляційні. міжетнічно інтеграційні, міжетнічно міксаційні і, консолідаційні. Поділ останніх — на внутрішньоетнічну і міжетнічну консолідації.
Зміст етнооб'єднуючих процесів: міжетнічна консолідація — злиття споріднених щодо культури й мови народів у новий етнос; внутрішньоетнічна консолідація — внутрішнє субетнічне або етнографічне єднання етносу; асиміляція — розчинення колись самостійного етносу або його частини у середовищі іншого етносу; міксація — взаємодія не пов'язаних спорідненістю народів у новий етнос.
Етнороз'єднуючі процеси: парціація — поділ колись єдиного етносу на кілька частин, які не ототожнюють себе зі старим етносом (Ю.В.Бромлей); етнічна сепарація — відокремлення від етносу його частини, що формує новий етнос (П.І.Пучков); етнічна дисперсизація — відокремлення від етносу частини, що не формує новий етнос, а залишається етнічною групою.
Міжетнічні та міжнаціональні конфлікти, їх причини та шляхи запобігання
Традиційно-побутова культура — це компоненти культури народу, які мають традиційний, масовий характер і виявляються в повсякденному побуті. У сфері матеріальної культури такими є традиційні види житла, господарського начиння, одягу, їжі, традиційні знаряддя праці тощо. У духовній культурі традиційно-побутове коло охоплює звичай, обряди, народне мистецтво, релігію, народні знання, форми сімейного і громадського побуту, фольклор тощо.
Соціонормативна культура — спосіб регулювання стосунків між людьми, що історично склалися серед етносу. Основні форми стосунків: у сфері праці (порядок розподілу трудових обов'язків, форми взаємодопомоги і трудової благодійності); норми поведінки на зібраннях (молодіжних вечорницях і посиденьках, у хороводах, на вулицях, в ігрищах і забавах); етика взаємовідносин поколінь (авторитет старших, батьків, матері); норми сімейних стосунків. Традиційне звичаєве право.
Визначення категорій: етнічна свідомість (теоретичний зміст, усвідомлення етнічного як цінності), етнічна самосвідомість (самосвідомість особистості, відчуття Батьківщини як елементу самосвідомості), етнічна ментальність (ментально-архетипний зміст етнічного, етноси як етноментальні феномени).
Література
Основна:
Алексеев В.П. Этногенез. — М., 1986.
Бромлей Ю.В. Очерки теории зтноса. — М., 1983.
Бромлей Ю.В. Современньїе проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.
Гумилев Л.Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.
Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей й история природьі. — М., 1993.
История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.
История первобьітного общества. — М., 1990.
Итс Р.Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. — К., 1 999.
Нельга О.В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.
Природа і етнос. — К.,1994.
Садохин А.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. — М., 2001.
Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.
Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К., 2001.
Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998
Додаткова:
Алексеев В.П. Становление человечества. — М., 1984.
Арутюнов С.А. Билингвизм и бикультурализм// Сов. этнография,— 1978, №2
Арутюнов С.А. Народы и культуры.— М., 1989
Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // Природа. -1970. —№ 2.
Бромлей Ю.В. Этносоциальньїе процессьі: теория, история, современность. — М., 1987.
Гумилев Л.Н, Сущность этнической целостности // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1971. — № 24. Вып.. 4.
Гумилев Л.Н. Этногенез й этносфера //Природа. — 1970. -№ 1,2.
Етнос і соціум. — К., 1993.
Козлов В.И. Типы этнических процесов и особенности их исторического развития// Вопросы истории, 1968, №9
Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996.
Народи мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.
Народи мира: Этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.
Население мира: Демографический справочник. — М., 1989
Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.I-II.— К., 1994
Ричков Ю.Г. Антропология й генетика изолированньїх популяций: Древние изолянтьі Памира. — М., 1969.
Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.
Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998.
Страны и народьі: В 20-ти т. — М., 1978-1985.
Тайлор Э.Б. Первобытная культура.— М., 1989
Филипович Л. Етнологія релігії. Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. — К., 2000.
Хомич Л.В. О содержании понятия "Этнические процессы"// Сов. этнография, 1969, №5
Чебоксаров Н.Н.,Чебоксарова Й А. Народи, раси, культури. —М., 1971.
Широкогоров С.М. Этнос : Исследование основных шринципов изменения этнических й этнографических явлений // Изв. восточ. ф-та Дальневосточного ун-та. — Шанхай, 1923.. Т. 1.
Этнические стереотипьі поведений. — Л., 1983.
Этнография. — М., 1982.
Види навчальної діяльності студентів:
А). Лекція — “Природа етнічності та етнічні процеси”
(4 год.).
ПЛАН
1. Основні концепції етнічності.
2. Типологія етнічних процесів.
3. Специфіка етнічних груп.
4. Міжетнічні та міжнаціональні конфлікти та їх запобігання
5. Етнічна свідомість, самосвідомість і ментальність.
Б). Семінарське заняття не передбачене робочим планом
В). Завдання для самостійної роботи студентів: