Главная | Обратная связь

Поняття підприємства

Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права нале­жить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особли­вими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.

Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються виходячи з економічного та право­вого становища підприємства.

Поняття "підприємство" є узагальнюючим, або збірним. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організа­ційні форми і види підприємств). По-друге, це поняття є загаль-ногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заво­ди, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торго­вельні та інші підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт і суб'­єкт права. За допомогою цих ознак, систематизованих ст. 1 Зако­ну України "Про підприємства в Україні", уніфіковано визна­чається правове становище підприємств усіх форм власності і га­лузей народного господарства.

Закон встановлює, що підприємство є основною організацій­ною ланкою народного господарства України. Ця організаційна ознака кваліфікує підприємство як організаційну форму госпо­дарської ("бізнесової") організації, тобто організації, в якій влас­ники засобів виробництва і робочої сили об'єднують свої вироб-

-63-

ничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначення "основна ланка", з одного боку, відмежовує підприємство від інших організаційних форм еконо­мічної діяльності (типу домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, так званих тіньових струк­тур тощо), а з іншого — від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки: об'єднань підприємств, фінансових і посередницьких інститутів, органів управління економікою.

Закон також встановлює, що підприємство — це господарюю­чий суб'єкт. Суть визначення "господарюючий суб'єкт" полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колекти­вом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'­єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та ко­мерційну діяльність. Термін "господарюючий" означає, що під­приємства належать до комерційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій — релігій­них, об'єднань громадян тощо).

Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Са­мостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основ­них і необхідних умов діяльності підприємства як товаровироб­ника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності "має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не су­перечать законодавству України" (ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні").

Нарешті, підприємство — це статутний господарюючий суб'­єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського зако­нодавства нормативно визначає цілі і предмет діяльності окремо­го підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підпри­ємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної пра­воздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" спеціально визначає обов'язкові й альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства.

Підприємство має необхідне для господарюючого суб'єкта майно — основні і оборотні кошти, інші цінності, якими воно во­лодіє, користується і розпоряджається на певному правовому ти­тулі (на праві власності, повного господарського відання чи опе­ративного управління). Це майно юридичне відмежоване, як пра­вило, від майна власника підприємства і закріплене за підприєм­ством як суб'єктом права. Основні і оборотні кошти перебувають на самостійному бухгалтерському балансі, гроші — на поточному рахунку підприємства в банку.

-64-

Підприємство є самостійним суб'єктом права. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обов'язки) як госпо­дарюючого суб'єкта, з другого — зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридич­них осіб (ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні"). Цим підприємство істотно відрізняється від об'єднань підпри­ємств (господарських об'єднань), до складу яких входять юри­дичні особи.

Як господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи під­приємство починає діяти від дня його державної реєстрації.

Таким чином, підприємство — це самостійна господарська ор­ганізація, створена і зареєстрована у встановленому законом по­рядку для здійснення господарської діяльності з метою задово­лення суспільних потреб у товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, користується правами і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках.