Здавалка
Главная | Обратная связь

Види суб'єктів господарського права



Господарське законодавство і право регулює умови створення і діяльності різних видів суб'єктів. Кожен вид має законодавче визначені назву і правове становище.

Суб'єктів господарського права класифікують на види згідно з об'єктивним матеріальним критерієм. Таким критерієм законо­давець вважає зміст діяльності або функції суб'єкта, які він вико­нує в економічній системі України.

Враховуючи особливості функцій, господарське законодав­ство визначає правове становище таких суб'єктів господарського права, як: 1) підприємства та їхні структурні підрозділи; 2) об'єд­нання підприємств; 3) фінансові та посередницькі інститути; 4) громадяни-підприємці; 5) органи державної виконавчої влади в економіці. Крім того, у кожній з цих груп враховуються особ­ливості правового становища окремих видів суб'єктів господар­ського права.

Підприємства відповідно до їхніх функцій посідають головне місце в економіці. З урахуванням соціально-економічної ролі підприємств законодавець кваліфікує їх як основну організацій­ну ланку народного господарства України. Така кваліфікація зу­мовлена тим, що підприємство є господарською організацією, господарюючим суб'єктом. Коротко підприємство визначається як господарюючий суб'єкт, що створюється для здійснення гос­подарської діяльності з метою одержання прибутку, який має не­обхідні для цього повноваження і реєструється у визначеному за­коном порядку як комерційна юридична особа. Терміну "підпри­ємство" в зарубіжному комерційному праві відповідають поняття "компанія" або "корпорація".

Суб'єктами господарської діяльності є також підрозділи під­приємств (ст. 7 Закону України "Про підприємства в Україні") та інших господарських організацій. Вони створюються самими організаціями для певної господарської діяльності. Функції і компетенцію таких суб'єктів визначають підприємства у поло­женнях про них. Положення затверджують органи управління організацій. Ці суб'єкти не реєструються як юридичні особи.

Другим видом суб'єктів господарського права є об'єднання підприємств, що визначається як господарська організація, ство­рювана на добровільних засадах двома і більше підприємствами для спільного виконання делегованих учасниками виробничих, комерційних, наукових та інших визначених статутом (догово­ром) функцій і зареєстрована як юридична особа. Об'єднаннями згідно із законодавством є асоціації, корпорації, концерни, кон­сорціуми та інші виробничо-господарські комплекси. Специфіч­ним видом господарського об'єднання є промислово-фінансова

-56-

група. Об'єднання підприємств створюється лише у тому разі, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Третім видом суб'єктів господарського права є так звані фінансові і посередницькі інститути, що належать до інфра­структури ринку. Загальна риса, яка їх об'єднує, — обслуговуван­ня ринку. Фінансовий інститут можна визначити як організацію, що засновується у формі акціонерного або іншого товариства і реєструється як юридична особа, що забезпечує функціонування ринків товарів і капіталів.

Такі акціонерні та інші господарські товариства здійснюють кредитування господарюючих суб'єктів, інвестування об'єктів підприємництва та іншої діяльності, надають страхові, комерцій­ні та посередницькі послуги. Назви цих суб'єктів визначаються залежно від виду діяльності: банки, інвестиційні фонди, інвести­ційні компанії, страхові компанії, товарні та фондові біржі, довір­чі товариства тощо.

Четвертим видом суб'єктів господарського права є громадяни-підприємці (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства). Ці особи мають право здійснювати підприєм­ницьку господарську діяльність у будь-яких організаційних фор­мах за їх вибором (ст. 6 Закону України "Про підприємництво"). Зокрема, якщо діяльність фізичних осіб здійснюється із залучен­ням найманої праці, вона реєструється як приватне підприєм­ство.

П'ятим видом суб'єктів господарського права є органи влади і органи адміністративно-господарського управління та контролю. Згідно з Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. органи влади — це міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади Автономної Рес­публіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання ді­яльності суб'єктів природних монополій, ринку цінних паперів, державні органи приватизації, Національна рада України з пи­тань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади; органи адміністративно-господарського управління та контролю — це суб'єкти господарювання, об'єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів міс­цевого самоврядування;

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу мініс­терств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів може утворювати урядові органи державного управління (департамен­ти, служби, інспекції), які діють у складі відповідного централь­ного органу виконавчої влади. Урядові органи державного управ-

-57-

ління здійснюють: управління окремими підгалузями або сфера­ми діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. До системи центральних органів виконавчої влади входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимоно-польний комітет України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України та ін.). Центральні ор­гани виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.