 |
|
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Мета виконання індивідуального завдання полягає у ґрунтовному засвоєнні студентом правової статистики через самостійну роботу із джерелами та носіями чинного законодавства при дослідженні показників правової статистики в Україні, практики її застосування та основ міжнародно-правового досвіду. Виконання індивідуального завдання необхідно починати з вивчення відповідних розділів підручників, навчальних посібників, нормативних актів додаткової літератури, практичних матеріалів, які студент повинен знайти і опрацювати самостійно за попереднім узгодженням з викладачем (лектором).
Модульний контроль індивідуального завдання здійснюється через захист студентом реферату за обраною з переліку рекомендованих тем з актуальних питань освітнього права.
Реферат виконується відповідно до методичних рекомендацій.
МЕТОДИКА НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Реферат (від лат. referо – повідомляю) – індивідуальне завдання, що містить стислий виклад у письмовому вигляді змісту джерел інформації з певної теми навчальної дисципліни; це доповідь на визначену тему, що містить огляд відповідної літератури чи інших джерел, базується на змісті книги, статті, а також включає висновок на основі досліджених матеріалів.
Дидактичними цілями написання реферату в навчальному закладі є формування загальнокультурного рівня студентів та понятійно-аналітичного рівня його знань, уміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні та культурні явища сучасності, висловлювати своє ставлення до них; набуття студентом необхідної професійної підготовки; розвиток навичок самостійного наукового пошуку і вивчення літератури за обраною темою; аналіз різноманітних джерел та поглядів; узагальнення матеріалу, формулювання висновків та опанування методами ведення обґрунтованої полеміки.
Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури майбутнього спеціаліста, самостійному аналізу державно-правових явищ, умінню науково обґрунтовано вести полеміку з питань держави і права.
Робота повинна бути написана студентом самостійно, своїми словами. Забороняється переписувати підручники, нормативні акти тощо. Цитування робіт окремих авторів необхідно наводити з посиланням на джерела їх опублікування, який наводиться в кінці роботи у списку використаної літератури.
При написанні роботи студент повинен поряд з теоретичним висвітленням аспектів теми, дати її аналіз на прикладі практичних матеріалів щодо обраної тематики.
Обсяг роботи повинен становити 10-12 сторінок печатного тексту. Текст друкується в форматі А 4, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5.
На сторінках залишаються поля (ліве – 30 мм, верхнє, нижнє – 20 мм; праве – 10 мм). Абзацний відступ дорівнює 5 знакам.
Реферат повинен бути зібраний у папку або іншим чином надійно скріплений.
Захист реферату здійснюється в процесі презентації його основних положень при співбесіді з викладачем.
У тих випадках, коли індивідуальне завдання повертається студенту для виправлення помилок, нова робота повинна представлятись для перевірки разом з поверненою.
Процес написання реферату включає:
1) обрання й узгодження з викладачем теми; 2) підбір наукової літератури, інших джерел та їх вивчення; 3)складання плану; 4) написання тексту роботи та її оформлення.
Структура реферату.
Вступна частина: титульний аркуш; зміст (план роботи); вступ.
Основна частина: розділи реферату; висновки; перелік посилань.
Титульний аркуш. На титульному аркуші реферату вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується реферат, тема реферату, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, місце та рік написання.
План роботи має бути складений таким чином, щоб він розкривав назву та зміст роботи та розташовується з нової сторінки. До змісту включають: послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів, перелік посилань, додатки тощо і номери сторінок, які містять початок матеріалу.
Вступ розташовують з нової сторінки, в якому коротко обґрунтовується актуальність, мета дослідження; доцільно також подати термінологічні особливості реферату.
Основні розділи складають основну частину роботи, в якій розкривається суть проблеми і способи її вирішення.
Висновки. У висновках формулюються отримані теоретичні результати та пропозиції. Сформульовані висновки повинні вирізнятися ясністю, мають бути чіткими, логічно завершеними, несуперечливими і пов’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави та права та поставленими завданнями.
Перелік джерел, на які є посилання, наводять з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті реферату. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Оформлення переліку джерел (списку літератури) повинно відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». В списку літератури повинні бути зазначені лише фактично використані студентом джерела.
В рефераті на основі детального аналізу й узагальнення наукового матеріалу порівнюються різні погляди авторів і визначається власна позиція курсанта з викладенням відповідних матеріалів. Викладення матеріалу повинно бути коротким, точним, послідовним. Для найбільш повного розкриття проблеми та водночас стислої форми передачі матеріалу до реферату рекомендується включати схеми, таблиці.
Нумерація сторінок подається арабськими цифрами без знака №. Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка, що містить план роботи, і далі - згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.
Загальні вимоги, що забезпечують максимальну оцінку виконання індивідуального завдання:
актуальність теми і правильність побудови змісту роботи (аналіз історії та сучасного стану законодавства по темі, визначення проблемних питань та шляхів їх вирішення);
повнота розкриття структурних елементів змісту (вступ, загальна частина, постановка проблеми, пропозиції щодо її рішення, висновки);
грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;
оформлення відповідно до методичних рекомендацій та чинних стандартів;
наявність посилань на джерела інформації (нормативна база, монографії, наукові статті, науково-практичні коментарі, матеріали судової практики, законопроекти, міжнародне та зарубіжне законодавство);
самостійність виконання (діагностується під час захисту).
Номера тем індивідуального завдання видаються студенту викладачем дисципліни. Але студент має право пропонувати власну тему реферату за узгодженням з викладачем.
Для виконання індивідуального завдання пропонується наступна тематика*:
1. Предмет статистики.
2. Основні категорії статистики.
3. Методи статистики.
4. Статистика і правова наука.
5. Предмет та основні галузі правової статистики.
6. Значення правової статистики у практичній роботі.
7. Поняття статистичного спостереження, йогов иди й форми.
8. Загальні положення про ведення документів первинного статистичного обліку у правоохоронних органах.
9. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного облікуорганами дізнання та попереднього слідства.
10. Облік та звітність у судових органах і органах юстициї.
11. Перевірка вірогідності статистичних даних.
12. Основні положення теорії групувань.
13. Застосування групувань у кримінальній статистиці.
14. Прийоми групувань, що застосовуються у цивільно – правовій статистиці.
15. Статистичні таблиці.
16. Статистичні графіки.
17. Поняття абсолютних величин та узагальнюючих показників.
18. Види відносних величин.
19. Загальні поняття індексів.
20. Статистичний аналіз – основа вивчення злочинності.
21. Прийоми вивчення матеріалів кримінальної статистики.
22. Аналіз та оцінка діяльності судів та органів юстиції.
23. Поняття про статистичні ряди та їх види.
24. Види рядів динаміки та основи їх будування.
25. Основні показники рядів динаміки татприйоми їх аналізу.
26. Значення та можливості статистичного аналізу під час вивчення зв’язку між явищами.
27. Функціональна та кореляційна залежності.
28. Особливості аналізу цивільних суперечок.
29. Роль статистики в оцінці діяльності судів з розглядом цивільних справ.
30. Суть вибіркового методу.
31. Способи формування вибіркової сукупності.
Примітки:
* - акцент у побудові індивідуального завдання ставився на питаннях університетської освіти, саме як підготовки студентів до навчання в університеті відповідно до сучасних інтеграційних процесів у міжнародній освіті в контексті Болонського процесу. В розробці тематики застосовувалися напрацювання ХНТУ.