Здавалка
Главная | Обратная связь

Офіційний вісник України. — 1998. — № 21.



-13-

лі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного ко­ристування майном, про спільну діяльність, установчий договір тощо).

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльно­сті — юридичної особи подаються такі документи:

рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також про­токол установчих зборів (конференції) у випадках, перебачених законом;

статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприєм­ницької діяльності;

реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас зая­вою про державну реєстрацію;

документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внес­ку до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстра­цію. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка водночас є заявою про держав­ну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі — платнику податків та інших обов'язко­вих платежів і документ, що засвідчує внесення плати за держав­ну реєстрацію.

За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприєм­ницької діяльності вноситься плата (реєстраційний збір): для громадян-підприємців — 1,5, для юридичних осіб — 7 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян; за прискорену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів під­приємницької діяльності — потрійний розмір відповідного реєст­раційного збору; за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності — ЗО відсотків реєстраційного збору.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені Законом України "Про підприємництво".

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявоч­ним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємни­цької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію

-14-

г

встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним номером фізичної особи—платника податків та інших обов'язкових пла­тежів.

У п'ятиденний термін від дати реєстрації органи державної реєстрації надсилають примірник реєстраційної картки з познач­кою про державну реєстрацію відповідному державному подат­ковому органові й органові державної статистики та подають ві­домості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької ді­яльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України. \:

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на об­лік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибо­ром суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

У такому самому порядку проводиться і перереєстрація суб'­єкта підприємницької діяльності. Підстави перереєстрації зазна­чені в ст. 8 Закону України "Про підприємництво", відповідно до якої перереєстрація проводиться у разі зміни назви, організацій­но-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності.

Безпосередньо підприємницьку діяльність можуть здійснюва­ти не лише суб'єкти — юридичні особи, а й створені ними філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. За загальним правилом, вони не потребують державної реєстрації (суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття зазначених підрозділів орган державної реєстрації шляхом вне­сення додаткової інформації до своєї реєстраційної картки). Ви­няток становлять представництва іноземних суб'єктів господар­ської діяльності, які мають бути зареєстровані відповідно до ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"1 у поряд­ку, встановленому Інструкцією про порядок реєстрації представ­ництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, за­твердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'яз­ків і торгівлі України від 18 січня 1996 р. № ЗО.

Суб'єкти підприємницької діяльності підлягають внесенню:

юридичні особи, а також їхні філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи — до Єдиного державного реєст­ру підприємств та організацій України, що його ведуть органи державної статистики.

1 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

-15-

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну статис­тику" (в редакції закону від 13 липня 2000 р.)1 Єдиний держав­ний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) — це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представ­ництва та інші відокремлені структурні підрозділи, що містяться на території України, а також про всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва та інші відокремлені структурні під­розділи, що перебувають за межами/України і створені за участю юридичних осіб України.

ЄДРПОУ забезпечує єдиний державний облік та ідентифіка­цію всіх вищеназваних суб'єктів і є основою для проведення державних статистичних спостережень. Створення і ведення ЄДРПОУ, розробка організаційних і методологічних принципів його функціонування забезпечуються органами державної ста­тистики.

Порядок внесення суб'єктів господарювання — юридичних осіб до ЄДРПОУ визначається Положенням про Єдиний дер­жавний реєстр підприємств та організацій України, затвердже­ним постановою Кабінету Міністрів від 22 січня 1996 р. № 1182. Орган державної статистики після внесення суб'єкта підприєм­ницької діяльності до реєстру проставляє у свідоцтві про держав­ну реєстрацію ідентифікаційний код і дату внесення до реєстру;

фізичні особи — до державного реєстру фізичних осіб — плат­ників податків та інших обов'язкових платежів, що ведеться ор­ганами державної податкової служби. Порядок внесення визна­чається Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22 груд­ня 1994 р.3.

Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судо­вому порядку. Як зазначається у Роз'ясненні Вищого арбітраж­ного суду України "Про деякі питання практики вирішення спо­рів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією під­приємств" від 12 вересня 1996 р., якщо у державній реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності відмовлено або її не прове­дено за наявності усіх необхідних для цього документів у вста­новлений строк (не більше 5 робочих днів), засновник суб'єкта підприємницької діяльності, який є юридичною особою, має пра­во відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону України "Про підприємни­цтво" звернутися до арбітражного суду з заявою про визнання

1 Голос України. — 2000. — 23 серпня.

2 ЗП України. - 1996. - № 6. - Ст. 193.

3 Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 2. — Ст. 10.

- 16-

недійсним акта відповідного органу про відмову в реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або про спонукання його провести таку реєстрацію.

При цьому спір про визнання згаданого акта недійсним під­падає під дію ч. 4 ст. 5 Арбітражного процесуального кодексу України, а на спори про спонукання до проведення державної ре­єстрації поширюються вимоги щодо арбітражного врегулювання спорів (розділ II Арбітражного процесуального кодексу України).

Суб'єкти підприємницької діяльності з різних причин можуть з часом змінювати своє місцезнаходження. У таких випадках суб'єкт підприємництва у 7-денний строк з дня виникнення такої зміни повинен повідомити про це орган державної реєстрації.

Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєст­рації звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом про ска­сування державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою під-приємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбіт­ражного суду) в разі:

— визнання недійсними або такими, що суперечать законо­давству, установчих документів;

— здійснення діяльності, що суперечить установчим докумен­там та законодавству України;

— несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької ді­яльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

— визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

— неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звіт­ності згідно із законодавством.

У таких випадках орган, який здійснив державну реєстрацію підприємства, не має права скасувати власне рішення про реєст­рацію. У разі скасування такого рішення відповідні дії органу державної реєстрації слід визнавати такими, що не відповідають чинному законодавству і не породжують для підприємства будь-яких правових наслідків.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи здійснює орган державної реєстра­ції шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємни­цької діяльності після проведення ліквідаційною комісією захо­дів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подан­ня до органу державної реєстрації таких документів:

• заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого

2 -1-3755

ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випадках, пе­редбачених законодавством;

• акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвер­дженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;

• довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог за­конодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;

• довідки установ банків про закриття рахунків;

• довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

• підтвердження про опублікування у друкованих засобах ма­сової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприєм­ницької діяльності;

• довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;

• довідки органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;

• оригіналів установчих документів (статут, установчий договір);

• свідоцтва про державну реєстрацію.

Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії додатково надси­лають повідомлення Державної комісії з цінних паперів та фон­дового ринку про скасування реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підпри­ємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:

• особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (арбітражного суду) у випадках, передбачених законодавством;

• довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

• довідки установ банків про закриття рахунків;

• довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів;

• оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної ста­тистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприєм­ницької діяльності.

Реєстраційна справа суб'єкта підприємницької діяльності, державну реєстрацію якого скасовано, передається органом дер­жавної реєстрації до місцевої державної архівної установи у вста­новленому порядку.

-18-

Законодавчими актами України можуть бути встановлені спе­ціальні правила державної реєстрації окремих суб'єктів господар­ського права. Так, державну реєстрацію банків, як зазначено в статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.1 здійснює Національний банк України відповід­но до вимог зазначеного Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; промислово-фінансові групи ре­єструє Кабінет Міністрів України, фондові біржі — Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Авіаційне страхове бюро — Київська міська державна адміністрація, Морське стра­хове бюро — Одеська обласна державна адміністрація тощо.

Для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їхньої праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) під­приємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в Україні мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного за­конодавства. При втраті працездатності підприємець забезпечує потерпілому відшкодування витрат у випадках і порядку, перед­бачених чинним законодавством.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець зо­бов'язаний не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За заподіяні шкоду і збитки підпри­ємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідаль­ність.

Суб'єкт підприємництва — юридична особа — може бути ви­знана арбітражним судом банкрутом у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржни­ка або визнання його банкрутом"2.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.