Главная | Обратная связь

Методики для самостійного проходження

Семінар 3

Тема 1./8 Специфіка та структура спілкування як соціально-психолопчного процессу

Питання для обговорення

1. Основні структурні компоненти спілкування.

2. Помилки першого сприйняття та шляхи їх подолання.

3. Соціально-психологічні механізми та ефектиспіл­кування.

Практичні завдання(5 виконуються письмово на вибір, оцінювання - 1 бал за 1 вірну відповідь)

Завдання 1.Спробуйте розв'язати такі психологічні задачі.

• Дванадцять бурлак мовчки тягнуть баржу. Спілку­вання це чи ні? Якщо так, то до якого різновиду його можна віднести?

•Мати колише місячне немовля. Спілкування це чи ні?

• Глядач дивиться по телевізору балетний спектакль. Спілкування це чи ні? Якщо так, то в чому в цій ситуації полягае обмін інформацією?

• Лектор читає лекцію в режимі монологу, аудиторія при цьому не ставить питань, не подає жодної репліки, не записує, але слухає, а чи чує, чи розуміє — сказати важко. Чи можна це вважати спілкуванням між лектором і аудиторією?

Завдання 2. У літературі розрізняють пряме і непряме спілкування, безпосереднє и опосередковане (через письмові чи технічні засоби), міжособистісне та масове. Поверніться до задач (завдання № 1) і спробуйте відповісти: чи можна вважати задачу № 3 такою, що описує опосередко­ване спілкування? Якщо так, то де в цьому випадку обмін інформацією?

А до якого виду можна віднести дії бурлаків: до непря­мого спілкування через відчуття руху баржі чи обміну ви­дами діяльності в безпосередньому спілкуванні?

Завдання 3. До функцій спілкування дослідники найчастіше відносять такі:

1) об'єднувальна; 2) формуюча; 3) підтверджувальна; 4) міжособистісна (організація та підтримання взаємин між індивідами); 5) внутршньоособистісна (діалог із са­мим собою).

Наведіть приклади, до чого може призвести невиконання цих функцій. Приклад недотримання об'єднувальної функції — біблійна легенда про невдале будівництво Вавилонської вежі (Вавилонське стовпотворіння) тощо.

Завдання 4. Психологія націй (етносів, народностей) — наявна в реальності система почуттів, настроїв, думок, традицій, звичаїв, сподівань тощо, які відрізняють одну націю чи народність від іншої, а також особливості її мови та культури, господарського та побутового укладу.

Для чого, з якою метою у практичній діяльності людини необхідне вивчення, знання й урахування національної психології? Чи потрібне спеціальне вивчення психології корінної нації керівником (вихователем, організатором, менеджером, психологом тощо) — представником цієї ж нації (наприклад, українцю, що працює з українцями, вивчати українську національну психологію)? Чи може нормальне (ефективне) спілкування у такому випадку відбуватися "автоматично"?

Завдання 5. Згадайте історію життя та злочинів героя роману Патріка Зюскінда "Парфумер" та спробуйте відповісти на такі питання, аргументуючи свої відповіді:

1. Що, на Вашу думку, в цій історії є художньою вигадкою письменника, а що може бути пояснене з погляду сучасної науки, в тому числі — психологією?

2. Дія якого з ефектів міжособистісного сприйняття описана в романі?

3. Які події з життя героя, на Вашу думку, визначили специфічні риси його особистості та поведінки?

4. За яких характеристик макро- та мікросередовища соціалізації Жана-Батиста Гренуя риси його особистості могли б бути принципово іншими?

Методики для самостійного проходження

Методика №1 : „Оцінка та самооцінка емпатії як індивідуально-психологічної риси особистості”

Як Вам відомо з лекційного матеріалу, емпатія є специфічним засобом розуміння емоційного стану іншої людини, що виявляється у формах співпереживання та співчуття. Це суттєво полегшує процес спілкування. Питальник для оцінки якостей емпатії вперше був запропонований А. Меграбяном та Н. Епштейном. Питальник містить 25 тверджень, з якими піддослідний повинен погодитися (різною мірою) чи які він повинен заперечити. Питання(російськомовний варіант).

1. Меня огорчает, когда я вижу, что незнакомый чело­век чувствует себя среди других людей одиноко.

2. Мне неприятно, когда люди не умеют сдерживаться и открыто проявляют свои чувства.

3. Когда кто-то рядом со мной нервничает, я тоже на­чинаю нервничать.

4. Я считаю, что плакать от счастья глупо.

5. Я близко к сердцу принимаю проблемы своих друзей.

6. Иногда песни о любви пробуждают во мне много чувств.

7. Я бы сильно волновался (волновалась), если бы дол­жен был (должна была) сообщить человеку неприятное для него известие.

8. На мое настроение сильно влияют окружающие люди.

9. Мне хотелось бы получить профессию, связанную с общением с людьми.

10. Мне очень нравится наблюдать, как люди принима­ют подарки.

11. Когда я вижу плачущего человека, то и сам (сама) расстраиваюсь.

12. Слушая некоторые песни, я порой чувствую себя счастливым (счастливой).

13. Когда я читаю книгу (роман, повесть и т. п.), то так переживаю, как будто все, о чем читаю, происходит на са­мом деле.

14. Когда я вижу, что с кем-то плохо обращаются, то всегда сержусь.

15. Я могу оставаться спокойным (спокойной), даж если все вокруг волнуются.

16. Мне неприятно, когда люди, смотря кино, вздыхают и плачут.

17. Когда я принимаю решение, отношение других людей к нему, как правило, роли не играет.

18. Я теряю душевное спокойствие, если окружающие чем-то угнетены.

19. Я переживаю, если вижу людей, легко расстраивающихся из-за пустяков.

20. Я очень расстраиваюсь, когда вижу страдания животных.

21. Глупо переживать по поводу того, что происходит в кино или о чем читаешь в книге.

22. Я очень расстраиваюсь, когда вижу беспомощнь

старых людей.

23. Я очень переживаю, когда смотрю фильм.

24. Я могу остаться равнодушным (равнодушной) к любому волнению вокруг.

25. Маленькие дети плачут без причины.

Обробка результатівпроводиться відповідно до ключа, отримані бали підсумовуються, загальний бал порівнюється з даними, наведеними в таблиці перерахунку "сирих балів у стандартні оцінки шкали стенів. Зверніть увагу на наявність окремих шкал для представників різної статі

Таблиця 1. Ключ до тесту А. Меграбяна та Н.Епштейна

Номер твердження	Так (завжди)	Скоріше так, ніж ні (часто)	Скоріше ні, ніж так (рідко	Ні (ніколи)

 

Стени
Стандартний %	2,28	4,40	9,19	14,98	19,15	19,15	14,98	9,19	4,40	2,28
Чоловіки	<45	46-51	52-56	57-60	61-65	66-69	70-74	75-77	78-83	>84
Жінки	<57	58-63	64-67	68-71	72-75	76-79	80-83	84-86	87-90	>91

 

Завдання

1. Проаналізуйте отримані результати самотестування. Порівняйте їх з показниками, які характеризують рівень розвитку емпатії у Ваших однокурсників. Чи є відмінності між показниками рівня емпатії у юнаків та дівчат?

2. В яких видах професійної діяльності, на вашу дум­ку, емпатія є професійно важливою рисою людини?

3. Яке значення емпатія може мати в діяльності соціолога, зокрема в ситуаціях спілкування з респондентами, або в педагогічній діяльності?

4. Якщо у Вас є досвід проведення соціологічних опитувань, згадайте випадки, де роль емпатії була визначальною.

5. Чи можна, на Вашу думку, розвивати в собі емпатичні навички? Якими засобами?

Методика №2 "Вивчення соціальних стереотипів та упереджень за допомогою шкали соціальної дистанції Е. Богардуса"

Методика вимірювання генералізованої установки індивіда щодо ставлення до певної етнічної групи та виявлення ступеня прийнятності іншого індивіда як представника національної групи була розроблена американським дослідником Е. Богардусом у 1925 р. У 1959 р. Богардус запропонував спеціальний бланк шкали соціальної дистанції (за національною ознакою).

В оригіналі пропонувалося визначити, за кого людина здатна прийняти представника різних національних груп.

 

нація	Чоловік \дружина	член сім'ї/ близький родич	друг	сусід	колега	мешканець міста	громадянин країни	інтурист

Після адаптації до наших умов було запропоновано кілька варіантів шкали, зокрема найпоширенішою формою став такий перлік варіантів соціальної дитсанції:

1) чоловік\дружина;

2) член сім'ї/ близький родич;

3) друг;

4) сусід;

5) колега;

6) мешканець міста;

7) громадянин країни;

8) інтурист.

 

Залежно від мети дослідження до переліку національно-етнічних утворень можна додавати різні соціальні групи (наприклад, за політичною орієнтацією, за віковою та статевою приналежністю, за культурними уподобаннями тощо). Виберіть ті групи, які у першу чергу цікавлять присутніх на практичному занятті студентів, проведіть методику, вирахуйте індивідуальні та середні по групі показники.

Питання та завдання

1. Які групи отримали найвищі, а які — найнижчі показники?

2. Чим, на Вашу думку, зумовлені такі результати? Які стереотипні та упереджені уявлення "спрацювали" у цьому випадку?

3. Чи мали Ви особистий контакт з тими групами, що отримали найвищі та найнижчі показники?

4. Наскільки виявлені після проведення методики позиції, на Вашу думку, є об'єктивними та обгрунтованими?

5. Поміркуйте, як можна було б скоригувати Ваші позиції, пов'язані з необ'єктивним ставленням до певних соціальних груп.

Література: 3, 6, 8, 12, 29, 31