Главная | Обратная связь

Підприємець і держава

Гарантії прав суб'єктів підприємницької діяльності поділя­ються на загальні та майнові. Загальні гарантії полягають у тому, Що держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та

¹ Голос України. — 2001. — 23 січня. Офіційний вісник України. — 1999. — № 33.

-19-

інших ресурсів. Забезпечення матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здій­снюється тільки за умови виконання підприємцем робіт і по­ставок для державних потреб.

У передбачених законом випадках підприємець або громадя­нин, який працює у підприємця за наймом, може бути залучений до виконання у робочий час державних обов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки.

Гарантії майнових прав підприємця полягають у тому, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист пра­ва власності підприємця. Вилучення державою у підприємця йо­го основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадяна­ми, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.

Державна підтримка підприємництва — важливий чинник йо­го активізації в умовах побудови ринкової економіки. З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава надає земельні ділянки, пере- » дає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові примі­щення, законсервовані й недобудовані об'єкти та споруди, неви-користовуване устаткування), необхідні для здійснення підпри­ємницької діяльності. За допомогою економічних важелів (цільо­вих субсидій, податкових пільг тощо) держава стимулює модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг. Вона надає підприємцям цільові кре­дити та подає їм інші види допомоги.

На формування і розвиток малого підприємництва, станов­лення малого підприємництва як провідної сили в подоланні не­гативних процесів в економіці спрямований Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19 жовтня 2000 р.¹, який визначає суб'єктами малого підприємництва фі­зичних осіб, зареєстрованих у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності; юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чи­сельність працюючих за звітний період (календарний рік) не пе- |

¹ Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 51—52. — Ст. 447.

ревищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

Державну підтримку малого підприємництва здійснюють Ка­бінет Міністрів України — центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, інші цен­тральні органи виконавчої влади за такими напрямами:

1) формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготов­ки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого під­приємництва;

2) встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприєм­ництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгал­терського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

5) залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональ­них потреб.

Важливе значення для розуміння взаємовідносин між підпри­ємцем і державою мають норми Закону України "Про підприєм­ництво" щодо державного регулювання підприємництва. Як за­значається у ст. 42 Конституції України, держава забезпечує за­хист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

В умовах побудови ринкової економіки докорінно змінюється характер організаційно-правових відносин державних та інших органів з суб'єктами підприємництва. Сьогодні ці відносини бу­дуються з використанням:

• податкової та фінансово-кредитної політики, включаючи встановлення ставок податків і процентів за державними креди­тами; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових до­тацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;

• державного майна і системи резервів, ліцензій, концесій, лі­зингу, соціальних, екологічних та інших норм і нормативів;

• науково-технічних, економічних та соціальних республікан­ських і регіональних програм;

• договорів на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Втручання державних органів у господарську діяльність під­приємців не допускається, якщо воно не зачіпає передбачених за­конодавством України прав державних органів контролю за ді­яльністю підприємців.

-20-

-21-

Щоб зменшити втручання державних органів у підприєм­ницьку діяльність, усунути правові, адміністративні, економічні та організаційні перешкоди у розвитку підприємництва, запрова­дити нові підходи до державного регулювання підприємництва, Указом Президента України "Про усунення обмежень, що стри­мують розвиток підприємницької діяльності" від З лютого 1998 р.¹ визнано за необхідне здійснити заходи щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, та щодо зменшення надмірного державного регулювання підпри­ємницької діяльності (дерегулювання).

Зазначені заходи, частину яких уже реалізовано в чинному законодавстві, зокрема, включають:

• спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності;

• скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню, вимагають одержан­ня сертифікатів та будь-яких інших дозволів на здійснення під­приємницької діяльності;

• лімітування перевірок та контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва;

• спрощення процедури митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій;

• забезпечення послідовності та стабільності нормативно-пра­вового регулювання підприємницької діяльності².

Згідно з чинним законодавством державні органи і службові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним чи іншим органом акта, який не відповідає його ком­петенції або вимогам законодавства, підприємець має право звер­нутися до суду чи арбітражного суду із заявою про визнання та­кого акта недійсним. Збитки, завдані підприємцю внаслідок ви­конання вказівок державних чи інших органів або їхніх службо­вих осіб, що призвели до порушення прав підприємця, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їхніми службовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо підприємця, підлягають відшкодуванню цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішує арбітражний суд.

І

Урядовий кур'єр. — 1998. — 7 лютого. ² Див.: Указ Президента України "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва" від 22 січня 2000 р.

-22-

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Що таке підприємництво?

2. Хто може бути суб'єктом підприємницької діяльності?

3. Назвіть коло осіб, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

4. У чому полягає свобода підприємницької діяльності?

5. Назвіть основні види підприємницької діяльності, здійснення яких неможливе без спеціального дозволу (ліцензії).

6. Який порядок видачі ліцензій встановлено чинним законодав­ством?

7. На яких основних принципах грунтується підприємницька діяль­ність?

8. В якому порядку здійснюється реєстрація суб'єктів підприєм­ництва?

9. Хто несе відповідальність за відповідність установчих документів чинному законодавству?

10. У чому полягають загальні гарантії прав підприємців?

11. У чому полягають майнові гарантії прав підприємців?

12. Що таке державна підтримка підприємництва і як вона реалізу­ється?

13. За якими основними напрямами здійснюється державна під­тримка малого підприємництва?

14. Яким чином будуються відносини державних органів з підприєм­цями?

15. Яким чином підприємець може захистити свої права в разі по­рушення їх державними або іншими органами?

Розділ II

Господарські правовідносини та господарське право

г

п