Здавалка
Главная | Обратная связь

Шляхи економії електричної енергії в насосній установці



Економію електричної енергії при експлуатації насосних установок можна одержати за допомогою таких заходів.

1 Забезпечення відповідності паспортних параметрів насосів характеристиці трубопроводу.

Робоча точка насоса повинна лежати в зоні найбільшого к.к.д. При роботі насосів із завищеним напором частина напору гаситься в трубопроводі і неефективно втрачається при заповненні водозбірника, маючи при цьому завищену потужність приводного двигуна. У цьому випадку необхідно:

– зменшити кількість робочих коліс;

– замінити насос на іншій з меншим напором.

2 Зменшення втрат напору в трубопроводі.

За допомогою зазначеного способу міняється робоча точка насоса, підвищується ефективність його роботи. Зменшення втрат у трубопроводі досягається за рахунок:

– збільшення внутрішнього діаметра труб трубопроводу чи окремих його ділянок;

– усунення в трубопроводі зайвої арматури, згладжування гострих кутів, зменшення довжини трубопроводів за рахунок заміни його конфігурації;

– регулярного очищення трубопроводів від нарощення у них;

– включення на паралельну роботу резервного нагнітального

– трубопроводу (при його наявності).

3 Поліпшення режиму роботи насосів.

Ці заходи [5] спрямовані на підвищення к.к.д. насосної установки, а в деяких випадках зв’язані також зі зміною інших робочих параметрів. До цієї групи заходів відносяться:

– заміна насосів застарілих конструкцій на нові;

– регулювання подачі насоса;

– дотримання графіка планово-попереджувальних ремонтів насосів, підвищення якості ремонтів, своєчасна заміна зношених елементів насосних установок;

– забезпечення якісного сальникового набивання в підшипниках і ущільненнях.

4 Загальні заходи.

До загальних заходів відносяться:

– організація робіт з економії витрати води на підприємстві;

– ліквідація витоку води з водозбірників та трубопроводів;

– регулярне очищення водозбірників;

– забезпечення умов, що попереджають зволоження ізоляції двигунів.

Перелік посилань

Для курсових робіт рекомендована кількість джерел складає 15–50. При достатньому обґрунтуванні кількість посилань може бути збільшена.

Бібліографічний опис подається мовою джерела.

Посилання можна наводити за однією з двох схем:

– в алфавітному порядку, спочатку україномовні та російськомовні джерела, потім – іншомовні;

– у порядку згадування в тексті (якщо перелік невеликий за обсягом).

Усі джерела повинні бути проаналізовані в тексті роботи (не повинно бути зайвих джерел), і, навпаки, усі джерела, на які є посилання в тексті роботи, повинні бути зазначені в «ПЕРЕЛІКУ ПОСИЛАНЬ».

Не допускається наведення одного джерела в списку літератури кілька разів (наприклад, спочатку як збірника робіт, а потім як окремих робіт із нього).

Посилання на монографії:

Попов В.М. Водоотливные установки: Справочное пособие. – М.: Недра, 1990. – 254 с.

Посилання на статті:

Кунгс Я.А. Рациональное использование электроэнергии в осветительных установках промышленных предприятий // Промышленная энергетика. – 1979. - № 1. – С.10-12.

Додатки

У «ДОДАТКИ» виноситься цифровий матеріал, рисунки, схеми, які займають більше однієї друкованої сторінки та ускладнюють розуміння роботи. Додатки нумеруються арабськими літерами. На кожний додаток повинно бути посилання в тексті, наприклад, «... незначна доля евритопних видів (дод. Б)». При повторному згадуванні використовують вислів «(див. дод. Б)».

Правила оформлення додатків такі самі як й інших складових частин курсової роботи – таблиць, діаграм та графіків, рисунків, тексту.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.